Криза культури як забування буття (М.Гайдеггер) (ID:320956)

2. Криза культури як забування буття (М.Гайдеггер) Як зауважує А. Зотов, усі фахівці погоджуються з тим, що Мартін Гайдеггер(1889–1976) зробив значний внесок у розвиток трьох дуже важливих проблемних сфер філософії ХХ століття: екзистенціалізму, герменевтики та сучасної філософської антропології, хоча сам Гайдеггер рішуче відмовлявся визнати свою близькість до двох із них – екзистенціалізму й антропології, оскільки його цікавить не людське існування, чим переймаються екзистенціалісти, і не сутність людини, яку намагаються зрозуміти філософські антропологи, а буття. Саме тому він, дистанціюючись від традиційної онтології, спочатку називав своє вчення “фундаментальною онтологією”, а після 1950 року відмовився і від використання цього терміна, оскільки останній, на його думку, занадто тісно пов’язаний з традиційною метафізикою, яку він категорично не приймав. На початку 50-х рр. ХХ ст. Гайдеггер зміщує акценти з філософсько-антропологічного розуміння Dasein до метафізичного, онтологічного розуміння. Тепер людина розглядається ним лише як частинка цілісного Буття. Буття перебуває від людини так близько, що його не потрібно шукати, а належить тільки прислуховуватися до цього буття, бути його пастухом, йти за його істиною. Наука, згідно з Гайдеггером, узагалі не мислить буття, не має справи з ним, не враховує цілісний смисл світу, його відкритість, неприхованість, не враховує ставлення людини до цієї неприхованості.