Зразок роботи
Актуальність дослідження. Соціально-економічна та політична ситуація, сформована в Україні істотно впливає на традиційну систему фізичного виховання молоді.
В останні роки спостерігається тенденція до погіршення не тільки стану здоров'я дітей різного віку, а й загальний рівень їх фізичного розвитку.
Відомо, що шкільний вік є сприятливим періодом у розвитку всіх без винятку фізичних якостей. Але в різні вікові періоди норма сили різна.
Реакція дитячого організму під впливом фізичних навантажень на окремі етапи вікового розвитку досить різні. Ця реакція має значний і тривалий ефект у певні періоди, які називаються критичними або чутливими.
Проблема розвитку м'язової сили у школярів сьогодні викликає особливий інтерес у зв'язку з яскраво вираженими змінами екологічних (несприятлива ситуація), економічних (падіння рівня життя) та соціальних умов життя суспільства. До перелічених вище факторів можна віднести також нехтування здоров’ям учнів, які зловживають алкоголем та курінням, що призвело до втрати інтересу до фізичної культури.
Сьогодні трохи більше 10% молоді займаються регулярними видами спорту. Все більш вираженою стає тенденція фізичної деградації підростаючого покоління. Значно знижується бажання гуляти з друзями, просто активний відпочинок. У цей час з'явилося таке хобі, як робота за комп'ютером та комп'ютерні ігри. Ці фактори створюють передумови для розвитку порушень здоров’я в учнів: постави, зору, підвищення артеріального тиску, накопичення зайвої маси тіла, що, у свою чергу, спричиняє різноманітні захворювання серцево-судинної та дихальної систем, порушення обміну речовин.
Давно відомо, що в першому класі навчається трохи більше 30% здорових дітей, а до кінця 11 класу їх залишається лише 15-20%. Під час школи відсутність фізичної активності призводить до погіршення роботи серцево-судинної системи, надлишкової маси тіла через підвищення рівня холестерину в крові. Шкільна програма збільшує навантаження на організм дитини: підвищується потреба в засвоєнні й переробці різноманітної інформації, а отже, збільшується перебування тіла в статичних позах, перенапружується зоровий апарат. Через малу рухливість виникає таке захворювання, як гіподинамія, що призводить до зниження фізичних можливостей. Внаслідок цього зростає захворюваність дітей усіх вікових груп, у 4-5 разів погіршується стан здоров’я учнів.
У зв'язку з цим у останнім часом на уроках фізичної культури дедалі більше уваги приділяється зміцненню здоров'я, профілактиці різноманітних захворювань, організації позаурочної діяльності за допомогою фізичних вправ, систематичне виконання яких, по-перше, збільшує адаптаційні можливості організму та його функціональні резерви, а, по-друге, сприяє розвитку сили, швидкості, гнучкості, витривалості та спритності школярів, іншими словами, рухових якостей учнів.
Під силою прийнято розуміти інтегральну фізичну якість, якого тією чи іншою мірою залежить прояв інших чотирьох рухових якостей (спритності, витривалості, гнучкості та швидкості).
М'язова сила набуває специфічних особливостей якщо застосовуються вправи, що відрізняються один від одного характером роботи опорно-рухового апарату, що особливо помітно у разі підвищення рівня фізичної підготовленості школярів. Будь-яка робота м'язів впливає на основні системи організму учнів, що сприяє більш гармонійному та повноцінному розвитку всього організму.
Силові вправи сприяють формуванню правильної постави, придбання легкості у рухах, впевненості у собі. А, наприклад, за допомогою виконання швидкісно-силових вправ можна збільшити пружність м'язової системи (мускулатури), наростити активну м'язову масу, зменшити надлишок жирової тканини, зміцнити та посилити сполучні та опорні тканини.
Таким чином, силова підготовленість є важливим аспектом у становленні гармонійно розвиненого учня.
Враховуючи актуальність проблеми, метою роботи є теоретичне обґрунтування та оцінка засобів і методів виховання силових якостей в учнів 9-11 класів.
Об'єктом дослідження є процес фізичного виховання школярів у сфері розвитку силових здібностей.
Предмет дослідження – методика розвитку сили у фізичному вихованні школярів.
Виходячи з поставленої мети, та предмета дослідження були поставлені такі завдання:
- виявити сутність поняття «сила»;
- вивчити основні форми та засоби розвитку сили школяра;
- дослідити методику розвитку сили;
- розробити вправи для уроків спрямованих на розвиток сили;
- проаналізувати результати застосування уроків, вкладених у розвиток сили.
Для вирішення поставлених завдань ми використали такі теоретичні методи дослідження: аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, систематизація отриманої інформації.
Джерела дослідження стали теоретичні та методологічні праці, розроблені у працях педагогів фізичного виховання, таких як Б.А. Ашмарін, Ю.А. Виноградов, С.М. В'яткіна, Ю.Ф. Курамшин, Б.М. Шіян, Б.М. Мінаєв, О.М. Хорунжий, Л.П. Матвєєва та А.Д. Новікова та інших.
Структура роботи: вступ, два розділи, п’ять підрозділів, висновок, список використаних джерел. Список літератури містить 20 джерел.
Магістр