Зразок роботи
Сократ, Платон і Аристотель всі були знаними філософами. Філософське вчення яких дійшло до нашого часу, це вивчення знання, реальності та існування, особливо у розрізі академічної дисципліни.
Аналізуючи філософську доктрину, зокрема Сократа, у своєї діяльності він відкидає питання, що стосуються першопочатків, про їхню кількість і природу, про виникнення і структуру світобудови. Філософія, з погляду Сократа, це не умоглядний розгляд природи, а вчення про те, як потрібно жити. Оскільки життя – мистецтво, то основоположному практичному питанню філософії має передувати питання сутності знання. Знання Сократ розуміє як розсуд загального для цілого ряду речей. Знання є, таким чином, поняття про предмет і досягається у вигляді визначення поняття. Задля з'ясування та визначення понять Сократ використовував методом, котрий дістав назву діалектичного методу, або діалектики. Саме діалектика є великим досягненням філософії Сократа.
Вчення Сократа вказує на те, що філософія повинна досягати практичних результатів для більшого добробуту суспільства. Він намагався встановити етичну систему, засновану на людському розумі, а не на теологічній доктрині. Сократ вказував, що людський вибір був мотивований прагненням до щастя.
Серед поглядів, якими найбільш відомий Сократ, є те, що «невивчене життя не варте того, щоб жити». Здатність мислити, на думку Сократа, є нашою унікальною людською здатністю. Жити життям, позбавленим мислення – де ми просто прийняли те, що нам говорили традиції та авторитет – значило б жити не зовсім людським життям.
І справді, варто погодитись з актуальністю і доцільністю думок Сократа, навіть в сучасному світі має проводитися форма морального чи духовного розвитку, задля морального вдосконалення себе, та оточуючих.
Що стосується бачення філософії Платоном і Аристотелем, вони виділяються як творці реакційних доктрин ідеалізму. Зокрема Платон вважав, що дійсність ділиться на дві частини: ідеал і явища. Ідеал – це досконала реальність існування. Явища – це фізичний світ, який ми переживаємо; це хибний відлуння ідеальної моделі, яка існує поза простором і часом. Платон називає ідеальний ідеал Формами. Філософія, буквально «любов до мудрості», неможлива ні для того, хто вже володіє істинним знанням, ні для того, хто зовсім нічого не знає.