Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Процеси глобалізації, характерні останнім часом для України загалом і для її фінансової системи зокрема, інтенсивний розвиток ринкових відносин та інформаційних технологій зумовлюють актуалізацію таких негативних явищ, як легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму тощо. Виявлення та руйнування схем легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму, у тому числі переміщення з цією метою коштів територією України, стають основою спільної та цілеспрямованої роботи служби Державного фінансового моніторингу, Національного банку України та інших органів виконавчої влади. Це вимагає застосування нових підходів і методів у перешкоджанні фінансуванню названих процесів.
Виявлення та нівелювання джерел їх фінансування стають можливими завдяки проведенню перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які здійснюють операції з грошовими ресурсами та іншим майном, на предмет встановлення ознак, що вказують на факти легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, порушень валютного законодавства та законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, не матиме відчутного результату допоки не підвищиться ефективність фінансового моніторингу, спрямованого на запобігання можливостям реалізації різних схем, які створюють умови для легалізації незаконних коштів. При цьому особливу увагу у боротьбі зі злочинними доходами необхідно приділити державному фінансовому контролю, метою якого є недопущення порушень у фінансовій системі країни.
Дослідженню питань фінансового контролю та фінансового моніторингу присвячено наукові праці вітчизняних учених, зокрема: О. Абакуменко, О. Береславської, В. Бурцева, Н. Виговської, О. Вовчак, О. Ковалюка, М. Прошуніна, С. Павлюка, Л. Савченко, І. Стефанюка, М. Студенікіної та інших.
Теоретичні засади фінансового моніторингу й практичні аспекти їхнього впровадження та використання досліджували відомі зарубіжні вчені: Б. Аамо, Дж. Біккер, Л. Гроот, Е. Джеймс, Дж. Джонсон, М. Катенберг, Е. Клейтон, Б. Пейдж, Дж. Уолкер, Дж. Ферверда, Г. Хінерк.
Водночас недостатньо дослідженими залишаються питання визначення місця і ролі фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю. Необхідними є подальші дослідження способів впливу суб’єктів фінансового моніторингу на зменшення тіньових грошових потоків, які на сьогодні є фрагментарними і потребують обґрунтування окремих теоретико-методичних підходів. Зокрема це стосується необхідності: розроблення методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності суб’єктів фінансового моніторингу; здійснення порівняльного аналізу ефективності діяльності служби фінансового моніторингу й інших органів державного фінансового контролю в Україні; обґрунтування напрямів розвитку фінансового контролю в цілому та фінансового моніторингу, зокрема.
Гостра потреба у розв’язанні наукових і практичних питань організації та функціонування фінансового моніторингу у системі державного фінансового контролю України визначають актуальність бакалаврської роботи, її мету та основні завдання.
Мета і завдання дослідження. Метою бакалаврської роботи є поглиблення теоретико-методичних засад фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю та розроблення практичних рекомендацій з підвищення його ефективності в Україні.
Досягнення поставленої мети бакалаврської роботи обумовило вирішення таких наукових і практичних завдань:
− дослідити сутнісні характеристики системи державного фінансового контролю, визначити її елементи та взаємозалежності між ними;
− з’ясувати місце та роль фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю;
− дослідити специфіку практики реалізації фінансового моніторингу в Україні;
− оцінити ефективність фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю України;
− здійснити порівняльний аналіз ефективності діяльності служби фінансового моніторингу та інших органів державного фінансового контролю в Україні;
− визначити основні напрями підвищення ефективності фінансового моніторингу у системі державного фінансового контролю України.
Об’єктом дослідження є процес здійснення фінансового моніторингу у системі державного фінансового контролю України.
Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні рекомендації щодо здійснення фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю України.
Методи дослідження. У роботі використано сукупність методів наукового пізнання, а саме: системного аналізу − для встановлення зв’язку між державним фінансовим контролем і фінансовим моніторингом; семантичного аналізу, класифікації, логічного узагальнення; порівняльного аналізу − при узагальненні світового та вітчизняного досвіду функціонування фінансового моніторингу; систематизації видів фінансового контролю та базових характеристик фінансового моніторингу; статистичні – при визначенні особливостей діяльності контролюючих органів.
Інформаційну основу дослідження становили монографії, наукові статті зарубіжних і вітчизняних науковців, аналітичні журнали, нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів державного фінансового контролю і фінансового моніторингу на державному та міжнародному рівнях, дані Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Державної фіскальної служби України, Рахункової палати України, Державної казначейської служби України, Державної фінансової інспекції України (Державної аудиторської служби України), Державної служби фінансового моніторингу України, офіційні сайти мережі Інтернет, огляди та звітні дані міжнародних організацій (Міжнародного Валютного Фонду, Світового Банку, FATF, Спеціального комітету експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (Moneyval), підрозділів фінансових розвідок різних країн світу.
Структура та обсяг бакалаврської роботи. Праця складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 92 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 3 таблиці, 13 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел включає 85 найменувань.
Магістр