Зразок роботи
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ
2.1 Природні туристські ресурси
2.1.1 Кліматичні ресурси
Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах.
Клімат Волинської області помірно-континентальний: зима м'яка з нестійкими морозами; літо тепле, нежарке, весна і осінь - затяжні із значними опадами. Річні суми опадів складають 550-650 мм. Найбільше їх випадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). 70% всієї кількості опадів припадає на теплий період року. Область отримує 92,7 ккал/см2 сумарної сонячної радіації на рік. Пряма сонячна радіація знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної.
Погода на початку весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області.
Клімат Рівненської області помірно континентальний: м'яка зима з частими відлигами, тепле літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня – першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.
Клімат Житомирської області помірно континентальний з вологим літом і м’якою зимою. Пересічна температура січня —5,7°, липня +18,9°. Абсолютний мінімум —35, —40°, абсолютний максимум +35, +40°. Період з температурою понад +10° становить 158 днів. Сума активних температур 2390—2520°. Опадів на півночі випадає 600 мм, на півдні- 570 мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20— 30 см. 3 несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи і суховії, сильні дощі, 1—2 дні (рідше 4—6 днів) з градом.
Клімат Київської області помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.
Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м'якою зимою. Північна частина області розташована у помірно теплій вологій агрокліматичній зоні (до 650 мм опадів на рік), а південна - у теплій, недостатньо зволоженій зоні (до 450 мм опадів на рік). Кордон між агрокліматичними зонами майже відповідає зональному кордону “Полісся – Лісостеп”. Середня температура січня від -7° до -8° С, а липня +19 .+19,5" С. Довготривалість безморозного періоду в області становить: у повітрі - 160 - 180 днів, на ґрунті - 140 -150 днів. Більшість опадів випадає у теплий період року.
Клімат Сумської області помірно континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні становить від -7,9° на півночі області до -7,1° - на південному заході, в липні - від +18,4° на півночі до +19,9° на південному сході. Абсолютний мінімум температури повітря -36°, абсолютний максимум +38°.
2.1.2 Гідрологічні ресурси
Територія Волинської області дуже насичена поверхневими водами, які представлені 130 річками і 235 озерами. Більшість річок регіону беруть свій початок за межами Головного Європейського вододілу, і тільки деякі з них (Турія, Стохід, Вижівка та ін.) не виходять за межі області. З річок, що належать до басейну Дніпра, найбільшими на території області є Прип'ять, Стир, Турія, Стохід. Уздовж західного кордону області протікає Західний Буг, до його басейну в межах Волині належать 24 річки. Річки використовуються для короткочасного відпочинку, водного туризму, купання, рибальства.
Площа озер області становить 150,9 км2 (27,5%). Об'єм водної маси озер становить 943,65 млн. м3. Значна частина об'єму належить озерам площею 1,01-5,0 км2 (18%) та 20,1-25 км (13%). Цікаво, що об'єм оз. Світязь становить майже половину об'єму всіх озер області (48,6%). В межах області виділяються три озерні райони: Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейн Прип'яті.
Показники забезпеченості водними ресурсами Рівненської області в розрахунку на 1 кв. км території та на 1 мешканця області вищі від середньоукраїнських у 1,3-1,9 раза. Гідрографічна мережа області налічує 171 річку, загальна довжина яких складає 4,5 тис. кілометрів, з них одна велика - р. Прип’ять, шість середніх – р. Стир, р. Іква, р. Горинь, р. Случ, р. Ствига, р. Льва та 164 малих річки. На території області протікають 18 річок міжобласного та міждержавного значення, 17 річок належать до басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять. В області налічується 53 озера, площа
водного дзеркала яких становить 1 га і більше. Загальна площа цих природних водойм становить 2660 га, а сумарний об’єм води - майже 131 млн. куб. метрів. Всі озера зосереджені у поліській частині області. Крім того, на заплавах крупних річок налічується близько 750 заплавних і старичних водойм. Серед найбільших озер області – Нобель (499 га), Біле (453 га), Острівське (112 га). Найглибше озеро Біле (26,8 метрів).
Станом на 01.01.2006 в області налічується 12 водосховищ, загальною площею 3274,07 га, сумарним об’ємом води 50,98 млн. куб. метрів. Найбільші водосховища: Хрінницьке на р. Стир і Млинівське на р. Іква.
Житомирська область порівняно з іншими областями України являється недостатньо забезпеченою водними ресурсами. Потенційні запаси поверхневих вод в області становлять лише 1,2 км3, іншими словами, на 1 жителя Житомирщини припадає 0,88 тис. м3 води.
Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.
За запасами водних ресурсів Київська область має достатньо поверхневих і підземних водних ресурсів: у маловодний рік 95 % забезпеченості на 1 км припадає 996,5 тис. м3 загальних і 26,3 5 тис. м3 місцевих поверхневих водних ресурсів, а на одного мешканця – відповідно 6,48 і 0,17 5 тис. м3.
Водозабезпеченість території і населення загальними водними ресурсами майже в 6–11 разів більші й місцевими в 1,2–2,2 рази менші ніж у середньому по Україні. На території області також є Київське водосховище і значна частина Канівського водосховища, крім цього, збудовано 56 невеликих водосховищ об’ємом 194,0 млн м3 і 2386 ставків об’ємом 235,5 млн м3.
Загальна площа земель водного фонду Чернігівської області становить 198,320 тис. га, в тому числі площа відкритих заболочених земель – 130,290 тис. га. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 68,030 тис. га, в тому числі: річками та струмками – 17,696 тис. га, озерами та прибережними замкнутими водоймами – 10,293 тис. га, ставками та водосховищами – 29,711 тис. га, штучними водотоками – 10,330 га.
Всього на території області протікає 1570 річок загальною довжиною 8369 км. Відповідно до класифікації річок України всі річки Чернігівської області поділяються на: 2 великих річки – Дніпро (124 км) та Десна (505 км). 8 середніх – Сож, Трубіж, Супой, Удай, Судость, Сейм, Снов, Остер (загальна протяжність 723 км), 1560 малих річок (загальна протяжність 7017 км), з яких 160 мають довжину > 10 км.
У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км.
Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,35 км/км2, що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км2. В області налічується 46 водосховищ загальним об'ємом 102,74 млн.м3, корисним – 82,14 млн.м3, 2175 ставків загальним повним об'ємом води 124,3 млн.м3 та 537 озер.
Магістр