Зразок роботи
ВСТУП
В Україні здавна утвердилась традиція глибокої обізнаності людини з рослинним світом. Це зумовлено найперше широким утилітарним та обрядовим використанням рослин українцями. Тому й донині на теренах нашої Батьківщини поширена велика кількість різних назв фітооб’єктів, а відтак у складі флорономенів поєдналися номінативні одиниці різного часу постання – архаїчні, що мають відповідники в багатьох давніх мовах, і близькі до сучасного хронологічного зрізу.
Вивчення ботанічної лексики завжди було об’єктом дослідження великої кількості науковців. Її розглядали в етимологічному аспекті (Ф. Буффа, В. Л. Карпова, О. І. Киселевський, В. Махек, В. А. Меркулова, В. В. Німчук, І. В. Сабадош, Д. Сімонович та ін.), у зв’язку з символічними конотаціями флорономенів, у яких відображено фрагменти національно-метафоричних картин світу (В. В. Жайворонок, Т. В. Зайковська, Н. І. Коновалова, М. М. Маковський, Н. І. Панасенко, Л. Д. Почепцова та ін.); словотворення українських назв рослин вивчали Я. В. Закревська, А. Й. Капська, О. Ф. Миголинець, Р. С. Омельковець, М. М. Фещенко, Л. Д. Фроляк та ін., семантичну мотивованість Т. П. Заворотна, О. А. Малахівська, А. М. Шамота, Л. А. Москаленко, М. В. Поістогова, А. О. Скорофатова та ін., структурну організацію окремих розрядів – А. Й. Капська, Й. О. Дзендзелівський, Г. О. Козачук, Л. О. Симоненко, М. В. Никончук, П. Ю. Гриценко, Р. С. Омельковець та ін.
Народні назви рослин – велика, досить різноманітна тематична група, цікава і щодо походження, і щодо часу виникнення. Степові говірки Центральної України були предметом вивчення таких науковців, як В. В. Лучик, Т. В. Громко, О. М. Вікторіна, однак досі степові говірки, а також ботанічна лексика цих говірок потребують ширшого наукового дослідження. Це зумовлює актуальність нашої курсової роботи
Мета роботи – описати лексико-семантичні особливості флорономенів м. Бобринця.
Досягнення мети здійснюється через розвʼязання таких основних завдань:
1) дослідити історію вивчення ботанічної лексики;
2) проаналізувати історію міста Бобринець;
3) виділити характерні риси степового говору;
4) дослідити лексико-семантичні особливості назв плодових дерев та кущів говірки м. Бобринця.
Об’єктом дослідження є ботанічна лексика.
Предметом вивчення є лексико-семантичні особливості ботанічної лексики говірки м. Бобринця Центральної України.
Методи дослідження підпорядковано досягненню поставленої в роботі мети: описовий метод та порівняльно-історичний.
Джерельною базою дослідження став зібраний матеріал у м. Бобринці за період з 01.02.2022 року до 25.04.2022 року.
Теоретичне значення курсової роботи полягає в подальшому розвитку наукової думки щодо ботанічної лексики населених пунктів Центральної України.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі ідеї, здобуті результати можуть бути використані в дослідженнях з української діалектології, під час викладання курсу сучасна українська літературна мова (розділ «Лексикологія») тощо.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який нараховує 22 позиції та 3 додатків. Загальний обсяг роботи становить 32 сторінки.
Магістр