Зразок роботи
1. Значення класифікації страхування для практичної діяльності страхових компаній
Страхування, як і будь-яка інша сфера діяльності людини, будь-яка інша система знань, потребує внутрішньої структурно-логічної впорядкованості. Без такої впорядкованості неможливо організувати складну справу, виробити методологію наукових досліджень, розробити законодавчу базу в цій сфері діяльності та інш.. Щоб досягти необхідної впорядкованості, застосовують класифікацію. І потреба в ній тим нагальніша, чим складніший об'єкт, який має бути класифіковано.
Поняття «класифікація» походить від латинського classis — розряд, клас. Латинський корінь визначає «квінтесенцію» цього поняття, його найістотніше, найсуттєвіше значення поділ предмeтів певної сукупності за спільними ознаками з утворенням системи класів цієї сукупності.
Отже, під класифікацією розуміють – групування предметів, явищ чи процесів за певними ознаками з метою встановлення взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними.
Класифікація страхування — це поділ страхових відносин на взаємопов'язані ланки, що знаходяться між собою в ієрархічній підпорядкованості.
Класифікація застосовується в наукових, навчально – освітніх та прикладних (практичних) цілях. Відповідно цілям відомі три види класифікації: наукова, навчальна та прикладна.
Наукові класифікації найбільш широкі і деталізовані. Застосовуються у наукових дослідженнях, дисертаціях та ін.
Навчальні (освітні) класифікації більш звужені і ближчі до прикладних. Подаються у підручниках і посібниках з навчальною метою.
Прикладні класифікації подаються у законодавчих або допоміжних до законодавчих документах. Вони значно вужчі наукових і служать для поділу страхувань, видачі ліцензій, складання звітності, у ряді випадків – для формування статутних фондів.
Для чого потрібна класифікація?
- Органу нагляду класифікація потрібна для видачі ліцензій та узгодження правил страхування.
- Клієнтам – страхувальникам і застрахованим – для простого та ясного розуміння пропонованих страхових продуктів.
- Страховикам,- для правильної розробки правил і програм, а також для розуміння тих процесів, які відбуваються при здійсненні страхування життя, тобто для розуміння його економічних механізмів, які тут значно складніші, ніж у загальному страхуванні.
Класифікацію за об'єктами з виділенням галузей, підгалузей і видів страхування вважають класичним підходом у теорії та практиці вітчизняного страхування, оскільки об'єкт страхування є вирішальним фактором, від якого залежить характер договору страхування і його основні умови. Наукове значення класифікації полягає в тому, що вона допомагає вивчити суть явищ та розробити пропозиції щодо поліпшення ефективності страхової діяльності.
Практичне значення класифікації полягає в тому що на основі її розробляється та приймаються законодавчі та нормативні акти щодо упорядкування страхової діяльності, видаються ліцензії для здійснення страхової діяльності, складається звітність, контролюються показники діяльності страхових компаній, тощо. Використання класифікації дозволяє налагодити міжнародне співробітництво, виявити пріоритети росту окремих видів страхування.
Існують різні підходи щодо класифікації страхування.
Найбільш вдалою, на нашу думку, є класифікація, запропонована проф. С.С.Осадцем, який виділяє такі класифікаційні ознаки, які мають найбільше значення як у теоретичному, так i у практичному розумінні, а саме: