ВИЗНАЧЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ ВОЛІ І ПРИРОДИ ЛЮДИНИ ЗА БЕНЕДИКТОМ СПІНОЗОЮ. (ID:1105381)

Свобода є однією з ознак людської екзистенції, відтак не дивно, що філософи приділяли і приділяють їй значну увагу. Не обійшов цю проблематику у своїй творчості і Бенедикт Спіноза. Саме йому належить тлумачення свободи як усвідомленої необхідності. Вільною, згідно з ним, є лише субстанція, тобто Бог, оскільки лише він один є причиною самого себе. Людина не має свободи волі, однак це не означає, що людина не має свободи. Свобода людини, на думку Спінози, полягає в усвідомленні відсутності власної свободи волі і, водночас, у приборканні афектів для того, щоб пізнавати Бога. Розкриваючи питання свободи, Спіноза виокремлює і свободу філософування як один із різновидів втілення свободи людини в державі. Йому належить одне з найперших в історії світової філософської думки докладне і глибоке обґрунтування необхідності свободи слова, яку він називає свободою філософування. Згідно із Спінозою, свобода філософування – це право вільно висловлювати свої думки. У процесі докладнішого дослідження концепції свободи філософування можна було б зосередитися лише на політичній філософії Спінози. Однак не можна розглядати концепцію свободи філософування без розгляду її кореляції з концепцією свободи; розкрити концепцію свободи філософування Б.Спінози можна лише завдяки дослідженню загальної філософської концепції цього філософа, а не лише його соціально-політичних поглядів. Для повного розкриття концепції свободи філософування особливо важливим є з'ясування співвідношення між концепціями свободи і свободи філософування