Зразок роботи
1. Вступ
Становлення мовної особистості – це, власне, процес оволодіння мовою. Поняттєва основа розвитку мовлення відображена у відповідній змістовій лінії лінгвістичної освіти. Серед ключових понять тут не випадково виступають функційно-змістові типи мовлення (ФЗТМ), адже саме у них відображається процес людського мовоіснування. Засвоюючи типові зразки різних ФЗТМ, учень навчається відображати навколишню дійсність і свій внутрішній світ у всій множинності його вимірів та категорій.
Залежно від мети, змісту висловлювання, структури і добору мовних засобів розрізняють такі типи мовлення: розповідь, різні види описів і роздумів (міркувань). Ці поняття не нові для школи. Як терміни методичні і частково логічні, філологічні вони давно використовуються в літературі, причому з різним тлумаченням. В методиці їх використовують як синоніми жанру шкільного твору (твір-опис, твір-розповідь, твір-роздум), в якому вказаний тип мовлення, як правило, є основним, але не єдиним, і в більш вузькому значенні – для позначення фрагмента тексту з типовим значенням опису, розповіді, роздуму. В сучасних лінгвістичних працях опис, розповідь, роздум визначаються як функціонально-змістові типи мовлення, які “сформувались в мові для реалізації того чи іншого узагальненого, типізованого, змістового значення (Развитие речи: теория и практика обучения: 5 – 7 кл.: Кн. для учителя / В.И. Капинос, И.И. Соловейчик. – М.: Просвещение, 1971. – С.29.). Іншими словами, в типах мовлення відображається залежність висловлювання від певної ситуації.
У шкільному курсі рідної мови вивчення ФЗТМ починається у 5-му класі оглядом усіх типів і визначенням загального тематичного значення їх. Відповідно, тоді ж в учнів формують поняття про різні види описів: опис предмета або особи, опис місцевості, опис стану природи, опис стану людини.
Магістр