Зразок роботи
2.3. Розвиток вітчизняної практики функціонування партиципаторного бюджету з урахуванням зарубіжного досвіду
Починаючи з 2014 року елементи партиципаторного бюджетування почали використовуватися в Україні, зокрема в таких містах, як Вінниця, Суми, Полтава, Тернопіль, Миколаїв та ін. [8, с. 124] Для бюджету участі в згаданих містах виділяється певна сума з міського бюджету, яка розподіляється між проектами громади міста обраних шляхом голосування на відповідних сайтах міських рад. Серед напрямків партиципаторного бюджетування в українських містах найбільшу частку займають соціальні, освітні, культурні та спортивні проекти, а також проекти благоустрою.
Сьогодні усі обласні центри України, окрім Херсона, запровадили програму «громадський бюджет». За матеріалами аналітичного дослідження А. Ємельянової, загальний розмір громадського бюджету у всіх українських містах складає близько 700 млн грн. Найбільший розмір громадського бюджету в Україні має м. Київ – 150 млн грн. В обласних центрах України у 2017 році було подано близько 3000 проектів. Тематику проектів, які подаються на громадський бюджет можна вважати барометром місцевої проблематики. У 2017 це: благоустрій та інфраструктура (20%), спорт (18%) й освіта (17%). Беручи до уваги процедурні особливості програми «громадський бюджет» в Україні, аналіз положень про громадський бюджет показав, що існує чиновницька (під контролем влади) та громадська (під контролем громадськості) моделі громадського бюджету, а також змішана модель, яка є перехідним етапом від однієї моделі до іншої. Модель громадського бюджету залежить від ступеню залучення населення до механізму його реалізації на всіх його етапах [19].
Однак, зважаючи на те, що партиципаторне бюджетування в Україні запроваджено порівняно недавно, нестача досвіду його реалізації та відповідної політичної культури свідчить про наявність певних проблем.
Так, однією із найголовніших, на наш погляд, проблем щодо запровадження партиципаторного бюджетування та його реалізації є відсутність нормативно-правової бази як на загальнодержавному рівні, так і на місцевому. В Бюджетному кодексі України взагалі не існує визначення поняття «партиципаторний бюджет» чи «бюджет участі», також не визначено принципів, етапів та інших елементів партиципаторного бюджетування. На місцевому рівні партиципаторне бюджетування регулюються окремими постановами місцевих рад чи наказами міського голови, однак, на наш погляд, основною проблемою є відсутність нормативно-правового забезпечення контролю за реалізацією і цільовим використанням коштів на фінансування громадських процесів.
Іншою, не менш важливою проблемою реалізації партиципаторного бюджетування і Україні є низький рівень інформованості населення щодо існування такої можливості у їх населеному пункті, а також низький рівень обізнаності в сфері формування і реалізації бюджету участі.
З метою визначення проблем запровадження і реалізації партиципаторного бюджетування Миколаївським центром соціологічних досліджень в період 07 по 11 травня 2018 р. методом особистісного формалізованого інтерв’ю (face-to-face) було проведено загальноміське опитування мешканців м. Миколаєва віком від 18 років і старше (обсяг вибірки - 400 осіб; вибірка багатоступенева, репрезентативна за віком, статтю та районом проживання респондентів; стандартна похибка - 2,49 %). Серед широкого спектра форм громадської участі, участі у програмі «громадський бюджет» надало перевагу лише 3,4% респондентів. Найбільш активною групою населення виявились мешканці міста віком 18-29 років (6,5%), що можна пояснити особливостями цього вікового періоду (табл. 2.1).
Таблиця 2.2
Розподіл відповідей респондентів на запитання «Яким формам громадської участі Ви надаєте перевагу?» (N=400) [25, с. 145]
(% від загального числа опитаних респондентів)
Форми громадської участі / Вік респондентів 18-29
років 30-49
років 40-49
років 50-59
років 60 і старше Разом
Вбори, референдум 27,4 28,4 27,8 32,0 31,5 29,4
Збори за місцем проживання 7,3 14,8 13,2 12,8 12,7 12,4
Збори, місцеві ініціативи 7,3 11,9 10,4 14,4 12,7 11,4
Звернення громадян 3,2 1,7 1,4 4,0 0,6 7,9
Громадські слухання 8,1 6,8 8,3 6,4 9,1 7,8
Участь в органах самоорганізації населення 8,9 4,5 9,0 4,8 5,5 6,4
Консультації з громадськістю 6,5 2,3 9,0 6,4 6,7 6,0
Програма громадський бюджет 6,5 4,0 1,4 2,4 3,0 3,4
Запит на публічну інформацію 8,9 4,5 9,0 4,8 5,5 2,0
Громадських радах 2,4 12,5 8,3 6,4 7,9 0,7
Жодному із зазначених 21,8 12,5 9,0 10,4 9,7 12,4
Інше 0,8 0 2,1 0 0,6 0,1
* у респондентів була можливість обрати не більше 3-ьох варіантів відповіді на це питання
При цьому, рівень поінформованості населення Миколаєва щодо реалізації цієї програми нарівні міста дуже низький. Нічого не чули про цю програму більше ніж третина населення (37%), дещо чули - 40%, чули - лише 22,3% (табл. 2.2).
Магістр