Звіт (ID:1027895)

Метою виробничої практики є ознайомлення студентів зі специфікою майбутнього фаху, отримання ними первинних професійних умінь із загально-професійних та спеціальних навчальних дисциплін. Практика є першим кроком психологічної і професійної адаптації студента до виробництва. Виробнича практика дає можливість студентові вирішувати завдання, які покладені на виробничий персонал, нести відповідальність за роботу, що виконується, відчути себе учасником виробництва. Основними завданнями виробничої практики є: – закріплення та поглиблення знань і умінь, одержаних при вивченні загально-професійних навчальних дисциплін; – отримання умінь і первинних навичок з робітничої професії відповідного фаху; – ознайомлення з організацією роботи та структурою підприємств і організацій, а також з характером майбутньої професійної діяльності; – розвиток інтересу до обраної спеціальності; – виховання професійних якостей молодого фахівця шляхом залучення до реальної професій. Сьогодні кава стала невід'ємною частиною щоденного життя людей у всьому світі. До того, як аромат кавових зерен став частиною ранкового ритуалу в Європі, її історія почалася в далекій Ефіопії, де, за легендою, пастух, на ім'я Кальді виявив, що його вівці не здатні заснути після поїдання ягід дикого кавового куща. З цього моменту почалося знайомство людини з кавою. Кавові ягоди швидко привернули увагу своїм ароматом і бадьорим впливом на організм. Кава швидко стала популярною в арабському світі. У 15 столітті багато мусульманських країн, включно з Єгиптом і Туреччиною, розробили специфічні методи обсмажування, приготування і вживання кави. Тут цей напій став частиною суспільного життя, ставши символом гостинності та обміну новинами. Перші згадки про каву в Європі пов'язані з Венецією на початку 17 століття. Кава була привезена зі Сходу, насамперед з Ізміру, і була сприйнята як дорогоцінний екзотичний напій. Відкриття кав'ярні у Венеції і після цього в інших європейських містах позначило початок нової епохи. Ось деякі переваги цього популярного напою. 1. Роль кави в спілкуванні. Кава — це ідеальний засіб для соціальних зустрічей. Кав'ярні та кав'ярні слугують місцем для зустрічей з друзями, колегами або для перших побачень. Вони стають майданчиком для обговорення ідей, творчих проєктів, історій або просто для приємного проведення часу. 2. Робота і продуктивність. У робочому середовищі кава часто розглядається як інструмент для підвищення продуктивності. Кофеїн, основний активний інгредієнт у каві, допомагає не спати, підвищує концентрацію і покращує когнітивні функції. Багато співробітників звертаються до кави, щоб підтримати свою продуктивність на робочому місці. 3. Культурні традиції. Культура кави різноманітна: від турецької кави, завареної в турці, до італійського еспресо і сучасних хіпстерських варіацій кавових напоїв. Кожна культура має свої унікальні традиції та вподобання в приготуванні кави, що робить її унікальною та різноманітною у світі кулінарії. 4. Бізнес. Індустрія кави — це не тільки виробництво напою, а й величезна економічна сфера. Від виробництва й обробки зерен до кавових мереж і кавового обладнання, кава стимулює підприємництво, створюючи робочі місця і можливості для багатьох людей по всьому світу. 1. Загальна характеристика ФОП «МУДРАК ДАНІІЛ РУСЛАНОВИЧ» Прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - МУДРАК ДАНІІЛ РУСЛАНОВИЧ (МУДРАК Д. Р.) Статус фізичної особи-підприємця - Не перебуває в процесі припинення Дата реєстрації - 04.01.2022 (1 рік 11 місяців) Види діяльності Основний: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напрями та тютюновими виробами Інші: • 10.83 Виробництво чаю та кави • 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах • 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 2. Структура та тенденції розвитку ринку кави в Україні За легендою в Бразилії було занадто багато кави, і уряд країни звернувся до Нестле з проханням знайти вихід для надлишку кави. Після 8 років розробок була представлена перша розчинна кава (думки на рахунок відкриття розчинної кави розходяться, однозначно можна сказати, що Nescafe - перший продукт з масовою популярністю). Слогани Nescafe - «Час для Nescafe», «Вся сила смаку і аромату». Для створення рекламного слогану, розробки позиціонування і легенди або комплексних робіт зі створення бренду зверніться в KOLORO. Jacobs В українського підрозділу Jacobs справи останнім часом йдуть не дуже добре. Чистий прибуток в 2014 році скоротилася майже в два рази, по відношенню до 2013 року і склав 276,25 млн. грн. У 2015 році показник продовжив падати. Чистий прибуток склав 121,9 млн. грн. що в 2,3 рази менше показників за 2014 рік. Також у бренду змінилися власники, тепер він належить не Mondelez, а нідерландській компанії Jacobs Douwe Egberts (Charger OpCo B.V.) - кавовій корпорації зі світовим ім'ям. Бренд Jacobs народився в 1895 році, в Бремені, заснував його Йохан Якобс. Легенда свідчить, що під час вивчення в училище торгівлі колоніальними товарами, викладач помітив особливий інтерес Якобса до кави. Він порадив йому спеціалізуватися на цьому продукті. Фірмовий стиль включає зображення димлячої чашки на логотипі бренду - цей образ постійно присутній і в рекламних роликах. Перший слоган компанії - «Неймовірне задоволення ... до самої останньої краплі». Пізніше фігурували й інші, одним з найбільш популярних став слоган «Jacobs. Аромат, який зближує». Світова виручка Lavazza в 2015 році досягла 1,4 млрд євро. Компанія є 7-ю в рейтингу капіталізації кавових підприємств. На початку 2016 Lavazza купила французький бренд Carte Noire (за 700 млн. євро). Планується до 2020 року довести виручку до 2 млрд. євро. Lavazza - сімейний бренд. Сьогодні ним керує четверте покоління - правнуки засновника Луїджі Лавацца Бренд народився в Туріні, у 1894 році. Спочатку це був бакалійний магазин, частину товарів виробляв сам Луїджі (мило, алкоголь, масло, спеції та, звичайно, кава). Потім вони (разом з кузеном) зайнялися ще й доставкою продуктів. Особливістю компанії, за рахунок якої їй вдалося розкрутитися, стали купажі - ніхто інший в Італії цим не займався (Луїджі вивчав хімію - знання допомогли йому в змішуванні сортів і пошуку ароматів). Перша рекламна кампанія відбулася в 1950 році та будувалася навколо слогану «Рай в кавовій чашці». Пізніше були інші кампанії під слоганами «Кава - це задоволення, і якщо це не хороша кава, яке задоволення?» І «О, це - Lavazza. ... Чим менше в гуртку, тим краще настрій ... » Бренд належить корпорації Food Empire (більше 200 видів продукції швидкого приготування, головний офіс в Сінгапурі), і є лідером продажів серед виробників розчинної кави 3 в 1 в Україні в своєму ціновому сегменті. У 2012 році був відкритий завод «Фес-Укр» (м Золотоноша, Черкаська обл.) З виробництва кави під брендами «MacCoffee» і «Петровська слобода». Потужність - 25 тонн продукції в день. В Україні всім запам'яталася кампанія до 10-річчя марки - «Час відпустити орлів на свободу!». Вона була запущена одночасно з редизайном пакетика - з упаковки пропали орел і американський прапор, залишилася тільки чашка кави. У ролику знялася Світлана Лобода, яка прокидалася і пила першу чашку кави, спостерігаючи, як орли відлітають з міста. Maccoffee позиціонує себе як бренд для активних людей, один із слоганів бренду - «В ритмі життя». Про це свідчать і рекламні кампанії (наприклад, "не проспи літо»), і загальне позиціонування бренду. Крім того в роликах і рекламних кампаніях Maccoffee часто експлуатують тему сексуальності. Сьогодні слоган Maccoffee - «Для тих, хто НЕ хоче чекати» (в Росії - Для тих, хто хоче більшого). Галка ЛТД Україно-англійське підприємство «Галка ЛТД» розташоване у Львові. Сировина для кави Галка закуповує в Індонезії, Бразилії, Гватемалі, Еквадорі, Ефіопії, Індії, Кенії, Колумбії, Мексиці, Гвінеї, Сальвадорі, Танзанії та Уганді. Найбільш популярним товаром компанії є кава низького і средньоцінового сегмента (25% - всієї розчинної кави, 17% - зернової та меленої, кавових товарів - 67%). Чистий прибуток в 2015 році склала 37,65 млн. грн. Це в 2,2 рази більше, ніж в 2014 році. 60% українських споживачів схиляються до покупки чаю і кави міжнародних брендів. По-перше, тому що вони є основними гравцями ринку, по-друге, завдяки інтенсивним рекламним кампаніям вони більш пізнавані. По-третє, кава в Україні не росте, і підсвідомо міжнародний бренд асоціюється з більш якісною продукцією. Чай і кава в Україні найбільш сильно схильні до падіння продажів внаслідок підняття ціни. Це означає, що культура пиття кави до кінця не сформована, і сильних зв'язків з брендами у масового споживача не існує. Найбільша кількість зернової та меленої кави споживають жителі великих міст і західної частини України. У південному і східному регіонах України його споживання низьке - всього 9,2%. Чаю в Україні споживають більше ніж кави, в каві розбираються набагато гірше, при виборі часто керуються рекламою або зовнішніми факторами. Тенденції розвитку ринку кави в Україні є досить гострою темою серед бізнесів із виробництва кави, рестораторів, торгових мереж. Насамперед, це обумовлено зростанням кількості факторів як на світовому ринку кави, так і українському, які, зрештою, формують зацікавленість кінцевого споживача при виборі того чи іншого кавового продукту. Кризи, пандемії, військово-політичні конфлікти, посилення міжнародних бар'єрів та несприятливі природно-кліматичні фактори згубно впливають на кон’юктурні зміни не лише на світовому, а й на вітчизняному ринку кави. Тому, в умовах сучасного швидкомінливого бізнес-середовища, актуальним є дослідження питання щодо проблем та перспектив розвитку ринку кави в Україні. Вивчення ринку кави доречно розпочати з аналізу динаміки середньої ціни за 1 кг кавового зерна сортів Арабіка та Робуста у світі з 2016 по 2020 рр. Відповідно до представлених даних звіту ICO [6], середня вартість за 1 кг Арабіки у 2016 р. склала $3,61, у 2020 р. – $3,78, що на $0,17 більше. Однак, з 2017 по 2019 р. спостерігається динаміка поступового зменшення ціни на Арабіку, що свідчить про достатню кількість даного сорту кави на ринку, збільшення вартості зерен у 2020 р. на $0,90/кг у порівнянні з 2019 р. пов’язано з тим, що бразильські дерева Арабіки увійшли в сезон дворічного виробничого циклу, і як наслідок, зменшились обсяги світового виробництва кави, а ціна, відповідно, збільшилась. Середня вартість зерен кави сорту Робуста у період з 2016 ($1.95) по 2020 ($1.64) р. зменшилась на $0,31 за 1 кг, з 2017 по 2019 р. спостерігається динаміка зменшення, що свідчить про насиченість ринку даним видом кави. Проте, у 2020 р. відбулось незначне збільшення середньої ціни на $0,02/кг, що прямо пов’язано із зменшенням обсягів виробництва Арабіки у 2020 р., як наслідок, відбулось збільшення попиту та ціни на Робусту, відповідно. У табл. 1 представлені дані щодо обсягів імпорту зеленого кавового зерна у 2016–2020 рр. відповідно до даних представлених у щорічних звітах ICO. Підводячи підсумки можна виокремити наступне: в Україні спостерігається зростання обсягів продажів обсмаженої зернової та меленої кави, попит на розчинну навпаки знижується. У зв’язку із тим, що за кліматичними умовами вирощування кави на території України є неможливим, на вітчизняному ринку переважає смажена кава вироблена з-за кордоном, яка імпортована для споживання, обсяги імпортованих зерен зеленої кави, які обсмажують на вітчизняних підприємствах є значно меншими. Обсяг експорту смаженої кави вітчизняного виробництва з України у 2020 р. склав 43,1% від загального експорту кави. Слід зауважити, що за 2016–2020 рр. приріст експорту кави майже вдвічі перевищує приріст імпорту, що свідчить про розвиток кавової галузі в Україні та вихід національних товаровиробників на зовнішній ринок. Також, не менш важливим є той факт, що з 2019 року в Україні частка продажів кави вітчизняних виробників стрімко збільшилась майже в півтори рази та має тенденцію збільшення у 2020 р., що ще раз підтверджує стрімке зростання кількості вітчизняних підприємств – виробників кави. Загострюється конкуренція між національними та міжнародними виробниками, які мають відокремлені підрозділи на території нашої держави та реалізують свою кавову продукцію на ринку кави в Україні. Перспективним напрямком подальших досліджень є аналіз ринкової потужності основних виробників кави на вітчизняному ринку, так як розвиток кавової галузі в Україні набирає обертів, оскільки кількість гравців на ринку постійно зростає. Прогноз ринку кави 1. Підвищення рівня інформування про каву та споживання кави в зернах і меленої. Якщо підвищувати рівень поінформованості про продукт, його користь, можна впливати на рівень продажів. Сьогодні багато брендів на своїх сайтах виділяють окремий розділ з кавовими рецептами. Також кавові виробники часто є спонсорами різноманітних заходів. Рекомендується використовувати ці майданчики для просування свого товару і розвитку культури споживання напою. 2. Договір про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною призвів до зниження мит (а в деяких випадках - до обнуління) на ввезення в Україну європейських товарів. Це впливає на загострення конкуренції між брендами, а значить буде: • підвищуватися якість української продукції; • поліпшуватися логістика (для зниження ціни); • розроблятися більш продумана рекламна стратегія. 3. Попит продовжує рости, це стосується як усього світу, так і України. Як виробники, так і статистика говорять про те, що рівень споживання кави в країні буде продовжувати рости. А за умови закінчення АТО і стабілізації курсу гривні споживачі швидко повернуться до більш дорогих брендів. 4. Підвищення цін на сировину. Останні роки характеризуються підвищенням попиту на каву і екологічними кризами, які впливають на зниження рівня виробництва. Це означає, що ціна на кінцевий продукт і далі буде рости, якщо не вийде розширити географію вирощування кавових зерен (для цього потрібні інноваційні технологічні рішення). Простіше кажучи - світові потрібна ще одна Бразилія. Зростання попиту на каву, інтерес споживачів до кавової культури стимулюють появи нових гравців. Для успішного запуску бренду знадобиться інформація про ринок і конкурентів. Кава – чудовий засіб для зняття втоми та підвищення концентрації уваги. Кава містить кофеїн, хлорогенові кислоти та ефірні олії, є джерелом магнію, антиоксидантів, які запобігають раковим захворюванням, має антибактеріальні та розріджуючи властивості, зменшує ризик атеросклерозу. Каву вирощують майже в 60 країнах світу. Можна відокремити географічні зони країн-виробників кави: Південна Америка, Центральна Америка, Африка, Азія та Австралія. Близько 25 млн малих ферм виробляють 80% світового виробництва кавових зерен. Країнами - лідерами з виробництва кави є Бразилія, В’єтнам, Індонезія, Колумбія та Ефіопія. Частка цих країн у світовому виробництві кави займає понад 60%. Близько 35% всіх кавових зерен вирощується в Бразилії. У 2017-2018 р. Бразілія виробила понад 51 млн 60-кілограмових мішків кави. У 2017 році найбільшими країнами-експортерами кави є Бразилія (4,6 млрд дол. США), В’єтнам (3,5 млрд дол. США), Німеччина (2,64 млрд дол. США), Колумбія (2,58 млрд дол. США), Швейцарія (2,2 млрд дол. США), Італія (1,6 млрд дол. США), Індонезія (1,19 млрд дол. США), Гондурас (1,16 млрд дол. США), Франція (1,07 млрд дол. США), Бельгія (0,94 млрд дол. США). Слід зауважити, що серед країн-лідерів з експорту кави є й ті, де кавові зерна не вирощують. Ринок кави в Україні активно розвивається, хоча і далекий від насичення. Споживання кави в нашій країні за останні п’ять років збільшилося у декілька разів і становило 1,4 кг кави на людину на рік. За даними Міжнародної організації з кави, найбільше споживання кави у Фінляндії – 12,5 кг на людину на рік. Середньостатистичний європеєць споживає 6-8 кг кави на рік. Сьогодні кавовий ринок України представлений такими сегментами: кава в зерновому та меленому виді, розчинна кава і кава в стіках. Переважна частина українців (63 %) віком від 16 років й старші є споживачами кави. Споживчі переваги на ринку кави в Україні змінюються з розвитком культури споживання кави та покращенням фінансового добробуту населення. В останні роки спостерігається тенденція до зміщення попиту на натуральну каву в зернах та мелену з розчинної кави. Найбільш популярними торговими марками в сегменті зернової кави в Україні є Lavazza, Кава зі Львова та Jacobs. Експорт готової кавової продукції в Україні знаходиться на низькому рівні, оскільки вся сировина є імпортованою. Найбільшими імпортерами кави в Україну в 2017 році були В’єтнам (19,5%), Польща (14,6%), Індія (11,8%) та Італія (11,4%). Слід зазначити, що особливістю імпорту кави є постачання її через посередників, в основному через європейські країни (Польща, Італія, Німеччина), що спричиняє підвищення цін на каву. Сьогодні кава є одним з найпопулярніших напоїв у світі, який є дуже важливим товаром на світовому ринку. Кава має вагоме значення, яке важко переоцінити, адже для широкого кола споживачів вона давно стала звичною частиною раціону. Кава – важливий експортний продукт для понад 50-ти країн світу. Також вона має величезне економічне значення для мільйонів людей, які залежать від її вирощування та реалізації. Кавовий ринок характеризується слабкою сезонністю, але все ж залишається одним із найстабільніших товарних ринків. Щороку у літні місяці спостерігається зниження обсягів продажу на 2-4 %, проте, починаючи з вересня, обсяги продажу досягають попереднього рівня. Кава є одним із найбільш стабільних товарів на світовому ринку товарів повсякденного попиту. Лояльність до бренду тут дуже висока, й те, що споживачі відмовляться від звичної марки та перейдуть на більш дешеву, малоймовірно. У світі найбільш популярними сортами кави для продажу є арабіка і робуста (можна визначити співвідношенням як 70:30), вони складають 98 % ринку, інші 2 % – рідкісні дорогі сорти. У 2018 р. до топ-10 країн, які вирощують каву, входили: Бразилія – 3556638 т; В’єтнам – 1616307 т; Індонезія – 722461 т; Колумбія – 720221 т; Гондурас – 481053 т; Ефіопія – 470221 т; Перу – 369622 т; Індія – 326982 т; Уганда – 211200 т; Мексика – 158325 т [4]. Крім країн, які вирощують кавове дерево, є країни, які суто імпортують зелені кавові зерна з менш розвинених країн світу, обсмажують їх, а потім відправляють на світовий ринок (наприклад, Німеччина та Швейцарія). Це відбувається тому, що ці країни мають можливість обсмажувати та доводити до готовності кавові зерна, для яких потрібно достатня кількість електроенергії та води – ресурсів, які регіони, що розвиваються, зазвичай не мають у достатній кількості. На світовому ринку провідними експортерами кави є: Бразилія (4,6 млрд дол. США), В’єтнам (3,5 млрд), Німеччина (2,64 млрд), Колумбія (2,58 млрд), Швейцарія (2,2 млрд), Італія (1,6 млрд), Індонезія (1,19 млрд), Гондурас (1,16 млрд), Франція (1,07 млрд), Бельгія (0,94 млрд) [3]. Реклама Найбільшими світовими імпортерами кави є: США (5,8 млрд дол. США), Німеччина (3,2 млрд), Франція (2,7 млрд), Італія (1,6 млрд), Нідерланди (1,17 млрд), Японія (1,24 млрд), Канада (1,96 млрд), Велика Британія (1,04 млрд), Бельгія (1,06 млрд) та Іспанія (0,95 млрд) [5]. Питома вага України у світовому експорті у 2018 р. незначна і становить лише 0,006 %, а у світовому імпорті – 0,4 %. Тобто, можна стверджувати, що Україна не займає значних позицій на світовому ринку кави. Експорт кави з України здійснюється до Білорусі, Російської Федерації, Німеччини, Грузії; а імпорт – з В’єтнаму, Індії, Італії, Польщі, Ефіопії, Болгарії. Як і у всьому світі, в Україні збільшується попит на каву і кавові продукти. Сьогодні в Україні спостерігається динамічний розвиток ринку кави та формується культура споживання. Кавовий ринок в Україні поступово насичується. Стрімко зростає пропозиція на ринку, разом з чим загострюється і конкуренція на ньому, що позитивно позначається на загальному рівні якості продукції. Українці вживають цього продукту 1,4 кг/рік на 1 особу. Зокрема, 70 % чашок кави українці випивають вдома, 25 % – в закладах громадського харчування і лише 5 % – на робочому місці. Половина любителів кави купують нову упаковку 1 раз в місяць, 31 % – раз в 3 тижні, 17 % – близько 1 разу в 2 місяці та лише 2 % заходять в супермаркет за ароматним напоєм кожні 2 тижні. Не менш важливе значення при виборі продукції відіграє бренд. Споживачі віддають перевагу вже знайомим брендам. Важливу роль мають також акції та знижки (не тільки грошові знижки, а й додаткові подарунки при покупці). У преміум-сегменті на ринку важливу роль ще відіграє дизайн упаковки. Сьогодні лідерами українського ринку натуральної кави є такі торгові марки, як Jacobs, Lavazza, «Кава зі Львова», Ambassador [2]. Аналіз ринку кави в Україні показує, що в його структурі все ще переважає продукція імпортного виробництва. Кава вітчизняного обсмаження займає 45 %, але надалі прогнозується її зростання. Сьогодні на ринку України є кілька великих виробників кави, всі вони з іноземними інвестиціями. Загальний обсяг виробництва кави цими компаніями складає близько 13000 т за рік. Під виробництвом прийнято розуміти фасування готової продукції. Створення умов для безмитного ввезення в Україну зеленого кавового зерна стало провідним драйвером для збільшення обсягів його обсмажування всередині країни, бо при цьому вартість кави зростає приблизно у два рази. У результаті, у 2018 р. виробництво кави в Україні зросло на 28,5 % відносно 2017 р., а за підсумками семи місяців 2019 р. зростання склало ще 13 % Отже, можна стверджувати, що ринок кави буде тільки збільшувати свої обсяги. Причому, оскільки кава поступово переходить в розряд обов’язкових щоденних напоїв для все більшої частини населення, його споживання стане менше залежати від кризових явищ у вітчизняній економіці. Зростання купівельної спроможності українців додасть прискорення розвитку сегментів більш якісної та дорогої кави, у першу чергу, зернової та меленої. Водночас, висока маржинальність ринку кави привертає до нього безліч нових учасників, що призводить до посилення конкуренції. Боротьба за місце на ринку буде вестися шляхом проведення рекламних кампаній, підкріплених підвищенням якості й розширенням асортименту продукції. Також спостерігатиметься посилення конкурентної боротьби між імпортною кавою та виробленою вітчизняними підприємствами. Основними покупцями кави та кавових сумішей з України є трейдери з Молдови, Білорусі, Грузії, Литви та Вірменії. Таким чином, ринок кави в Україні характеризується швидкими темпами розвитку, відповідає загальносвітовим тенденціям збільшення попиту на каву та кавові продукти. Налагодження прямої співпраці з країнами-виробниками кави сприятиме задоволенню попиту споживачів на якісну каву за прийнятною ціною.