Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність. Людство з моменту свого заснування і процесі розвитку, постійно використовує ті чи інші методи і технології впливу, які поліпшують її існування, розвиток, виховання і лікування, і в цілому спрямовували пошук сенсу буття людини. Розвиток багатьох цивілізацій, процес становлення націй і держав доводить, що всі зміни починаються з формування людини як особистості, і починаються вони з процесу матеріального забезпечення умов існування і виховання душі людини. Науково-технічний прогрес стрімко розвивається і якісно змінює матеріальний світ і середовище існування людини. Постійно виникають ситуації коли є потреби і вимоги людської спільноти змінити ставлення до проблем людини в суспільстві і соціумі , у пошуки свого «Я». Швидкі зміни в соціумі призводять до того, що людство, науковці шукають нові філософські, психологічні, педагогічні та соціальні технології, які дозволять удосконалити і поліпшити життя людей. Для творчого процесу, філософи і науковці шукали найбільш універсальну методику, якою можна охопити найбільше людей і ту, що не має протипоказань при використанні. Такою методикою є арт-терапія, тобто виховання і вплив на формування людини як особистості через ті чи інші види мистецтва. Арт-терапія – це метод зцілення за допомогою творчого самовираження, не терапія або лікування, а саме зцілення і відновлення – досягнення цілісності особистості.
Сьогодні арт-терапія все частіше стає необхідною в житті суспільства, в житті кожної особистості, тому що саме цей напрям створює оптимістичну картину світу, дає можливості пошуку мотивації для життя яскравого і наповненого сенсом, світлом, оптимізмом і самореалізації. Саме тому у всьому світі зростає інтерес до застосування методів арт-терапії. Арт-терапію у різних її проявах як метод і як технологію вивчають у філософії, психології, освіті, у соціальній сфері та інших наукових областях. Арт-терапія – відносно новий метод психотерапії, що активно розвивається з другої половини 40-х років ХХ сторіччя.
У 20-і рр. Принцхорн X., німецький психіатр і психоаналітик, провів дослідження творчості пацієнтів із психічними відхиленнями і прийшов до висновку, що їхня художня творчість відбиває найбільш інтенсивні конфлікти, тобто має найбільший вплив на характер поведінки і світосприйняття.
Вперше термін "арт-терапія" використав М. Хіллн в 1938р. під час опису своїх занять із туберкульозними хворими в санаторіях. Потім цей термін став застосовуватися психологами і лікарями до всіх видів терапевтичних занять мистецтвом (музикотерапія, драматерапія, терапія танцем і т. д.).