Інтерактивні методи навчання української мови (ID:1077748)

ВСТУП Сьогодення педагогічної науки вимагає реалізації нових підходів до навчання та виховання дітей шкільного віку, оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної думки підвищуються вимоги до рівня інтелектуального розвитку школярів. Основним поняттям системи освіти стає компетенція і компетентність, а в системі професійної освіти – професійна компетентність, тобто здатність фахівця до подальшого професійного самовдосконалення. З метою оновлення системи освіти, переходу її на компетентнісну основу потрібно переглянути саму модель навчання. Науковці виділяються три моделі: - пасивна модель: студент – об’єкт дії, він слухає і дивиться; - активна: той, хто навчається – суб’єкт навчання, він працює самостійно, творчо і сам отримує знання; - інтерактивна: процес навчання – взаємодія педагога і студента [9, с. 80]. Перехід від пасивної до активної моделі необхідний, він майже здійснений. Однак найбільш продуктивною є інтерактивна модель навчання, оскільки учень/студент, завдяки її використанню, вчиться не просто застосовувати отримані в навчальному закладі знання, а й постійно шукати нові, оновлювати багаж своїх професійних компетенцій. Проблему застосування інтерактивних технологій у процесі навчання професійної підготовки майбутніх фахівців вивчали Т. Добриніна, Т. Коваль, В. Мартинюк, Т. Матвієнко, Л. Мельник, І. Мельничук, Н. Павленко, О. Полат, О. Пометун, Р. Рафікова, С. Сисоєва, В. Щербина та ін. Теоретичні та методичні засади інтерактивної взаємодії, ефективність її впливу на формування особистості ґрунтовно досліджено в працях І. Авдєєвої, Б. Бадмаєва, С. Кашлєва, М. Кларіна, А. Панфілової, Л. Пироженко, О. Пєхоти, В. Терещенко, П. Щербаня та інших, а також зарубіжними науковцями: Т. Альбергом, К. Бенне, Дж. Мідом, К. Роджерсом, Дж. Стюартом, К. Фопелем. Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого здатностей учнів досліджується давно, більшість навчального часу на уроках відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності учнів, а значна частина завдань у підручниках мають відтворювальний характер. Актуальність нашого дослідження полягає у пошуці оптимальних форм і методів навчання з метою формування творчої, високоосвіченої та соціально адаптованої особистості та розробленні інтерактивних завдань з української мови. Об’єктом дослідження є інтерактивні методи як основний складник навчальної діяльності. Предмет дослідження – інтерактивні методи навчання української мови. Мета: проаналізувати теоретичні основи інтерактивних методів навчання та розробити інтерактивні завдання з української мови. Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність розв′язання таких завдань: 1) визначити суть поняття «інтерактивне навчання»; 2) описати класифікації інтерактивних методів навчання; 3) узагальнити досвід роботи творчих учителів та створити інтерактивні методи вивчення теми: «Лексикології. Фразеології»; 4) узагальнити досвід роботи творчих учителів та створити інтерактивні методи вивчення теми:«Морфологія». 5) узагальнити досвід роботи творчих учителів та створити інтерактивні методи вивчення теми:«Синтаксис. Пунктуація». 6) узагальнити досвід роботи творчих учителів та створити інтерактивні методи вивчення теми: «Стилістика». Для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: описовий – класифікація вправ, дефініція поняття «інтерактивні методи». Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Теоретичне значення курсової роботи полягає в можливості подальших розробок інтерактиних завдань на уроках української мови. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів філологами під час вивчення курсу «Методика викладання української мови» та вчителями-словесниками.