Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Дослідивши вживання української мови у світлі лінгвоекологічних досліджень сучасних соціальних медіа, ми дійшли таких висновків.
1. Охарактеризовано лінгвоекологію як сучасний напрямок лінгвістичних досліджень. З’ясовано, що в науковій літературі функціонують близькі до лінгвоекології поняття «еколінгвістика», «лінгвістична екологія» та «екологія мови», які дослідники чітко не розмежовують, часто вживаючи їх як синоніми, хоча між ними існують певні нюанси. Вчені виокремили два різні підходи до вивчення лінгвоекології, однак наука ХХІ ст. не обмежується двома напрямами, а являє собою широку сферу мовознавчих розвідок великої кількості науковців. Вітчизняні мовознавці вважають, що в сучасних еколінгвістичних працях важливо: досліджувати глобальну мовну ситуацію у світі; встановлювати причини, форми, функції та наслідки мовної різноманітності; здійснювати аналіз чинників зникнення мов; систематизувати екологічні й неекологічні елементи мовних систем; аналізувати тексти, які зачіпають теми охорони навколишнього середовища; проводити дослідження екодискурсів, текстів навчальної спрямованості, що сприяють вихованню екологічної грамотності тощо; здійснювати аналіз психологічних, соціальних, гендерних та інших чинників екокомунікації; визначати співвідношення екологічної та мовної грамотності в ракурсі боротьби за чистоту мови тощо. Важливим об’єктом лінгвоекології є вивчення чистоти мови, як одну з комунікативних особливостей, пов’язану з незабрудненістю мови такими різноманітними нелітературними елементами, як діалектизми, вульгаризми, штампи, канцеляризми, слова-паразити тощо.
2. Розкрито специфіку соціальних медіа як об’єкта дослідження лінгвоекології в Україні. Зазначено, що соціальні медіа та традиційні мас-медіа мають спільні й відмінні риси. Специфічними рисами соціальних медіа є: їхня децентралізованість, розпорошеність, наявність менш ієрархічних способів організації, виробництва і поширення контенту; безкоштовна або дешева доступність до засобів соціальних медіа; відсутність необхідності спеціальних навичок і умінь для виробництва і поширення контенту; миттєва оперативність у поданні інформації; здатність до швидких видозмін (корегувань) за рахунок редагування та додавання коментарів. Аудиторія соціальних медіа має змогу в реальному просторі та часі формувати, передавати, проглядати, продовжувати, змінювати, структурувати текст. Відмічено, що контент соціальних медіа характеризується нелінійністю, нескінченністю, незавершеністю, відкритістю, відсутністю протиставлення «автор – читач», доступністю для необмеженої кількості авторів, співавторів, читачів і глядачів, які інтерактивно пов’язані за допомогою мультимедійного середовища Всесвітньої мережі. У соціальних медіа використовуються інформаційний, розважальний, вірусний, користувацький типи контенту, а також контент, що сприяє залученню аудиторії до певних заходів чи акцій, тощо.
3. Досліджено динаміку поширення української мови в соціальних медіа. Встановлено, що частка україномовного контенту в соціальних медіа оцінюється фахівцями як критично мала; водночас підкреслено, що з початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 р. вона значно зросла. Особливо відчутною стала частка державної мови на платформах Facebook, Twitter та Instagram, показник якої зріс до 66 % проти 13-27 % у 2020 р. то тепер сягнула двох третин. Однак, в Youtube та TikTok російська мова продовжує домінувати. У TikTok частка україномовного контенту (приблизно 30 % від усіх матеріалів) залишилася на рівні до повномасштабної війни (приблизно третина від усіх матеріалів). Розглянуто регіональні відмінності в користуванні українською мовою у соціальних медіа.
4. Виявлено основні проблеми якості української мови в соціальних медіа, які зумовлені активною участю аматорів у створенні контенту; значним зростанням обсягу інфор¬мації, кількості джерел інформації; верифікацією інформації; необхідністю постійного оновлення й актуалізації її; високою швидкістю підготовки матеріалів; так званою партиципацією. Визначено основні критерії якісного контенту. Охарактеризовано суржик як негативне явище в Інтернеті, проаналізовано такі типові помилки в текстах соціальних медіа, як: калька з російської мови, суржик, недотримання пунктуаційних правил, неврахування чергування прийменників та словосполучень, некоректне використання смайликів та аудіоповідомлень тощо. Зауважено, що особлива небезпека мовностилістичних помилок полягає в тому, що відвідувачі соціальних медіа «всмоктують» їх і стають невільними їх поширювачами. Особливо коли помилок припускаються джерела, які вважаються престижними, мають широку аудиторію, котрим вона довіряє.
5. Окреслено шляхи популяризації й навчання української мови в соціальних медіа. Підкреслено роль мовних соціальних медіа у намаганнях стати дієвим засобом поширення і навчання української мови, корисним інструментом для розвитку та підтримки навичок спілкування та письма. Зауважено, що мовна проблематика висвітлюється не лише у суто «мовних» мережах, а активно розвиваються сторінки, групи, які навчають української мови, пропагують її, стають своєрідними майданчиками для громадян, котрі не байдужі до долі української мови українців, сприяють підвищенню культури мови користувачів. Зазначено, що чистота мови є одним із виявів її правильності, відсутності позалітературних елементів, чуття міри, смаку, доцільності в доборі мовних одиниць, якості спілкування, рівня загальної культури людини. Підкреслено, що невиправдані запозичення свідчить про небезпечну тенденцію. Тому науковці пропонують виявляти доцільність визначати рівень допустимої кількості іншомовних лексем, який не загрожуватиме мовній системі та збереженню національної ідентичності та інші заходи. Зазначено, що для боротьби за чистоту української мови запроваджена низка проєктів, зокрема «Мова – ДНК нації», «Українська мова», «Давай займемось текстом», «СловОпис», проєкт «Рід», «хіба хиба?» та інші, кількість яких на нашу думку, буде зростати.
