Зразок роботи
Туризм можна визначити як тимчасовий виїзд людей з місця постійного проживання з різних мотивів, таких як оздоровлення, пізнання, професійні та ділові цілі, без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування [2, c. 45-46]. Пляжний туризм є одним з найбільш популярних видів туризму, який складає більше 65% всіх туристичних подорожей [34].
Однак, він не може існувати як самостійний вид туризму, а лише у взаємозв'язку з іншими видами, такими як екскурсії, підводне полювання, риболовля, лікування та розваги.
Основна мета пляжного туризму полягає в задоволенні потреб клієнта, використовуючи для цього пляжні ресурси країни, готельну інфраструктуру та туристичні розваги [38]. Екологічний аспект також є важливим в пляжному туризмі, і його значний прогрес був досягнутий в сфері гостинності [30].
Рис. 1.1 показує принципи сталого розвитку пляжного туризму, які включають екологічну стійкість, соціально-економічний розвиток, культурний обмін, а також доступність та безпеку послуг.
Ці принципи взаємопов'язані та доповнюють один одного, створюючи умови для розвитку туризму в екологічно чистих зонах, забезпечуючи належний рівень комфорту для туристів, зберігаючи культурну спадщину та відкриваючи можливості для розвитку місцевих громад.
Рисунок 1.1 - Принципи сталого розвитку пляжного туризму
Розвиток пляжного туризму повинен бути забезпечений з урахуванням принципів сталого розвитку. Це включає збереження навколишнього середовища, покращення соціально-економічної ситуації в регіонах, збереження культурної спадщини та забезпечення безпеки туристів. Лише за умови взаємодії між всіма зацікавленими сторонами можна досягти сталого розвитку пляжного туризму та зберегти його потенціал для майбутніх поколінь [31, c. 64].
Готельна інфраструктура є невід'ємною частиною пляжного туризму, оскільки без неї не можливий комфортний відпочинок [32, c. 57]. Готельний клас та стандарт грають важливу роль у виборі місця відпочинку.
Отже, пляжний туризм є важливим елементом туристичного бізнесу, який потребує комплексного підходу та взаємодії з іншими видами туризму. Враховуючи екологічний фактор та розвиток готельної інфраструктури, можна забезпечити комфортний та безпечний відпочинок для туристів [37].
Пляжний туризм є одним з найпопулярніших видів відпочинку, який передбачає відвідування морських або океанічного узбережжю, з метою проведення дозвілля та забезпечення комфортного відпочинку на березі водойми [24, c. 67-68]. Цей тип туризму включає в себе широкий спектр різноманітних діяльностей, таких як купання, загорання, акваспорт та інші водні види спорту, а також відвідування ресторанів, готелів, культурних заходів і т.д.
Концепція пляжного туризму базується на тому, що людина має можливість відпочити та відновити свої фізичні та психічні сили, користуючись природними ресурсами водних об'єктів та сонячної енергії. Основні принципи пляжного туризму включають екологічну стійкість, соціально-економічний розвиток регіонів, культурний обмін, доступність та безпеку послуг [25;41].
Історико-культурний контекст пляжного туризму починається з давніх часів, коли люди відкривали принади моря та океанів для відпочинку та розваг. Зокрема, у Стародавньому Римі морські курорти були дуже популярними серед заможних громадян, які приїжджали на узбережжя Середземного моря для відпочинку, оздоровлення та зайняття спортом [29].
У XIX столітті, з розвитком промисловості та зростанням міського населення, пляжний туризм набув нового розвитку, перетворившись на масовий відпочинок для широких верств населення. Розвиток залізниць та морського транспорту сприяв поширенню пляжного відпочинку в Європі та Сполучених Штатах [30].
У XX столітті, пляжний туризм став одним з найважливіших секторів світової економіки, нараховуючи мільйони туристів щорічно. Завдяки технологічному прогресу та зменшенню вартості подорожей, пляжний відпочинок став доступним для більшої кількості людей [2, c. 154]. Особливо популярними стали курорти Середземномор'я, Карибського моря, Азії та Австралії (табл. 1.1.).
Таблиця 1.1 - Основні характеристики пляжного туризму (сформовано на основі [31;39-40])
Магістр