УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ (ID:513492)

Наші пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання в сфері забезпечення академічної автономії в закладах освіти України переважно стосуються саме розширення прав для учасників освітнього процесу реалізувати свою академічну свободу, а також направлены на коригування вже існуючих правових норм. Рекомендації щодо удосконалення нормативно-правового регулювання з питань академічної автономії в ЗЗСО та ЗВО в Україні наступні: 1. Розробити Національну стратегію розвитку повної середньої освіти на період до 2030 року. Наразі українська система повної загальної середньої освіти рухається відповідно до Концептуальних засад реформування середньої освіти, що були ухвалені МОН 27.10.2016. Проте на нашу думку варто розробити Національну стратегію розвитку повної середньої освіти на наступні 10 років, яка б узагальнювала бачення щодо майбутнього системи середньої освіти в Україні. 2. Зменшити обмеження для вчителів щодо формування змісту освітньої програми, що закладені Державним стандартом для базової середньої освіти. 3. Надати закладам повної загальної середньої освіти право самостійно обирати форми звітності під час COVID-19. Наша рекомендація полягає у наданні можливості ЗЗСО під час карантинних мір, пов'язаних з викликами COVID-19, самостійно обирати форму заповнення класного журналу з використанням засобів дистанційного навчання. Наразі така можливість є лише у початкових класах НУШ відповідно до Наказу МОН від 2 вересня 2020 № 1096 Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи [45]. 4. Розширення прав закладу самостійно визначати правила прийому студентів на магістерському рівні. Згідно з чинним законодавством (стаття 13 та 44 ЗУ “Про вищу освіту”) “прийом на навчання відбувається відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти”, що затверджується МОН [41] . Наразі заклад освіти виконує лише організаційні та інформаційні функції щодо прийому студентів, не впливаючи на їхній зміст. Також варто зазначити, що ми не бачимо доцільності розширювати повноваження закладів освіти, щодо формування власних правил прийому студентів на бакалаврському рівні, адже це може сприяти поширенню корупційних практик при вступі, що супроводжуються хабарництвом. Спираючись на те, що Україна знаходиться на 117 місці за Індексом сприйняття корупції-2020, що є вкрай низьким результатом у порівнянні з країнами ЄС, варто обмежити можливості для розвитку хабарництва в межах навчальної діяльності [46] . Для підтвердження нашої думки наведемо приклад країн ЄС. Лише 9 європейських держав з 26 надають університетам право самостійно визначати правила прийому на бакалаврському рівні, разом з цим 19 європейських країн дають аналогічне право університетам на другому (магістерському) рівні вищої освіти (рис. 2.2 - 2.3).