ФЕНОМЕН САМОТНОСТІ : ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ (ID:166516)
Зміст
З М І С Т
ВСТУП ……………………………………………………………………………..3 - 5
РОЗДІЛ І. ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ІСТОРІЯ, СУТНІСТЬ ТА РІЗНОВИДНОСТІ …………………………………………….…………………..6 - 17
1.1. Передумови та історія виникнення екзистенціоналізму, його основні види
1.2. Атеїстичний екзистенціоналізм. Філософія Мартіна Хайдеггера, Жан-Поля Сартра, Альбера Камю
РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ..18 - 38
2.1. Філософська антропологія — вчення про природу і сутність людини.
2.2. Антропологічні ідеї в історії української філософії
РОЗДІЛ ІІІ. САМОТНІСТЬ ЯК ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ ОСОБИСТОСТІ ………………………………………………………………… 39 - 57
3.1 Сутність феномену самотності в бутті людини: філософсько-антропологічний дискурс
3.2. Основні тенденції та напрямки у дослідженні феномену самотності особистості
ВИСНОВКИ….……………………………………………………..................... 58 - 60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .…………………………..…………. 61 - 67
Зразок роботи
Аналіз наукової літератури з проблеми самотності дає бачення, що відбувається комплексний та багатогранний характер досліджень. Сучасні філософські студії теж вказують на багатовимірність феномену і аналізують його в різних площинах. Так, екзистенціалізм (М. Хайдеґґер [65, 66 ], А. Камю [23, 24], Ж.-П. Сартр [52-54]) розглядає самотність як універсальну характеристику людського буття; психоаналіз (Е. Фромм [62-64], К. Хорні) ставить появу самотності у залежність від життєвих ситуацій; комунікативна філософія (К. Ясперс, М. Бубер [7]) вбачає джерело самотності у сучасному цивілізаційному процесі, який обумовлює нездатність людини проникати у неповторний світ іншого.
Українські вчені та їх колеги з пострадянських держав почали звертатись до проблеми самотності лише в останні десятиліття ХХ ст. Дослідження цієї проблеми за радянських часів унеможливлювалось ідеологічим постулатом, згідно з яким самотність виступала невід'ємним атрибутом «капіталістичного суспільства, яке загниває». Але, вжн в кінці ХХ століття і на початку ХХІ століття ми бачимо багато досліджень особливо в межах психологічного дискурсу (роботи Т. Довбія [19], С.Корчагіної [29,30], Н. Покровського [43], Н.Шитової [75 ], Ю. Швалба [74], С. Ярошенка [80] та ін.). В Україні філософських досліджень феномену самотності небагато. Серед робіт із зазначеної тематики варто виділити публікації М. Голоти [14], Н. Грищенко [ 15 ], Н.Каралаш [25], М. Мовчана [39-40], О.Петраківської [47 ], Л. Фльорко [58-59], Н. Хамітова [67-69] та ін. Більш вагомий доробок у цій сфері мають зарубіжні фахівці (Т. Джонсон, Л. Пепло [45] , Д. Перлман [ 46 ], У. Садлер [ 51 ], та ін.), які розглядають феномен самотності в різноманітних ракурсах – від філософського до медичного. Однак цілісного дослідження феномен самотності іще не отримано і є багато тем дослідження.
Метою даної роботи є історико-філософський аналіз феномену самотності різних філософських концепцій в процесі становлення і розвитку філософської антропології, та його місце в людській екзистенції.
Інші роботи з даної категорії: