Венчурний капітал та його роль у фінансуванні інноваційної діяльності (ID:1126323)

Вступ В умовах, коли необхідно інтенсифікувати інноваційну діяльність в країні, виникає потреба в побудові і запровадженні на державному рівні ефективного механізму її фінансування. Інноваційною діяльністю в Україні займаються як підприємства інноваційної сфери, так і всі інші підприємства, що впроваджують нову техніку, технології, вирішують проблеми комплексної механізації та автоматизації, займаються організаційно управлінськими та інфраструктурними нововведенням. Адже інновації це категорія не тільки науково-технічної діяльності, але всілякої підприємницької діяльності. Вони можуть здійснюватись в різних секторах економіки. Тому основний принцип побудови механізму фінансування інноваційних процесів полягає в тому, щоб забезпечити величину прибутку на капітал в кожному виді діяльності не менше, ніж в цілому по Україні. Система фінансування інноваційної діяльності є складовою частиною державної інноваційної політики. Вона повинна забезпечувати вирішення наступних завдань: 1) забезпечення необхідних передумов для швидкого та ефективного впровадження технічних новинок в усіх ланках народногосподарського комплексу держави, забезпечення його структурно технологічної перебудови; 2) збереження і розвиток стратегічного науково-технічного потенціалу в пріоритетних напрямках розвитку; 3) створення необхідних матеріальних умов для збереження кадрового потенціалу науки і техніки, недопущення еміграції висококваліфікованих наукових кадрів. Для реалізації поставлених завдань необхідно забезпечити якомога більший перелік джерел поступлення грошових коштів, механізм їх акумулювання та вкладання в інноваційні проекти, а також систему контролю за ефективністю використання та повернення коштів. Тобто необхідно вирішити ряд проблем, що забезпечать розв’язання поставлених завдань. По-перше, необхідно проаналізувати структуру джерел коштів та механізм фінансування інноваційної діяльності підприємств всіх форм власності з метою встановлення, як забезпечені поставлені державою завдання відповідним фінансовим механізмом реалізації. По-друге, необхідно визначити механізм державної підтримки підприємств та окремих науково-технічних програм через різні фінансові джерела. По-третє, треба визначити ефективність стимулюючої функції, що спрямована на збільшення коштів на підтримку інноваційної діяльності з різних позабюджетних джерел. Це вимагає проаналізувати механізм фінансування інноваційної діяльності на рівні джерел, форм і методів фінансування і розробити рекомендації щодо вдосконалення системи економічного стимулювання в умовах ринкових відносин з метою її оптимального пристосування до динамічних умов життя (принципу адаптивності).