Зразок роботи
Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних основ державного бюджету, аналіз сучасного стану формування державного бюджету України та пошук можливостей використання зарубіжного досвіду функціонування державного бюджету.
Відповідно до зазначеної мети поставлені наступні завдання:
розкрити суть і роль державного бюджету;
розглянути структуру державного бюджету;
провести аналіз доходів і видатків державного бюджету;
розглянути основні проблеми функціонування державного бюджету;
розглянути можливості використання у вітчизняній практиці функціонування держаного бюджету зарубіжного досвіду;
Об’єктом дослідження є державний бюджет України, його доходи та видатки.
Предмет дослідження – державний бюджет як елемент бюджетної системи країни.
Теоретичну основу курсової роботи складають наукові праці, методичні висновки та рекомендації вітчизняних та іноземних практиків і науковців, матеріали періодичних видань, Інтернет-ресурси.
Інформаційну базу дослідження становили: законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань функціонування та формування державного бюджету України.
Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Повний обсяг роботи становить 37 сторінок друкованого тексту. Робота містить 4 таблиць, 7 рисунків, 30 найменувань використаних джерел.
РОЗДІЛ 1
СУТНІСТЬ І РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У БЮДЖЕТНІЙ СИСТЕМІ КРАЇНИ
Сьогодні під терміном «бюджет» розуміють кілька понять. Крім того, налічується приблизно п'ятдесят його похідних значень. Слово «бюджет» походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово budget, яке пізніше в такому ж написанні перейшло й у французьку мову [5].
У Франції тривалий час цей термін не вживали. Так, в усіх трьох томах книги «Управління фінансами» Неккера, опублікованих у 1784 p., він жодного разу не згадується. У книзі міністра фінансів де Раммеля «Фінанси Франції» цей термін також не вживається. У доповіді Трибунату на 11-му році Республіки Ж.-Б. Сей говорив: «Бюджет — варварське слово, навіть в англійській мові його первісне значення перекручено, і тому ми маємо замінити його своїми іменами — рівновага між державними потребами і коштами». Маркіз Одіфре один із розділів своєї шеститомної книги «Фінансова система Франції» називає «Бюджет», проте визначення цього терміна не дає. Це стосується і статті Павла Буато у «Фінансовому словнику»: незважаючи на загальний заголовок «Бюджет» і підзаголовок «визначення», тлумачення поняття, про яке йде мова, у статті немає [5].
Слід зазначити, що походження цього терміна можна простежити і за своєрідною історичною процедурою: коли в Англії палата громад у XVI—XVII ст. затверджувала субсидії королю, перед закінченням засідання канцлер казначейства відкривав портфель, в якому були папери з відповідним законопроектом. Це називалось «відкриттям бюджету», пізніше назву портфеля (шкіряна сумка) було перенесено на цей законопроект. З кінця
XVII ст. в Англії законопроект, який включав план доходів і видатків і який мав затверджуватись парламентом дістав назву «бюджет».
У літературних джерелах на початку XIX ст. чіткого визначення терміна «бюджет», попри існування цього явища на практиці, не було. Але, як відзначив Ж.-Б. Сей, «часте вживання будь-якої формальності примушує знайти для неї короткий вислів» [5].
Словник Французької академії вже супроводжує термін «бюджет» таким тлумаченням: «Бюджет — слово, яке запозичене з англійської мови, використовується в адміністративному житті для позначення щорічної відомості передбачуваних витрат і сум, або доходів, передбачених для покриття цих витрат». Словник Літтре також визначає «бюджет» як «щорічно визначену відомість державних надходжень та витрат». При цьому як епіграф він подає вірші Віктора Гюго: «Бюджет — чудовисько велике, риба дивна, гачки якій з усіх сторін кидають». Поль Jleруа-Больє в «Трактаті про фінансову науку» відзначає: «Бюджет є відомість, яка включає передбачення доходів та витрат протягом визначеного часу; це таблиця, яка обчислює та порівнює надходження, що мають надійти, з витратами, які необхідно здійснити». У Кодексі державної звітності поняттям «бюджет» визначається так: «Бюджет є акт, який передбачає і дозволяє щорічні надходження і витрати держави або інші повинності, які підпорядковуються законам, тим же правилам» [5].
Отже, протягом XIX ст. відбулося оформлення терміна «бюджет» у відносно зрозуміле поняття.
Рене Штурм відзначає, що «офіційні акти могли використовувати термін «бюджет» тільки на початку XIX ст.», а професор М. І. Боголєпов підтверджує, що «держбюджет у сучасних його формах не бере початок пізніше, ніж перші десятиріччя XIX ст.» [5].
Протягом XX ст. тлумачення цього поняття стали чіткішими та всеохоплюючими. Так, Ф. Нітті підкреслює, що «в бюджеті повинні бути показані всі доходи і всі витрати без усіляких приховувань або таємничих визначень».
Одним із перших планову природу бюджету відзначив німецький фінансист Шанц. Вагомий вклад у фінансову науку, в тому числі і з бюджетних питань, внесли російські й радянські вчені I. X. Озеров, С. Ю. Вітте, М. І. Боголєпов, Д. Боголєпов, Ф. О. Меньков, М. І. Фрідман. Так, у Д. Боголєпова знаходимо: «У сфері державного господарства під бюджетом розуміємо передусім сукупність доходів і витрат протягом певного періоду, по-друге, визначений у цифрах план ведення державного господарства, установлений на прийдешній бюджетний період, і закон, згідно з яким стягуються доходи і здійснюються витрати».
Наприкінці XX ст. у перекладених зарубіжних посібниках знаходимо визначення С. Фішера: бюджет — це «детальний опис витрат, а також фінансових планів окремих людей, компаній або урядів».
Державний бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, протягом бюджетного періоду.
Як економічна категорія бюджет відображає фінансові відносини щодо формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів держави. За його допомогою створюються умови для реалізації соціальних програм, програм з охорони навколишнього середовища, стимулювання науково-технічного прогресу, вирішення структурних проблем, забезпечення оборонної та інших функцій. Відповідно, і нормальне функціонування господарського механізму неможливе без удосконалення бюджетних відносин, без послідовного проведення науково-обґрунтованої фінансової політики, без наявності ефективної системи управління бюджетним процесом [3].
Відповідно до Бюджетного кодексу бюджет — це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [2].
Бюджет — це економічна категорія, що відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами — з іншого, з приводу створення централізованого фонду коштів держави та його використання на розширене відтворення, задоволення суспільних потреб, виконання державою своїх функцій та завдань [4].
Економічна вагомість бюджету — забезпечення дієвого впливу на суспільне відтворення і залежить від способів мобілізації фінансових ресурсів та напрямків їх використання. Таким чином, бюджет впливає на темпи економічного росту, структуру та розвиток суспільного виробництва, оптимізацію вартісних пропорцій у розподілі доходів на задоволення загальнодержавних та внутрішньогосподарських потреб, на функціонування виробничої та невиробничої сфери, різних галузей народного господарства [4].
Досліджуючи тенденції розвитку і спаду бюджетного дефіциту, можна визначити умови його формування, що полягають у:
загальному спаді виробництва, зниженні ефективності його роботи;
несвоєчасному проведенні структурних змін в економіці;
жорсткій податковій політиці, яка не стимулює виробництво;
розвитку інфляційних процесів, кредитній та ціновій політиці;
незбалансованості доходів і видатків бюджету, зростанні видатків при зниженні доходів;
підвищення боргової залежності країни та відсутність інвестиційної привабливості [7].
Наявність у країні дефіциту державного бюджету спричиняє посилення інфляційних процесів, кризу у сфері державних фінансів, грошової системи, збільшення залежності від позичальників і, як наслідок, погіршення соціально-економічного стану в суспільстві. Протягом останніх 5-и років склалася така ситуація: доходи бюджету зростають разом із дефіцитом бюджету, який зростає швидше, ніж доходи. Кредити міжнародних організацій лише збільшують дефіцит за рахунок нарощування зовнішнього державного боргу, що не є позитивною тенденцією дохідної частини бюджету [7].
Міністерство фінансів України розробляє в установленому порядку проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозні показники зведеного бюджету України, забезпечує виконання Державного бюджету України, здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів.
У табл. 2.1 відображено склад доходів Державного бюджету України за 2012-2015 рр.
Магістр