Зразок роботи
У сучасних лінгвістичних дослідженнях велику увагу приділено функціонуванню мовних одиниць у художніх текстах. Різноманітні словесно-образні та словесно-виражальні ресурси мови, зокрема епітети, є основними елементами втілення ідейно-творчого замислу письменника. Епітети також є художнім засобом відображання багатства, символічності та експресивності мови.
З’ясування природи епітетів цікавило видатних філологів XIX-XX ст., зокрема О. М. Веселовського, В. С. Ващенка, В. В.Виноградова, В. М. Жирмунського, О. О. Потебню. Актуальні проблеми семантики, граматичного вираження та функціонування епітетів досліджували такі вітчизняні вчені, як К. Ф. Шульжук , В. А. Чабаненко С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт, Н. М. Сологуб, Л. О. Ставицька, Л. П. Рожило, Н. Г. Сидяченко, Л. Г. Савченко, В. П. Дятчук. Функціонування епітетів у мові української народної творчості вивчали Н. О. Данилюк, Т. П. Беценко, О. В. Слюсарева, Г. В. Микитів та ін.
Лексико-стилістичний потенціал епітетів у романі С. Процюка «Троянда ритуального болю» ще не був предметом дослідження, що й зумовило актуальність розвідки.
Метою магістерської роботи є структурний аналіз семантики епітетів різних груп, дослідження функціональних та граматичних особливостей художнього означення в романі С. Процюка «Троянда ритуального болю».
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
охарактеризувати лексичний апарат епітетів, які використовує автор у творі;
проаналізувати стилістичне навантаження кольористичних епітетів у творі;
дослідити стилістичний потенціал емотивних епітетів у романі;
4) проаналізувати стилістичне навантаження одоративних епітетів у творі;
5) визначити частиномовну належність епітетів у художньому тексті;
4) розробити методичні рекомендації щодо застосування результатів дослідження під час вивчення стилістики у школі.
Об'єктом дослідження є епітети в романі С. Процюка «Троянда ритуального болю».
Предмет дослідження становлять системно-функціональні та граматичні особливості епітетів.
Матеріал дослідження складають понад 3100 прикладів.
Джерельною базою роботи став роман Степана Процюка «Троянда ритуального болю». Усі наведені в тексті дослідження цитати взяті з указаного видання.
Методи дослідження. Основним методом став описово-узагальнювальний для пояснення особливостей граматичної будови та функціонування мовних одиниць у синхронії. Також ми послуговувались методом суцільної вибірки, методом аналізу й синтезу, узагальнення і порівняння.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що досі не було здійснено дослідження стилістичного потенціалу епітетів у романі С. Процюка «Троянда ритуального болю». Мовностилістичні особливості біографічного роману С. Процюка ще не були предметом зацікавлення лінгвістів, проте потребують належної уваги, оскільки репрезентують багатий та різноплановий матеріал для вивчення.
Теоретичне значення роботи полягає в необхідності поглиблення теоретичних розвідок про стилістичне навантаження тропів, зокрема епітетів, у художніх творах. А також визначається тим, що основні положення магістерської роботи сприятимуть подальшій розробці теоретичних постулатів стилістики при розгляді тропіки як системно-структурного утворення. Крім того, результати дослідження поглиблять знання про засоби реалізації прагматичної скерованості тексту.
Практичне значення магістерської роботи визначається можливістю застосування його результатів у вузівських курсах стилістики, лексикології, лінгвістичного аналізу тексту, психології, спецкурсах і спецсемінарах.
Обсяг і структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (51 позиція) та джерел фактичного матеріалу. Загальний обсяг роботи – 61 сторінка.