Публічне управління (ID:1171403)

ВСТУП Актуальність теми. Вибір Європейського вектору розвитку для України означає рух у напрямку європейської цивілізаційної моделі, що передбачає складний демократичний перехід до політично організованого, відповідального суспільства нової якості, в якому поступово підвищується рівень ділової активності та політичної участі громадян, забезпечення їхніх прав і свобод, формується нова структура соціального простору. Всі ці якісні зміни у структурі та змісті громадянського суспільства неминуче детермінують зміни у формі та змісті держави, особливо в системі державного управління, що передбачає, насамперед, докорінну зміну формату спілкування держави та громадян. І підґрунтям такого нового “формату” має стати формування ефективної та результативної системи публічного управління, адекватної українським реаліям і світовим тенденціям. Незважаючи на відносно глибоку розробленість зазначеної проблематики, системним особливостям модернізації системи державного управління, залежно від національної специфіки суспільних трансформацій, не було приділено достатньої уваги. Саме тому ці питання в науці публічного управління є актуальними та потребують подальшого всебічного дослідження. Метою даної курсової роботи є обґрунтуванні основних теоретичних засад публічного управління як якісно нової моделі організації державного управління в умовах модернізації українського суспільства з урахуванням зарубіжного досвіду. Виходячи з мети курсової роботи, поставлені наступні завдання дослідження: • визначити поняття та ознаки публічного управління; • провести класифікацію механізмів публічного управління; • виокремити сучасні концепції публічного управління; • розкрити зарубіжний досвід модернізації публічного управління; • визначити основні перспективи розвитку публічного управління. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення публічного управління. Предметом дослідження є регулювання публічного управління. Методи дослідження. Методологічну основу курсової роботи складає загальнонаукові і спеціальні методи пізнання соціально-правових явищ. До використаних загальнонаукових методів належать – аналіз, синтез, системний аналіз, абстрагування і конкретизація. Структура роботи складається з вступу, двох розділів, підрозділів, висновків та списку використаних джерел.