МОВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНТИКІВ (ID:1105358)

У другій половині XVIII століття, внаслідок формування української нації, почала складатися нова українська мова, яка поєднала елементи розмовної та фольклорно-пісенної мов. Процес націєтворення вимагав узгодження усної та писемної мов, тобто створення нормативної мови для всього населення. До цього часу єдиною книжною мовою в українських землях була змішана розмовна мова, під впливом польської, російської, німецької та інших мов. Наприкінці XVIII століття стара книжна мова, особливо через штучне введення фольклорних елементів, почала асоціюватися у творах українських авторів з негативними характеристиками. Як зазначав мовознавець Г.А. Левченко, цю мову використовували як в оригінальному вигляді, так і в адаптованому, проте завжди з певним відхиленням від норм сучасної української мови. Це ускладнювало процес формування єдиної літературної мови на основі народної, оскільки українські землі були розділені, і кожна частина зазнавала впливу різних мов, зокрема російської та польської.