Зразок роботи
Національна безпека є наріжним каменем державотворення і, без сумніву, це також стосується і становлення Української держави. Наразі Україна у безпековому вимірі протистоїть безпрецедентним загрозам. Бажання належним чином відстояти національні інтереси та при цьому продовжувати вигідний нам шлях розвитку, забезпечувати захист інтересів наших громадян від загроз розвідувально-підривного, терористичного, кіберінформаційного, техногенного і іншого характеру, настання яких можливе через ураження об'єктів критичної інфраструктури, зумовлюють необхідність раціонального системного підходу до побудови належної нормативно-правової бази щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури. Досить вагомими були і лишаються економічні загрози національній безпеці України.
Із-поміж ключових цілей політики національної безпеки у внутрішній сфері було виокремлено забезпечення належного рівня економічної безпеки, що є неможливим без забезпечення структурної перебудови й посилерння конкурентоспроможності національної економічної системи. Це стало причиною розробки і затвердження 14 вересня 2020 р. нової Стратегії національної безпеки України [36].
Таким чином, виявлення й узагальнення закономірностей та тенденцій у сфері національної безпеки України, обґрунтування з їх урахуванням рекомендацій для прийняття відповідних державних рішень набуває в сучасних умовах першорядного значення.
Крім того, актуальність цієї теми зумовлена посиленням ризиків глобалізаційного рівня на стан економічної безпеки держав, що інтегровані у систему світогосподарських зв’язків. Однією із важливих передумов протидії цим ризикам та контролю їх на прийнятному рівні є обрання релевантного аналітичного інструментарію для їх оцінювання.
Економічну безпеку доцільно розглядати у статусі базової складової національної безпеки, її засад і матеріальної основи та, разом з тим, як взаємопов'язану систему визначених рівнів (Додаток А) [36]. Це означає, як вказують дослідники, що стан національної безпеки держави є залежним «від життєздатності економіки, її ефективності, мобільності, конкурентоспроможності. Забезпечення економічної безпеки є виключною прерогативою держави» [14, с. 90].
Об'єктами національної економічної безпеки являються державні інститути, соціум, домогосподарство, окремі громадяни, економічні суб’єкти, заклади, організації, визначені території, а також базові компоненти економічної безпеки й економічна система загалом [36].
Водночас держава є не лише об'єктом, але й базовим суб'єктом економічної безпеки та здійснює власні функції у зазначеній сфері через структури законодавчої, виконавчої й судової гілок влади. Разом із тим, вказане не виключає участі громадян та їх об'єднань у підтриманні економічної безпеки. Крім того, вказані дії мають усіляким чином заохочуватися державою. Слід нагадати, що у Конституції України чітко зазначено, що «забезпечення економічної безпеки є найважливішою функцією держави і справою всього українського народу». Водночас активна роль громадянина у забезпеченні економічної безпеки не є можливою без розуміння ним важливості вказаної державної справи у прояву активної громадської позиції [15].
Першочергове значення у ході створення й забезпеченні системи економічної безпеки як компоненту цілісної системи національної безпеки держави має визначення національних інтересів в економічній сфері. Адже саме від цього «залежить вироблення ефективних засобів їх реалізації і захисту, а розробка концепції і стратегії забезпечення економічної безпеки завжди спирається на довгострокові національні економічні інтереси» [15].