Зразок роботи
Вступ
На сьогодні важко уявити функціонування економіки країни без наявності страхових відносин. Необхідність створення страхових фондів зумовлена об'єктивними причинами: існує протиріччя між людиною і природою, в силу якого відбуваються стихійні лиха, нещасні випадки (повені, посухи, землетруси) які можуть завдати шкоди матеріальним цінностям, тому для відшкодування збитку потрібні кошти; розвиток науки і техніки, науково-технічний прогрес посилює застосування складної техніки, що підвищує ймовірність і масштаби можливого збитку в результаті вибухів, пожеж, технологічних порушень, отже, необхідні страхові фонди для відшкодування збитку; в суспільстві існують різні соціальні чинники: це війна, страйки, економічні кризи, порушення договірних зобов'язань, банкрутство підприємств, прорахунки в плануванні.
Значення страхування залежить від його виду. Майнове страхування відшкодовує збиток від стихійних лих і нещасних випадків для юридичних і фізичних осіб. Особисте страхування дозволяє отримати додаткові грошові фонди для соціального страхування. Страхові компанії зберігають гроші в банках, що є одним з джерел кредитування. Страхування сприяє зміцненню грошового обігу і збільшення дохідної частини бюджету.
В спеціальній літературі досліджуються особливості формування грошових надходжень страхових компаній. Цим питанням присвячені праці українських вчених: В.Бабко, В.Базилевича, І.Бланка, А.Бушанського, Н.Внукової, О.Гаманкової, Л. Горбач, О.Залетова, О.Заруби, М.Клапківа, О.Огаренко, С.Осадця, В.Фурмана, та інших. Водночас, в Україні бракує наукових та практичних напрацювань щодо оптимізації структури грошових надходжень українських страхових компаній. Важливість вивчення вказаних вище питань визначили вибір теми дослідження, свідчать про її актуальність, теоретичну та практичну значимість.
Висновок
Отже, страхова організація в процесі кругообігу грошових коштів отримує певні надходження — як результат стосунків між нею та іншими суб'єктами фінансових відносин. Ці грошові надходження забезпечують страховикові можливість виконувати свою господарську діяльність; сплачувати страхувальникам страхове відшкодування; створювати у необхідних розмірах страхові резерви; забезпечувати вимоги законодавства щодо запасу платоспроможності; розміщувати та інвестувати тимчасово вільні кошти у різноманітні фінансові інструменти; отримувати прибутки. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств. Грошові надходження страхової організації є різноманітними за своїм змістом та походженням. Джерелами походження доходів страховика є його операційна, інвестиційна та фінансова діяльність.
Операційна діяльність — це основна діяльність суб'єкта господарювання, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Сума грошових потоків від операційної діяльності є ключовим показником того, якою мірою операції суб'єкта господарювання генерують грошові кошти, достатні для погашення зобов'язань, підтримки операційної потужності суб'єкта господарювання, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування. Основною діяльністю підприємства вітчизняне законодавство визнає операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Для страхової організації це — операції зі страхування та перестрахування. А основним джерелом доходів від основної діяльності виступають страхові премії від цих операцій. Поняття «Операційна діяльність» передбачає крім основної операційної діяльності ще інші види операційної діяльності, а отже - інші види доходів від операційної діяльності поряд з доходами від основної операційної діяльності.
Питання забезпечення фінансової стійкості страхових організацій мають важливе значення для успішного розвитку і стабільності страхового підприємництва. Однак якщо керівництво більшості виробничих підприємств знає, коли і скільки потрібно платити своїм діловим партнерам, в якому розмірі і в які терміни слід погасити кредит і сплатити за нього відсотки, то страховику терміни та розміри своїх зобов'язань відомі лише в імовірних термінах (діє система трансферту ризику ). В силу цього в страховій діяльності важлива не просто здатність організації платити за зобов'язаннями, а здатність виконувати їх при будь-якій несприятливій зміні ситуації, при найгіршому для страховика збігу обставин.