Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Земельні відносини завжди перебували в центрі уваги громадськості, різних верств населення країни незалежно від наявності чи відсутності у них земельних ділянок. В сучасних умовах актуальність цих відносин значно підвищилась у зв'язку з проведенням земельної реформи, приватизації землі; розвитком багатоукладної економіки на основі поєднання переваг колективної форми організації праці і приватної власності, особистого інтересу в підвищенні продуктивності праці на землі; прийняттям нового Земельного кодексу України, яким знімаються всі суперечності та неузгодженості чинних нормативно-правових актів щодо земельних питань.
Мета й завдання дослідження. Мета випускної роботи - розробка теоретичних і методичних засад ефективного формування механізму управління земельними ресурсами міста Києва.
Відповідно до цієї мети в роботі поставлено такі завдання:
– дослідити поняття категорії земель населених пунктів;
– визначення теоретичних засад організації використання, управління та охорони земель;
– дати аналіз та оцінка плану використання та охорони земель;
– проаналізувати вплив держави на використання земельних ресурсів міста Києва;
– розробити шляхи посилення контролю за раціональним використанням і охороною земель міста Києва;
Об’єктом випускної роботи є діяльність КМДА (Київської міської державної адміністрації) на території міста Києва, на прикладі Департаменту земельних ресурсів.
Предметом випускної роботи є організація інвентаризації земель та процесу розробки плану земельно-господарського устрою м. Києва.
І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКИМ УСТРОЄМ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ.
1.1 Зміст, завдання і організація роботи з інвентаризації земель населених пунктів
Одним із методів отримання інформації для ведення державного земельного кадастру є інвентаризація земель.
Метою проведення інвентаризації є створення основи для:
- ведення державного земельного кадастру в населених пунктах;
- реєстрації земельних ділянок;
- видачі власникам землі (землекористувачам) документів, що засвідчують право власності на землю або право користування нею;
- забезпечення створення банку даних на паперовій основі та магнітних носіях;
- організації постійного контролю за використанням земель в населених пунктах.
Основні завдання проведення інвентаризації земель населених пунктів:
- виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж їх ділянок
- виявлення земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням
- встановлення фактичних меж землекористувань, проектних та фактичних меле районів (у містах), а також окружних меж населених пунктів і закріплення їх на місцевості відповідними межовими знаками
Інвентаризація земель населених пунктів може бути запланована в межах населеного пункту, кварталів або окремих землекористувачів[3, ст.65].
Загальне керівництво роботами з інвентаризації земель населених пунктів та їх організація покладаються на міські управління земельних ресурсів та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (районного) підпорядкування й місцеві земельні органи Держкомзему України.
Безпосередня організація робіт із проведення інвентаризації земель населених пунктів та керівництво ними згідно із законодавством покладаються на державні адміністрації міст Києва і Севастополя, відповідні органи місцевого самоврядування - управління земельних ресурсів міст Києва і Севастополя та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (районного) підпорядкування.
Організація робіт із проведення інвентаризації земель міст, селищ районного підпорядкування і сільських населених пунктів та керівництво ними покладаються на державні адміністрації районів та районні відділи земельних ресурсів.
Відповідні органи місцевого самоврядування:
- приймають розпорядження про проведення інвентаризації земель міст (населених пунктів) та організовують їх публікацію в засобах масової інформації;
- передають відповідним міським управлінням (відділам) земельних ресурсів право на розпорядження бюджетними коштами, виділеними на проведення робіт з інвентаризації земель міст (населених пунктів), відкривають їм розрахункові рахунки та наділяють їх повноваженнями замовника на їхні роботи;
- затверджують склад земельно-адміністративних районних, міських, селищних та сільських комісій;
- визначають функції міських і селищних служб, організацій, органів управління, виконавців для проведення робіт з інвентаризації земель, встановлюють порядок, відповідність, терміни проведення робіт, систему контролю і звітності;
- встановлюють відповідальність відповідних служб міст (населених пунктів), юридичних та фізичних осіб щодо надання матеріалів та інформації, необхідних для проведення інвентаризації земель;
- погоджують результати завершеної інвентаризації в цілому і подають їх на затвердження відповідним органам місцевого самоврядування.
Міські управління (відділи) і районні відділи земельних ресурсів здійснюють:
- підготовку проекту розпорядження глави органу місцевого самоврядування про проведення інвентаризації земель відповідних міст та населених пунктів;
- формування складу районної, міської, селищної та сільської" земельно-адміністративних комісій;
- розробку плану і графіків проведення робіт з інвентаризації земель;
- розробку і затвердження технічних завдань на виконання робіт з інвентаризації земель і укладання на їх основі договору з виконавцем;
- організацію контролю та приймання робіт у виконавця;
- розгляд матеріалів за підсумками інвентаризації земель щодо кожного кварталу, масиву, населеного пункту в цілому, де інвентаризація завершена, підготовку пропозицій з регулювання земельних відносин і землекористування та подання їх на погодження адміністрації міста, району, селища, села і затвердження відповідними органами місцевого самоврядування;
- організацію збереження матеріалів інвентаризації земель на паперовій основі та магнітних носіях.
До складу районних, міських, селищних, сільських земельно-адміністративних комісій включаються
- представники районних відділів земельних ресурсів,
- міських управлінь (відділів) земельних ресурсів,
селищних,
- сільських рад,
- податкової інспекції,
- управління (відділу) архітектури і містобудування,
- бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки,
- земельно-кадастрових бюро (центрів),
- відділу охорони навколишнього середовища, а також
- членів депутатських комісій з питань земельної реформи.
На районну, міську, селищну і сільську земельно-адміністративні комісії покладаються:
- розгляд спірних питань між землекористувачами, власниками землі та підготовка щодо них пропозицій і проектів, розпоряджень органів місцевого самоврядування;
- розгляд підготовлених землевпорядних справ стосовно кожного кварталу, масиву, окремого землекористувача;
- розгляд звітів за підсумками інвентаризації земель;
- підготовка пропозицій для відповідного органу місцевого самоврядування міста, селища, села щодо регулювання земельних відносин та землекористування;
- проведення широкої роз'яснювальної роботи в засобах масової інформації про мету та завдання інвентаризації земель[5].
Вихідними матеріалами для проведення інвентаризації земель населених пунктів є графічні, текстові, правові документи на земельні ділянки, матеріали попередніх інвентаризацій, топографічні карти та плани масштабів 1:500-1:10000, каталоги координат пунктів геодезичної мережі. Фінансування робіт з інвентаризації земель населених пунктів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету або коштів замовника.
Для проведення робіт з Інвентаризації земель населених пунктів міське управління (відділ) земельних ресурсів відповідного органу місцевого самоврядування складає договір з підрядною організацією. Підрядниками виступають установи та організації, які мають ліцензії, досвід, матеріально-технічну базу для проведення топографо-геодезичних робіт у населених пунктах. Усі роботи з інвентаризації земель населених пунктів виконуються в два етапи: підготовчий і виробничий.
Підготовчий етап виконується генеральним підрядчиком разом з замовником і включає:
- збирання, вивчення та аналіз матеріалів;
- аналіз технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт з інвентаризації земель;
- складання карти-схеми топографічної забезпеченості міста (району) і схеми розбивки міста (населеного пункту) на райони, квартали і масиви;
- підготовку робочого інвентаризаційного плану (схеми).
Збиранню, вивченню і аналізу підлягають:
- матеріали геодезичних і топографічних робіт, виконаних на території населеного пункту;
- відомості генерального плану та іншої містобудівної документації, державні будівельні норми, необхідні для проведення інвентаризації земель;
- технічні звіти зі встановлення зовнішніх меж: землеволодінь і землекористувань;
- матеріали попередніх інвентаризацій;
- паспорти земельних ділянок;
- документи і матеріали про відведення земельних ділянок;
- відомості чергових планів відведень і забудови;
- матеріали з винесення в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;
- матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки земельних ділянок, індивідуальної забудови;
- матеріали виконавчих зйомок, що містять відомості про землекористувачів, власників землі;
- матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних службах і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення і т.п.
Особлива увага при проведенні підготовчих робіт приділяється вивченню всіх документів і матеріалів, у тому числі і проектних, в яких містяться відомості з усіх видів відведення земельних ділянок по землекористувачах, власниках землі, акти вибору і плани відведення, паспорти земельних ділянок, Державні акти на право користування землею, проектні рішення, відомості про закріплення меж ділянок межовими знаками і їх характеристики, результати проведення вимірів меж землекористування, їх виконавці та час проведення.
На основі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель міста або населеного пункту, в якому передбачається такий порядок виконання робіт:
- розбивка території населеного пункту на мікрорайони, квартали (масиви);
- вибір технології проведення виробничого етапу інвентаризації;
- створення робочого етапу інвентаризаційного плану (схеми);
- складання землевпорядної справи кварталу (масиву);
- обстеження геодезичної мережі;
- встановлення межі міста (населеного пункту);
- встановлення фактичних меж: землеволодінь і землекористувань;
- складання акта встановлення та погодження меж;
- обчислення площ населеного пункту, землеволодінь і землекористувань;
- ведення земельного балансу кварталів в цілому у населеному пункті.
Залежно від площі населеного пункту вибирається загальна структура розбивки його території, яка повинна враховувати наявний адміністративно-територіальний поділ та особливості території населеного пункту. Невеликі населені пункти залежно від їх площі та структури можуть не мати квартальної розбивки. Як облікова кадастрова одиниця використовується конкретне землекористування, землеволодіння, а в ролі кадастрової одиниці повинен виступати мікрорайон, квартал або; інший компактний масив, обмежений червоними лініями (де можливо) або природними межами (наприклад, міський парк, промислова або комунальна зона, масив земель сільськогосподарського використання і тлі,). Квартали або масиви об'єднується в райони. Кодування кварталів, масивів, а також землекористувань, землеволодінь виконується відповідно до вказівок щодо ведення реєстраційної (поземельної) книги,
У технічному завданні (ТЗ) дається опис технології проведення виробничого етапу інвентаризації. Він визначається наявністю топографічного забезпечення території населеного пункту або окремої його частини (району, кварталу, масиву). При розробці цього розділу необхідно керуватись наступними принципами:
- для створення робочого інвентаризаційного плану необхідно мати за основу топографічні плани;
- масштаб вихідного топографічного матеріалу повинен бути не дрібніший ніж 1:2000;
- вихідний матеріал може не мати відображення підземних споруд та рельєфу;
- при відсутності топографічних планів за основу допустимо використовувати аерознімки, збільшені до масштабу 1:2000;
- як виняток, дозволяється з відома Комітету по земельних ресурсах і єдиному кадастру Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів, управлінь (відділів) земельних ресурсів міст обласного (районного) підпорядкування проводити інвентаризацію земель за окремими кварталами (масивами) при наявності топографічних карт масштабу дрібніше ніж: 1:2000.
Проведення всіх нових топографічних зйомок може здійснюватись тільки за узгодженням з Комітетом по земельних ресурсах і єдиному кадастру Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями земельних ресурсів, управліннями (відділами) земельних ресурсів міст обласного (районного) підпорядкування.
Якщо наявні якісні матеріали, робочий інвентаризаційний план складається у такому порядку:
- на топографічну основу переносяться межі кварталів (масивів) та їх коди;
- на всіх наявних матеріалах, у разі можливості, позначаються межі землекористування, землеволодіння всередині коленого кварталу (масиву) [3, ст.74].
За наявності застарілих топографічних матеріалів у технічному завданні (ТЗ) передбачається їх коригування, яке повинно поєднуватись з польовим обстеженням меж землекористувань, землеволодінь. Якщо наявні приведені до масштабу 1:2000 аерознімки, межі кварталів (масивів) наносяться на них шляхом перенесення по контурних точках з наявного картографічного матеріалу, або перенесення сітки координат, причому кожна вершина переноситься незалежно. З урахуванням масштабу, визначеного по перенесеній сітці, наносяться межі кварталів (масивів) за координатами. Аерознімок з нанесеними на нього межами кварталів буде використовуватись як робочий інвентаризаційний план. За відсутності топографічного матеріалу необхідного масштабу складається робоча інвентаризаційна схема масштабу 1:2000. На стандартній сітці кварталів, розробленій на чистій основі, наносяться за координатами межі кварталів (масивів). З планів дрібнішого масштабу переносяться елементи ситуацій, положення яких повинне бути уточнено польовими обстеженнями, що відмічається в технічному завданні. За наявними матеріалами наносяться контури землекористувань, землеволодінь. У технічному завданні вказуються принципи розмежування землекористувань у спірних випадках з урахуванням специфіки населеного пункту. В роботах з обстеження геодезичної мережі населеного пункту вказуються порядок передачі топографо-геодезичних матеріалів землевпорядним службам, організаціям, які володіють цими даними; порядок польового обстеження пунктів мережі, а також пропозиції щодо доцільності її розвитку для забезпечення робіт з інвентаризації земель.
У технічному завданні на встановлення межі населеного пункту додаються порядок обстеження наявної мережі та пропозиції щодо її впорядкування. Технічне завдання затверджується керівником обласного, Київського і Севастопольського міського управлінь земельних ресурсів, керівництвом міського та районного відділу земельних ресурсів.
Магістр