Порівняльний аналіз базових теорій регіонального управління: доцільність їх реалізації в Україні (ID:548337)

В основі побудови нової системи управління регіоном знаходяться такі методологічні принципи: 1. Економіку держави та економіку регіонів потрібно розглядатися у вигляді частини геоекономічного та геополітичного простору, що задають їм загальні напрямки та принципи розвитку, але потребують, щоб максимально вивчалися національні інтереси та історичні особливості розвитку. 2. На вибір ефективної моделі управління регіоном впливає теоретичне та практичне визнання переваг певної існуючої моделі та тих організаційно-правових форм, що існують для комерційної діяльності підприємств регіону та його некомерційних організацій. 3. Визнання за управлінням як певним специфічним видом господарської діяльності функцій оновлення та відтворення регіону. Якщо говорити про завдання регіонального управління то, як і іншому виду управління, воно направлене на досягнення в майбутньому поставлених цілей та мети. Цілі регіонального управління класифікуються наступним чином: а) за змістом – політичні, економічні, екологічні, науково-технічні та ін.; б) за часом – довгострокова (10 – 15 років), середньострокова (3-5 років), короткострокова (на 1 рік) ціль; в) за рівнем, на якому визначаються і досягаються: загальнодержавна та адміністративно-регіональна одиниця [5, c. 14]. Економічними цілями передбачається збалансований пропорційний розвиток регіонів, нарощення та ефективне використовування його ресурсного потенціалу. У політичних цілях відображають завдання політичного розвитку суспільства, особливості їх вирішення в конкретному регіоні. Зміст соціальних цілей полягає у тому, щоб підвищувати добробут місцевого населення. Екологічні цілі пов’язують з вирішенням проблем охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування. Науково-технічними цілями конкретизуються напрямки розвитку та використання певного науково-технічного потенціалу регіону.