0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Нульсуфіксація як спосіб словотворення та її стилістичні можливості (ID:832417)

Тип роботи: дипломна
Дисципліна:Українська мова
Сторінок: 68
Рік виконання: 2015
Вартість: 1500
Купити цю роботу
Зміст
Вступ. ________________________________________________________ 4 Розділ 1. Нульова суфіксація у похідних віддієслівних іменниках української мови. ______________________________________________ 11 1.1. Нульсуфіксація в іменниках на позначення дії, процесу. _______ 15 1.2. Нульсуфіксація в іменниках на позначення знарядь дії, інструментів. ____________________________________________ 21 1.3. Нульова суфіксація в іменниках-плюративах. ________________ 29 Розділ 2. Нульсуфіксація як спосіб творення відіменних іменників української мови. 2.1. Відприкметникові нульсуфіксальні іменники. _______________ 32 2.2. Відіменникові нульсуфіксальні іменники. __________________ 35 Розділ 3. Стилістична функція нульсуфіксальних структур у художньому тексті. 3.1. Нульова суфіксація як засіб вираження індивідуального стилю поета. __________________________________________________ 38 3.2. Експресивне значення безсуфіксних жаргонізмів. ______________.49 Висновки. ____________________________________________________ 59 Список використаної літератури. _________________________________ 66
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Проте нульовий словотворчий суфікс послуговується українській мові не одне сторіччя. Як зазначає А. Амінова [1], матеріали "Давньоруської мови" І. Срезневського переконують нас у тому, що спосіб нульової суфіксації був поширений у давньоруській мові. Такі фонетико-морфологічні процеси, як усунення консонантних закінчень, об'єднання суфіксальних детермінантів та закінчень у носові голосні й подальша втрата останніх, падіння скорочених голосних і т.д. призвели до виникнення матеріально невиражених (нульових) морфем. А зростання питомої ваги дієслова в системі мови – до формування зворотної вмотивованості у сфері співвіднесених з дієсловами утворень нульової суфіксації й подальшому зміцненню її як феномена мовної системи (наприклад, соудити - соудъ). У словах типу приходъ, отъездъ і т.п. словотворчі морфеми позбавлені звукового вираження, проте продуктиктівсть слова не була втрачена – її показником є нульовий словотворчий суфікс. Нульсуфіксальні утворення вживалися у повсякденній побутовій мові в Давній Русі, а також широко використовувалися в жанрах ділової писемності. Таким чином, нульова суфіксація являє собою аж ніяк не нове, хоча й специфічне явище в українському словотворенні. На сьогодні нульова суфіксація залишається однією з найменш досліджених у системі словотворення сучасної української мови, зокрема не виявлений кількісний склад нульсуфіксальних дериватів та не досліджена лексико-словотвірна семантика похідних із нульовим суфіксом. В українській лінгвістичній науці нульову суфіксацію розглядають як противагу до субстанціальної (позитивної, матеріально вираженої). Зокрема, проф. В. Горпинич під нульовою суфіксацією розуміє „утворення похідних слів за допомогою нульових суфіксів із нульовим закінченням (його називають безсуфіксним, регресивним, усіченням, десуфіксацією, фонетичним способом). Сутність цього способу в тому, що твірне слово усікається і до усіченої частини додається нульовий суфікс із нульовим закінченням. При цьому можуть відбуватися зміна наголосу і чергування кінцевих приголосних (зруб, нарив, набіг, закид, падь, різь, помах, відсіч)”. [11; 117] Російські мовознавці М. Шанський та О.Тихонов визначають безафіксний спосіб словотворення як такий спосіб виробництва слів, коли твірна основа без додавання яких-небудь позитивних афіксів стає основою іменника. [54; 68]