Зразок роботи
Головна мета державної політики у сфері туризму – це формування позитивного іміджу Республіки Корея на світовій арені та підвищення інтересу до брендів корейських виробників.
Це веде до підвищення конкурентної спроможності країни на глобальних ринках і об’єктивно служить захисту та реалізації національних інтересів. У всіх цих процесах туризм та культура тісно взаємопов’язані, у сучасних умовах державна політика будується так, щоб посилити їх зв’язок та звернути досягнення одного з них на користь іншому.
Визнаючи важливість та цінність культурного туризму, південнокорейське керівництво активно проводить політику, спрямовану на широке використання досягнень традиційної та сучасної корейської культури у туристичній сфері.
1. Підвідомчість туризму у Кореї
Національна політика Республіки Корея у сфері туризму сформована нещодавно, її становлення у сучасному вигляді почалося у середині 1970-х рр., але до найактивніших етапів відносяться періоди до кінця 1980-х рр. та час виникнення «корейської хвилі». Проте, деякі організаційні моменти можна назвати й у ранньому періоді, який пов’язаний зі створенням південнокорейської державності.
На сучасному етапі за розробку та реалізацію державної політики у туристичній сфері відповідає Міністерство культури, спорту та туризму Республіки Корея. У нинішньому вигляді воно існує з кінця 1990-х років і є центральним державним відомством, що відповідає за туризм, культуру, мистецтво, релігію та спорт. Штат Міністерства складається з міністра, двох його заступників (віце-міністрів), трьох помічників міністра, однієї комісії та понад 60 підрозділів, загальна чисельність персоналу становить приблизно 2 200 осіб, при цьому в самому міністерстві працює трохи більше 600 осіб. Міністерство займається роботою багатьох державних установ у сфері культури, мистецтва та спорту, таких як Національний історичний музей, Національний театр, Національна бібліотека та ін. [12].
Історія відповідального за туризм відомства розпочалася у 1948 р., коли відповідно до поправок до Закону «Про організаційну структуру уряду» (нормативний акт № 1 від 17.07.1948 р.) [8] було створено Бюро громадської інформації, підвідомче Міністерству освіти. Пізніше відповідальність за туристичну діяльність делегували до Міністерства транспорту, у якому створили Бюро зі сприяння туризму [16]. З 1960-х рр. воно неодноразово перейменовувалося, реорганізовувалося, але сфера загальної відповідальності залишалася незмінною.
2. Нормативно-правові акти, що регулюють туристичну діяльність у Кореї
Сфера туризму в Республіці Корея регулюється лише на рівні законів і підзаконних актів. Цивільний кодекс визначає правий статус учасників цивільних відносин (включаючи питання право- та дієздатності) та об’єктів цивільних прав, регулює речові та зобов’язальні відносини (зокрема, окремо виділяється договір на пакетний тур (розділ 9–2 частини 3 «Обов’язкове право), що є різновидом договору підряду).
До окремих аспектів сфери туризму застосовуються спеціальні закони, такі як Закон «Про розвиток туризму», Указ Президента «Про виконання закону про розвиток туризму» та Закон «Про фонд просування та розвитку туризму», а також акти суміжного законодавства, такі як Закон «Про природні парки», Закон «Про встановлення та використання спортивних споруд» та ін.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента «Про виконання закону про розвиток туризму» туристичний бізнес Республіки Корея поділяється на бізнес за напрямом туристів з Республіки Корея за кордон та внутрішній туризм, який розрахований на туристів з Республіки Корея, що подорожують усередині країни. Внутрішній туризм, в свою чергу, поділяється на категорії, перелічені у ст. 3 Закону «Про розвиток туризму».
3. Зміст і місце державної політики туристичної сфери у спільній культурній політиці Республіки Корея
Влада Південної Кореї визначає культурний туризм як інтегрований елемент загальнодержавної та регіональної культурної політики. Програмні матеріали міністерства культури, спорту та туризму висувають завдання неухильного зростання культурного та творчого потенціалу громадян Республіки Корея. Розвиток туризму та спорту є одним із напрямків удосконалення зазначеного потенціалу та в цілому зростання людського капіталу в країні [12]. Досягнення цієї мети служать численні та різноманітні загальнореспубліканські та регіональні програми та заходи. Однією з найбільш значущих національних кампаній став рух «День культури в нашому житті», основні заходи, які проводяться в другу середу кожного місяця, починаючи з 2014 р., але підготовка до них перетворилася по суті на програму щоденних дій громадськості та влади. Примітно, що незважаючи на відсутність у слогані кампанії вказівки на туризм та спорт, перелік заходів у рамках «Дня культури в нашому житті» включає і спортивні, і націлені на залучення вітчизняних та зарубіжних туристів акції [1].
Висновок
Державна політика Республіки Корея у сфері туризму спрямована на активне використання традиційної та сучасної культури країни з метою збереження культурної спадщини та її активного використання в інтересах населення і країни. Завдяки розвитку туризму споживчий попит на культурні об’єкти та продукцію неухильно зростає як у самій Південній Кореї, так і за кордоном. У таких умовах туризм стає рушійною силою сучасного виробництва у сфері культури та мистецтва. Завдяки масштабному залученню іноземних туристів, національні культурні програми стають більш доступними, різноманітними та технічно оснащеними. Це у свою чергу стимулює інтерес вітчизняних споживачів культурної та туристичної продукції, у виграші виявляються всі: корейські та зарубіжні туристи, суспільство та держава, туристична галузь та бізнес, національна культура загалом.
Магістр