Державне управління як складне системне суспільне явище. Організаційно-правові форми виконавчої влади в Україні. Фактори впливу на прийняття управлінських рішень.1 (ID:204500)
Зміст
1. Державне управління як складне системне суспільне явище. 3
1.1. Співвідношення суспільства і держави 3
1.2. Поняття суспільного управління 4
1.3. Інститути суспільного управління 5
1.4. Принципи формування інститутів суспільного управління 6
1.5. Інституційна структура суспільного управління 7
1.6. Державне управління як вид суспільного управління 7
1.7. Суспільне призначення державного управління 8
1.8. Людський розвиток як основа цілепокладання у державному управлінні 10
1.9. Роль державно-громадської взаємодії у державному управлінні 11
1.10. Відкрите урядування як нова концепція державно-громадської взаємодії 12
2. Організаційно-правові форми виконавчої влади в Україні 14
3. Фактори впливу на прийняття управлінських рішень 22
Список використаних джерел 34
Зразок роботи
1. Державне управління як складне системне суспільне явище.
1.1. Співвідношення суспільства і держави
Держава як управлінський інститут не є самодостатнім утворенням з автономним буттям. Вона є продуктом суспільства на певному етапі його розвитку, існує в суспільстві та утримується ним. У цьому контексті державу трактують як механізм суспільного самоврядування та розв’язання суспільних проблем, хоча далеко не завжди цей механізм працює в інтересах усього суспільства. У будь-якому випадку у співвідношенні суспільства та держави саме суспільство є первинним і більш загальним утворенням, тому уявлення про нього є вкрай важливим для розуміння місці та ролі в ньому державного управління.
Суспільство – це сукупність людей, об’єднаних конкретними інтересами, потребами, система зв’язків і взаємин, що складалися між людьми в процесі практичної діяльності та суспільного життя. Основною важливою ознакою суспільства є територія, на якій консолідуються суспільні зв’язки. Також важливою ознакою суспільства є здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв’язків. Сучасному етапу властиве некласичне розуміння суспільства, для якого характерне співіснування найрізноманітніших підходів до його вивчення. Виходячи з цього на сьогодні суспільство розглядається як всеохопна система, що окреслюється граничними умовами соціальності як смислової комунікації, а в просторовому вимірі постає як «світове», «планетарне» явище.
Основними формами організації й упорядкування сучасного суспільства виступають держава та громадянське суспільство. Якщо держава є універсальною політичною формою організації суспільства, що характеризується наявністю багаторівневої, переважно ієрархічної системи органів державної влади, то громадянське суспільство – це інтегроване позначення всієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, які не є держано-політичними, такого боку життєдіяльності суспільства та окремих індивідів, який перебуває поза сферою впливу держави, за межами її директивного регулювання й регламентації. Громадянське суспільство є механізмом соціальної взаємодії, що складається із системи місцевого самоврядування, різноманітних об’єднань, суспільних рухів і публічної комунікації, місце соціальних дій, відносно автономних від держави. Громадянське суспільство включає в себе три елементи: членство в асоціаціях і рухах; готовність терпимо ставитися до різних політичних поглядів та участі громадян у різних об’єднаннях; громадянську відповідальність людини перед суспільством. У більшості країн із стабільною демократією громадянське суспільство є свого роду буфером у відносинах між державною владою та окремим громадянином. У схематичному вигляді взаємозв’язок громадянського суспільства і держави показаний на рисунку 1.1.
Інші роботи з даної категорії: