Емоційно-експресивна лексика у малій прозі Бориса Грінченка (ID:950334)

Емоційно-експресивна лексика займає вагоме місце в нашій мові. Вона слугує засобом вираження певних емоцій та свого суб’єктивного бачення на світ, оцінки на предмет, явище чи дію, про які йдеться. Слова, що належать до емоційно-експресивної лексики, характеризуються конотативним значенням. Емоція – душевне переживання, почуття людини. Експресія – виразність, підкреслене виявлення переживань, почуттів. До емоційної лексики належать слова, які містять в собі позитивні або негативні емоції, що супроводжуються експресією, тобто виразністю почуттів. Емоційно забарвлені слова, як стверджує М.А.Жовтобрюх, в своїй переважній більшості належать до фонду загальновживаної лексики, становлячи в ньому окреме нашарування. На думку авторів енциклопедії «Українська мова» експресивність – це властивість мовної одиниці підсилювати логічний та емоційний зміст висловленого, виступати засобом інтенсифікації виразності мовного знака, засобом суб’єктивності, увиразнення мови. Також згадується, що емоційне в мові завжди є експресивним, але не кожне експресивне явище є емоційним. Лінгвісти виокремлюють два типи емоційно-експресивних слів, що діють в сучасній українській літературній мові. В.А.Чабаненко поділяє їх так: такі, що не мають поняттєвої основи й виражають лише емоції; такі, що виражають і поняття, і емоції водночас. Курсова робота присвячена вивченню емоційно-експресивної лексики в малій прозі Бориса Грінченка. Буде детально розглянуто лексеми, вказано лексико-семантичні та структурні особливості кожної з них та зібрано корпус емоційно-експресивних найменувань.