Зміст
Першою найсуттєвішою різницею в поглядах трьох вчених є власне те, як вони називали соціальні та культурні феномени, а саме: у Данилевського – це культурно-історичні типи, у Шпенглера – розвинуті культури, а у вченні Тойнбі – цивілізації. По-друге, Тойнбі виділяв сім існуючих цивілізацій, Шпенглер – вісім великих культур, а Данилевський – десять ( мексиканська та перуанська культури, на його думку, не завершили свій розвиток).
На відміну від Шпенглера, Тойнбі визнає за людиною здатність до вільного самовизначення. Крім того, циклічна модель історичного процесу Шпенглера змінюється у Тойнбі визнанням об’єднуючої ролі світових релігій (буддизм, християнство, іслам), які є найвищими цінностями та орієнтирами історичного процесу. Тойнбі також ввів нове поняття, закон «Виклик та Відповідь» , відповідно до якого кожний крок вперед у розвитку цивілізації пов’язаний з адекватною відповіддю на «Виклик» історичної ситуації. До того ж, на відміну від Шпенглера, Тойнбі вважав, що в житті цивілізацій існують спільні моменти, які забезпечують процес поступального розвитку людської спільноти, її духовного вдосконалення. Англійський історик і філософ чи не першим зробив спроби виявити дієві сили історико-культурного процесу та визначити механізми, які здатні як породити, так і знищити цивілізацію.
Взагалі, концепції Данилевського та Шпенглера багато в чому схожі, проте, все ж, російському вченому бракує того інтуїтивного дару, який властивий Шпенглеру. Данилевський заперечував поділ світової історії на давню, середню та нову. Кожний зі своїх культурно-історичних типів він наділив певним планом соціального, політичного, релігійного, наукового та історичного розвитку. На думку Данилевського, цивілізація – це пік розвитку, а домінуючою ж ідеєю у вченні Шпенглера щодо цивілізації є те, що вона в будь-якому разі закінчується смертю, вона вже є початком смерті, виснаженням творчих сил культури. За Шпенглером, цивілізація – це доля, рок культури. Для нього цивілізація є стадією розвитку людства, коли на зміну епохи творчості приходить етап духовного спустошення. Згідно з його концепцією, цивілізація веде до гіршого стану суспільства. Німецький вчений заперечував ідею духовної єдності людства, чим проявив свій більш радикальний підхід ніж Данилевський. Шпенглер вважав, що будь-яка цивілізація є безрелігійною. Він стверджував, що спочатку будь-яка культура просякнута релігійністю, проте потім у фазі ...........