Споживча оцінка асортименту, якості та конкурентоспроможності крекерів (ID:189681)

ВСТУП Актуальність дослідження. Сектор кондитерських товарів є одним з найбільш розвинених в харчовій промисловості України. У спеціальних професійних виданнях більш системно розглянуто характеристику внутрішнього ринку кондитерських товарів: організацію та структуру виробництва, сировину та ресурси, рівень технічного оснащення кондитерських підприємств, динаміку виробництва за окремими сегментами, напрямки в асортиментній політиці тощо. Відомо, що великі кондитерські компанії і особливо транснаціональні не можуть успішно розвиватися без експортної діяльності. Оскільки частка експорту в загальному обсязі виробництва окремих підприємств становить від 30 до 70%, це суттєво впливає на їхню стратегічну політику і обумовлює подальше нарощування виробничого потенціалу. До кондитерських виробів відносять харчові продукти з великим вмістом цукру. Вони головним чином відзначаються високою харчовою цінністю, гарною засвоюваністю, приємним ароматом і смаком. Ці вироби характеризуються привабливим зовнішнім виглядом. Зазначені властивості притаманні кондитерським виробам завдяки застосуванню для їх виробництва багатьох різноманітних видів високоякісного харчового сировини, що в процесі переробки піддають різним механічним та термічним способам обробки. В якості сировини при виготовленні кондитерських виробів використовують, крім цукру, крохмальну патоку, мед, різні фруктові заготівлі (пюре, підварки, припаси), різні види борошна, крохмаль, молоко, молочні продукти, яйця, жири, какао-продукти, горіхові ядра, каву, харчові кислоти, ароматизуючі речовини, Основна маса кондитерських виробів має тривалі терміни зберігання і гарну транспортабельність. З цієї причини та у зв’язку з високою енергетичною цінністю, крім щоденного використання кондитерські вироби знайшли широке застосування в експедиціях, туристичних походах тощо. Кондитерські вироби умовно поділяють на дві основні групи: цукрові і борошняні. Найбільшу питому вагу займають борошняні (42%), карамельні (28%) і цукеркові вироби (13%). У кожну з цих груп входить кілька видів виробів. До цукрових виробів відносять карамель, цукерки, шоколад, какао-порошок, ірис, драже, халву, мармелад, пастилу, до борошняних – печиво, галети, крекер (сухе печиво), вафлі, пряники, кекси, рулети, торти і тістечка. Борошняні кондитерські вироби займають значну частку в загальному обсязі виробництва кондитерської продукції і представлені широким асортиментом. Випуск борошняних кондитерських виробів організований на кондитерських фабриках, в кондитерських цехах хлібопекарної промисловості. Об’єктом дослідження є крекер, який є сухим печивом без цукру, солоним, тонким та хрумким з високим вмістом жиру, шаруватою розсипчастою структурою, поверхня скроплюється олією. Предметом дослідження є якість та конкурентоспроможність ПАТ «Київська фабрика «Рошен», яке виробляє крекери, а також магазин «Продукти» (ФОП Блеснюк І.О.), що реалізує зазначені кондитерські вироби. Метою дослідження є вивчення особливостей товарознавчої характеристики асортименту, якості та конкурентоспроможності крекерів. Завданнями дослідження є: 1) аналіз стану та перспектив ринку борошняних ковбасних виробів в Україні; 2) узагальнення класифікації та характеристики асортименту крекерів; 3) товарознавча характеристика асортименту, якості та конкурентоспроможності крекерів; 4) дослідження окремих аспектів формування асортименту магазину «Продукти» (ФОП Блеснюк І.О.). Експериментальною базою дослідження було обрано ПАТ «Київська фабрика «Рошен», яке виробляє крекери, а також магазин «Продукти» (ФОП Блеснюк І.О.), що реалізує зазначені кондитерські вироби. Методами дослідження є: 1) статистичний; 2) системний аналіз; 3) синтез; 4) реферування наукової літератури з даної теми. Наукова новизна дослідження базується на тому, що в ньому вперше обгрунтовано особливості товарознавчої оцінки асортименту і якості крекерів, які виготовляє ПАТ «Київська фабрика «Рошен» та реалізує магазин «Продукти» (ФОП Блеснюк І.О.). Теоретичне значення дослідження зумовлене узагальненням теоретичних засад управління асортиментом продукції. Практична цінність дослідження базується на перспективі використання його результатів під час подальшої наукової роботи, а також у процесі діяльності у сфері економіки. Структура дослідження зумовлена його метою і завданнями, в результаті чого вона є наступною: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Дослідження містить ( ) таблиць, ( ) діаграм і ( ) рисунків. РОЗДІЛ 1. ТОВАРОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ КРЕКЕРІВ 1.1. Стан та перспективи ринку борошняних кондитерських виробів України Ринок кондитерських виробів найбільш розвинений в харчовій промисловості України. Кондитерська галузь є однією із тих складових вітчизняної економіки, які майже в умовах кризи дотримуються позитивної загальної динаміки. Це пояснюється багатим потенціалом галузі, а також обраною її підприємствами стратегією розвитку. Кондитерський ринок характеризується широким номенклатурним рядом товарів, які традиційно об’єднують у три групи: шоколадні вироби, що містять какао, цукристі вироби без какао і вироби борошняні. Частка цих груп у загальному обсязі виробництва нерівнозначна і нестабільна, але частка групи борошняних виробів завжди більша, ніж інші. Кондитерські вироби і в межах окремих груп значно відрізняються між собою за складом і споживчими властивостями, але безперечною їхньою перевагою є високий ступінь механізації та автоматизації технологічних процесів, що дозволяє організувати їхнє поточно-механізоване виробництво й отримувати готові вироби окремо загорнутими, що забезпечує зберігання заданих споживчих, медико-біологічних та санітарно-гігієнічних показників. Крім того, штучна упаковка надає виробам особливої привабливості. Хоча кондитерські вироби користуються сталим попитом насамперед завдяки вишуканим смаковим властивостям, вони є складовою раціону харчування кожної людини. Їхня харчова цінність обумовлюється енергетичною здатністю, що забезпечується значним вмістом вуглеводів, а в деяких виробах – і жирів. Біологічна цінність кондитерських виробів обмежена. Вироби, що містять какао-продукти, мають тонізуючі властивості завдяки наявності алкалоїду теоброміну, який збуджує центральну нервову систему, тобто знімає втому і підвищує працездатність. При цьому стимулююча дія теоброміну на серцеву діяльність, порівняно з кофеїном, виявляється в більш м’якій формі тому, що він менш розчинний. Однак європейський ринок для України залишається практично закритим, обсяг ринку ЄС оцінюється у 18,6 млн. т кондитерських виробів, але частка українських солодощів на цьому ринку займає не більше 30 тис. т Європейський кондитерський ринок захищений високими митними бар’єрами (50%, а в деяких країнах – навіть 200%) [38]. Українські виробники мають надію, що протягом 2010 року має бути підписано погодження: зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що дозволить їм безперешкодно реалізувати свою продукцію на «дорогому» ринку. На сьогодні лише компанія «Конті» має представництво в Німеччині. Хоча обсяги експорту на західні ринки порівняно невеликі, але є всі підстави визначати українських кондитерів вже в теперішній час як достойних постачальників солодощів для світового ринку. Що стосується самої кондитерської продукції, яка експортується з України, то 80% підприємств експортують таку ж саму продукцію, що й постачають на внутрішній ринок. Решта підприємств експортують продукцію, спеціально виготовлену або адаптовану для експорту. Серед підприємств-експортерів більше 90% продають за кордон вже готову продукцію. Частка експорту сировини або напівфабрикатів для кондитерського виробництва є порівняно незначною. Останнім часом найбільшу частку у виробництві займають борошняні кондитерські вироби – 41%, шоколадні і цукристі вироби, що містять какао – 30%, цукристі, включаючи білий шоколад – 29%. Ринок борошняних кондитерських виробів має великий потенціал для українських виробників, тому що тепер така продукція посідає перше місце щодо продажу серед кондитерської продукції усіх видів. Завдяки стабільному попиту у споживачів тортів і тістечок, печиву і вафлям, кексам, рулетам і крекеру. У результаті цього їхнє споживання, і, відповідно виробництво, у цілому по Україні збільшується. В умовах обмеженої купівельної спроможності більшість українців вибирають більш доступні за ціною товари борошняних виробів, особливо вагових [13]. Відповідно до статистичних даних, потужності виробництва цих виробів розподіляються досить рівномірно, але найбільш високий їхній рівень зосереджений у Донецькій, Київській, Черкаській і Харківській областях, на території яких діють такі великі компанії як «Київ-Конті», «Roshen», «АВК», «Світ ласощів», кондитерська фабрика «Лагода», Харківська бісквітна фабрика тощо (табл 1.1) [38]. Таблиця 1.1 Виробництво кондитерських виробів по областях в 2007-2009р, т Регіон 2007 р. 2008 р. 2009 р. 1 2 3 4 АР Крим 3219 2937 2832 м. Севастополь 335 454 355 Вінницька обл. 54113 57401 62623 Волинська обл. 5993 3803 7983 Дніпропетровська обл. 52199 54174 57080 Донецька обл. 127933 147587 159625 Житомирська обл. 19837 147587 29514 Закарпатська обл. 7675 6783 8749 Запорізька обл. 20522 23955 24477 Івано-Франківська обл. 1662 2512 2368 Київська обл. 20318 18899 31456 Кіровоградська обл. 5507 2797 1737 Луганська обл. 35497 33753 33912 Львівська обл. 46715 42053 40950 Продовження табл. 1.1 1 2 3 4 Миколаївська обл. 9625 7299 4312 Одеська обл. 40378 36400 48161 Полтавська обл. 61014 63249 96370 Рівненська обл. 13197 15426 18369 Сумська обл. 31465 27528 26520 Тернопільська обл. 2592 2727 2799 Харківська обл. 40026 39841 43055 Херсонська обл. 9899 10141 10595 Хмільницька обл. 11512 8215 7498 Черкаська обл. 22061 30203 35518 Чернівецька обл. 3744 4949 5994 м. Київ 58597 63746 67361 Маркетингова політика багатьох провідних виробників печива і вафель, і насамперед – «Київ-Конті», корпорації «Roshen», «СВІТ ЛАСОЩІВ», «Житомирські ласощі», корпорації «Бісквіт-Шоколад», «Лагода», Львівської кондитерської фабрики «Світоч» – зорієнтована не тільки на постачання в країни СНД, але також на окремі ринки Європи і США. Тому у нашій країні дуже швидко розвивається продукція середнього і преміального цінових сегментів. Наприклад, на одній із своїх чотирьох фабрик – Дніпропетровській КФ – корпорація «АВК» зняла з виробництва дешеве печиво, мармелад, карамель і драже, та скоротила асортимент із 400 видів до 100. Печиво має найбільший сегмент ринку за обсягами продажу борошняних кондитерських виробів, який є найбільш динамічним у кондитерській галузі за останні роки. За оцінками операторів ринку, лідерами з виробництва печива є такі компанії: ЗАТ «Київ-Конті» (23%), корпорація «Roshen» (15%), корпорація «АВК» (10%), ТОВ «Світ ласощів» (6%) і ВАТ «Полтавакондитер» (6%), КФ «Лагода» (5%), корпорація «Бісквіт-Шоколад» (5%), ЗАТ «Житомирські ласощі» (3%) [13]. Печиво – це продукт обмеженої вологості, різної форми, невеликої товщини. Залежно від способу приготування, рецептури, зовнішнього вигляду, структури і смакових особливостей розрізняють печиво цукрове, затяжне і здобне. Приготування печива складається з таких технологічних операцій: підготовка сировини, замішування тіста, його прокатування, формування, випікання, охолодження, пакування. Крекери частково нагадують печиво затяжне за зовнішнім виглядом, хрусткою і ламкою консистенцією, за шаровистою структурою, але відрізняються специфічним смаком і ароматом. Смак зумовлений дуже малою часткою цукру у виробах, а аромат багатьох видів – особливостями приготування з використанням дріжджової опари або включенням до складу рецептури прянощів і смакових добавок. Тонкостінної шаровистості крекерів досягають багаторазовим вальцюванням тіста. Динамічно розвивається пряниковий ринок, а також ринок крекерів. Основні потужності з виробництва печива у 2005 році було зосереджено на підприємствах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської та Луганської областей, що становило приблизно 18,3 тис. т продукції (близько 52%) загальгалузевого виробництва (35 тис. т.). 90 – 95% крекеру виробляється на п’ятьох підприємствах: ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім.К.Маркса» (приблизно 40 %), фірмі «Трону», м.Сквира (22%), Львівській кондитерській фабриці «Світоч» (15%), ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» (10%) і ЗАТ «АВК» (5 – 6 %). Пряники – це вироби з приємним солодким смаком, ароматом прянощів і порівняно м’якою консистенцією. Залежно від способу приготування виділяють пряники сирцеві і заварні. Пряники випускають різної форми без начинки і з начинкою із пшеничного борошна вищого, 1-го і 2-го сортів, а також із суміші пшеничного і житнього борошна. За складом виділяють пряники з великою кількістю меду, а за способом захисту поверхні від дії навколишнього середовища – глазуровані і неглазуровані. Аналіз стану і перспектив розвитку кондитерського ринку в Україні свідчить про те, що основним джерелом формування пропозиції на ринку є вітчизняне виробництво, його продукція становить близько 95% в загальному обсязі. Але процес становлення кондитерської промисловості в ринкових умовах відбувається на новій основі. Сьогодні певну частину українського виробництва і, як наслідок, кондитерського ринку, контролюють зарубіжні кондитерські компанії, які вкладають значні кошти в розвиток місцевих підприємств, що показано в табл. 1.2, а також будують на території України свої виробництва, наприклад, німецька шоколадна фабрика «Rаinford» у Дніпропетровську. Безпосереднє виробництво в Україні є більш корисним, ніж експорт кондитерських виробів. Таблиця 1.2 Наявність іноземного капіталу на українському кондитерському ринку Українська компанія Іноземний інвестор Тип інвестора Частка в капіталі 1 2 3 4 «Крафт Фудз Україна» Kraft Foods (США) Стратегічний 100% ЗАТ «Світоч» NMestle S.A. (Швейцарія) Стратегічний 96,89% ЗАТ «Житомирські ласощі» Cobisco Union Inc (США) Портфельний 87,37% ПАТ (Полтавакондитер» Sigma Bleyzer (США) Портфельний 76,27% ЗАТ «АВК» Western NIS Enterprise Fund (США) Стратегічний 25% КФ «Ласощі» Wawel S.A (Польща) Стратегічний >50% ТОВ «КБФ» ULKER (Туреччина) Стратегічний 100% Закордонні інвестори хоча сприяють розвитку українських кондитерських підприємств, але й ставлять їх в залежність від політики і стратегії зарубіжних партнерів. Частка компаній, які належать стратегічним інвесторам становить 7 – 8% у структурі національного виробництва. При цьому для західних інвесторів привабливими є підприємства із суттєвою часткою ринку, прозорою структурою власності, оптимізованими фінансовими потоками, ефективною системою корпоративного управління. На українському кондитерському ринку залишилося декілька виробників, які є привабливими для портфельних інвестицій. Але криза знизила інтерес інвесторів до українських підприємств, і вони не поспішають. Існує ще інше джерело формування пропозиції на внутрішньому ринку – це імпорт товарів в Україну. Це джерело за останнє десятиріччя також зазнало суттєвих змін, але в протилежному напрямку [38]. Виробництво вафель, на відміну від сегмента печива, відзначено більш високим ступенем концентрації потужностей в межах невеликої групи виробників. У 2009 році близько 70% вафель вироблялося в Донецькій (25%), Черкаської (21%), Харківської (9%), Дніпропетровській (7%) і Житомирській (7%) областях. Так, у 1997-1998 роках частка імпорту на ринку становила 20 – 30%. Але з поступовим відродженням вітчизняного кондитерського виробництва частка імпорту знизилася до 3%, і лише, починаючи з 2001 року, почала повільно збільшуватися, що пояснюється стабілізацією економічної ситуації в країні та підвищенням рівня життя населення. Позитивно вплинула на зростання імпорту у 2004 році нова постанова українського уряду про зниження тарифу на імпорт в Україну готових кондитерських виробів. Нині частка імпорту на внутрішньому ринку України становить 5 –7%. Український кондитерський ринок, як і раніше, залишається відкритим, але імпорт не загрожує вітчизняним виробникам тому, що його стримує висока конкуренція серед українських виробників і високий рівень якості продукції. Крім того, слід враховувати національні споживчі переваги, які є характерними не тільки для українського, але й для загальносвітового кондитерського ринку. Імпортна продукція лише розширює асортимент, переважно вона представлена виробами преміум-класу, тобто ексклюзивними продуктами в оригінальній дорогій упаковці: цукерки, шоколад, халва, пастило-мармеладні вироби, печиво, крекер, рулети та інші борошняні кондитерські вироби. Незважаючи на суттєво вищу ціну, ці вироби завжди мають попит у споживачів певного сегмента ринку і тому мають бути постійно на ньому представлені. Крім того, вони є гідним суперником для вітчизняних виробників. Найбільша частка імпортної продукції надходить в Україну з Росії, вона становить близько 74% від загального обсягу постачань і представлена насамперед кондитерськими виробами світових брендів, виробничі потужності яких розміщені на території Росії. Меншою часткою представлена продукція з Польщі, Болгарії, Німеччини, Італії і Туреччини. У цілому імпорт кондитерських виробів за окремими сегментами неоднорідний. Більшу частку становлять борошняні кондитерські вироби, 80% яких надходить з Росії. Ввезені види печива не складають істотної конкуренції вітчизняної продукції тому, що випуском такої продукції українські фабрики поки що не займаються. Це єдиний вид кондитерських виробів, які ввозяться з Росії без митних обмежень [38]. Імпорт цукристих кондитерських виробів в Україну характеризується нестабільністю. Так, імпорт карамелі є на ринку у вигляді продуктів, що не мають в Україні аналогів, наприклад, марка «Кислорот» (Голландія), Figaro i Verbena (Словаччина). Вплив закордонних марок на український ринок є скоріше «зразково-показовим», ніж конкурентним для українських виробників. Частка імпортерів, які працюють на українському ринку, на сьогодні порівняно невелика, що пояснюється особливостями українського ринку, а також смаками споживачів. Досить часто імпортери не мають змоги розширити збут власної продукції саме через незнання специфіки ринку.