МАТЕРІАЛИ ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ, ПРОВЕДЕНОЇ В СЕЛІ ГЛИНСЬК ЖОВКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ID:316652)

Говірка села Глинськ має декілька фонетичних, морфологічних і синтаксичних особливостей. Фонетичні особливості говірки: 1) Досально-палатальна вимова приголосних звуків: [цʺвʼіт|ки]; 2) Сильне укання, [о] в ненаголошеній позиції переходить в [у]: [ку|гут]; 3) Оглушення дзвінких приголосних у кінці слова: [зарас],[заміш] 4) Ствердіння [тʹ] у формах третьої особи множини: [|роблʹат]; 5) Ствердіння [уʹ] у суфіксах –ець у формі називного відмінка однини: [хлопец] Морфологічні особливості: 1) Іменники колишніх а-, ja-основ в орудному відмінку множини мають закінчення –оў: [ка|пустоў], [|булʹбоў]; 2) Прислівники із суфіксами –і: [фаǐнʼі], [виǐду] Синтаксичні особливості: 1) Використання сполучники «жиби» у значенні «щоб»: [то ти шо ти |хочеижш ̸ жиби тим поувʼі|дала йак то Рʹізд|во ко |лисʹ свʹаткуо|вали]; 2) Частка «сі» не має усталеного місця: [ко |лисʹ та сі лʹу|били], [йат то теипер сі назие|вайе] Отже, з аналізу фонетичних і морфологічних особливостей говірки села Глинськ можна стверджувати, що вона має наддністрянські та надсянські діалектні риси, а тому належить надсянських галицько-буковинської групи говорів південно-західного наріччя української мови. Надсянські говірки с. Глинськ Жовківського району Львівської області Село Глинськ лежить 5,5 км на Захід від Жовкви над річками Деревенькою та Свинкою. Село Глинськ належить до жовківського повіту. За історичними відомостями Жовкву побудував польський пан Жулкевський, який розмістив там свої маєтки. Перша письмова згадка про Глинськ належить до 1463 року, хоч постійне поселення тут було з часів Київської Русі. За давніми відомостями село Глинськ раніше мало назву Щекотин, а річка яка протікає недалеко отримала назву Щекотинка. У селі досі збереглась вулиця де колись жили гончарі, які з глини робили різний посуд: горшки, макитри, файки і продавали їх на базарі у Львові. Вулиця так і взяла назву Гончарі. За легендою назва села Глинськ пішла від слова «глина», з якої і виготовлявся посуд. Гордістю села є церква Успіння Святої Богородиці( мурована, збудована за проектом жовківського архітектора Романа Кєнзлера). На околиці села розташоване військове кладовище періоду Першої світової війни. На теперішній момент в селі немає ремесл, гончарство занепало. Інформатор Жезло Надія Макарівна, 1954 р.н., освіта 9 кл. Хрестини |ну шо ж ти дие|тинонʹко |хочеиш шоб я тоубі поу|вʼіла ̸ ̸ Та то ба|гато всʹаких та|ких з|вичаʼйіў йе , йе ба|гато обрʹадіў та|ких шо |можна тоубі розпо|вісти ̸ ̸ хочеиш йа тоубі дие|тинонʹко роз|кажу йак то ви ти ̸ йакби ти ше ма|ленʹка не розу|мійеш йак то колисʹ хреис|тили дʼі|теǐ // такʼі об|рʹади були всʹакі такі рʼізні забоу|бони було ба|гато // та й во йа тоубі можу розка|зати такиǐ йак то йак заз|вичаǐ дие|тину хреис|тили в перших |мʼішʹацʼіў жи|тʹ:а ̸ так казали шо так майе бути аби злиǐ не приесту|паў до тойі дие|тинки ̸ аби воно здо|ровеинʹке було ̸ і в тоǐ денʹ коли мали ту дие|тинонʹку хреис|тити кликали бабу поувиетушку ̸ навітʹ колись таке було, зараз вже, дитино, може такого нема, знаєш, але то таке було колисʹ ̸ бо тако такў о за|велошʹ ̸ ше з дешʹ колишʹ таких часʼіў да|леких о ̸ і ту дие|тинку баба повие|туха ку|пала і завеир|тала в таку чисту пеи|лʹушку ̸ йакби то таке мало бути ̸ йак би чисто та ̸ і та скла|дала йійі о так во йакби то в кусочок хлʼіба ̸ скибпка хліба ̸ в та|киǐ трие|кутниечок клала ̸ завеир|тала ту дие|тинку о ̸ ̸ В такʼі ̸ о йак чеикаǐ ̸ бо шомсʼа дуже загу|била вже ̸ так йа мсʼі хвие|лйуйу коло тебе ̸ |навʼітʹ не з|найу йак том майу ти поу|вʼісти ̸ ̸ та і коли то вже та |кума майе приеǐ|ти ̸ коли вже будут |нести ту дие|тину до церкви так то ̸ йакшо |навʼітʹ вони зустрʼі|чайутʹ з йакойушʹ по|ганойу лю|динойу ̸ вже з|найут там то в сеи|лʼі то вже вшʼіх лʹу|деǐ з|найутʹ та ̸ йакі то ті |лʹуди йе о ̸ то вона по|вин:а таким об|рʹадом тим полоут|ном таким ма|ленʹким ̸ таку йакби ̸ йак тобі поу|вʼісти ̸ таке замов|лʹанʹ:а ̸ знайеш такиǐ об|рʹад над тим ре|чейу о ̸ ̸ а потʼім баба повие|туха брала клала ту дие|тинку на коу|жух розс|телеиниǐ пʼід обра|зами ̸ та йакби та ̸ ну так було колисʹ ̸ теипер може вже такого нема ̸ ̸ тепер пани всʼі йе ̸ де теипер то може бути о ̸ ̸ перед |виходом ̸ коли вже ǐшли мали ǐти до |церкви ту дие|тину ̸ коу|жух тим тойу дие|тинкойу ма|ленʹкойу клали на дуже гарне ̸ таке ко|лишʹ було та й зараз тоже може таке бути на |вишиту по|душку та і батʹкʹе з |кумами ту дие|тинку брали на тʼіǐ по|душчʼі і ви|соко пʼідʼіǐ|мали промоў|лʼайучи таке ка|зали йім йакби шо треба дие|тині саме |бʼільше в жи|тʼ:і ̸ здо|ровлʼі треба так шоб дие|тина здо|рова була і |шчастʹе треба шоб та дие|тина чи вжи|нивсʼі |файно чи |замуж та дие|тина |виǐшла йак то |дʼіўчиенка о і доўго шоб жили так ̸ то так колисʹ так було ̸ ̸ о |бабпка повие|туха йак вже ̸ то чеикаǐ бо то вжем сʼі з|мучиела так ̸ дие|тино ̸ не знайу переижи|вайу о ̸ там потʼім |бабпчʹа повие|туха брала брала ту дие|тину і давала перше дайут хре|шчеиному |татовʼі та ̸ так уро|чисто так йому к|ланʹалишʼі так дуже хреис|тивсʼі та ту дие|тину браў на руки о ̸ ̸ хреи|шчениǐ |батʹко йак тато вже вже потʼім так ту дие|тину взʹаў так неимов|лʹа свойе даў хреи|шченʼіǐ мамʼі о шо йе тоже вона х|ресним тойі дие|тинки ̸ ̸ вже потʼім так хреи|шченʼі тато і мама вони ̸ ̸ шо йе тоже йакби брали тих батʹ|кʼіў тоже йакби то риету|ал йе з|начитʹ без того не може бути ̸ ̸ тато хреи|шчениǐ вже потʼім переи|даў вже х|реснʼіǐ мамі туйу дие|тинку шо йе тоже ̸ ̸ |дʼіўчиенку йакби то так ну ̸ так казали йа там не знайу то вже так добре і не памʹа|тайу йак то було ̸ так мені |бабпчʼі мойї роз|казували йак таке може бути ̸ то |дʼіўчиенку та йакби то давали через г|ребʼінʹ мали давати кум то |дʼіўчиенку пеиреида|вали черезс г|ребʼінʹ ̸ ̸ ну а х|лопбчиека черезс по|ріг ̸ навʼітʹ тоубʼі не можу ска|зати шо то за таке було такʼіǐ то об|рʼад такиǐ то то ну так мало бути то може і добре йе ̸ так а би буў може ба|гатиǐ ̸ шоби маў так ̸ ̸ в церкві свʹа|шченик тоже з|діǐснʹуваў |тайінство х|решченʹ:а ̸ ̸ вʼін ту дие|тинку браў і так йак би за|купуваў так йак би за|нуруваў в воду ту дие|тинку ̸ ̸ браў три рази в таку |купеилʹ там йе таке в |церквʼі таке було ̸ ̸ а |потʼім вже десʺ дайе його комусʹ ̸ ну йа знайу хто там б|лижшче буў ̸ чи х|ресниǐ може стойаў б|лижче чи тоже скойаў ̸ там чи х|ресна мама о ̸ ̸ і |дʼіўчиенку пеиреида|вали мамі ̸ а х|лопбчиека х|ресному |татовʼі та так було таке ̸ може таке і нині йе ̸ ну то шо не ку|пайут так ксʹон|ƺи ̸ ̸ хре|шченʼі ту дие|тину брали і вбие|рали в чисту бʼілу пеи|лушку ну так йакби то криеж|мо мало би бути то теипер так назие|вайетʹсʹа ̸ та так і йе то так назие|вали криеж|мом так ̸ ̸ так хре|шчеина та дие|тинка от|римуйе |божиǐ ̸ то так казали то буде ̸ йак то ̸ ну за|хишчеине від того всʹого свʼіту так воно буде і вона від всʺіх бʼід і с|муткʼіў ̸ ̸ воно було таке бʼі|ленʹке воно мало бути чисте таке йакби ̸ ̸ тʼіко йакби той ̸ ну |рʹіднʼі батʹ|ки можутʹ тоже бути прие|сутнʼі так йакби ну мали дие|витисʺʹа на всʹоǐ тоǐ обп|рʼад йак то майе бути ну ̸ а могли і не бути ̸ але то так йе так ці|каво йак то колисʹ так було о ̸ ̸ теипер меинʼі пеиреи|дала мойа |бабпчʹа то всʹо ̸ а теипер |бачиешж вам ̸ так |хочеите с|лухати то ̸ ̸ йа можу там то поувʼі|дати ше ̸ ̸ о такʼі |гостʼі були самі такʼі йе шо були баба повие|туха на тих хреис|тинах ̸ бо шо то ше ̸ бо то теипер |роблʹатʹ такі |буǐні хреис|тини ̸ а то таке було і |баба і хреи|шчені |дʼіти ̸ хреи|шчені батʹ|ки тойі дие|тини були ̸ йакі вони міжш соу|бойу вони вже тайакби ста|вали |рʼідними |кумами тойі дие|тини х|ресним |татом і |мамойу та ̸ ̸ х|ресні батʹ|ки йакби б|рали на себе таку ̸ таку |мʼісʼійу над тойу дие|тинойу ̸ таку вʼідповʼі|далʹнʼістʹ ̸ знайеш ̸ йакби дие|тина такўо не даǐ бог ̸ вони тʼіǐ дие|тинцʼі йакось бʼіда ̸ то вони мали бути |першʼі ̸ вони йакби д|ругʼі вже |пʼіслʹа |рʼідних батʹ|кіў ̸ ̸ вони мали допоума|гати в бʼі|дʼі