Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Аварія на Чорнобильський атомній електростанції 26 квітня 1986 р. призвела до катастрофічних наслідків не тільки для України, а й для сусідніх країн. Сотні тисяч людей зазнали негативного впливу радіоактивного випромінювання. Ця аварія по характеру, масштабах та негативних наслідках не має аналогів у світі. Саме тому у ст. 16 Конституції України Чорнобильську катастрофу визначено як катастрофу планетарного масштабу, а збереження генофонду українського народу – як обов’язок держави.
За офіційними даними участь у ліквідації катастрофи на ЧАЕС брало 340 654особи; із забруднених територій було евакуйовані 116 000 осіб; постраждалими внаслідок катастрофи були визнані 2 594 071 особи. Наведені цифри свідчать про необхідність здійснення додаткового захисту прав і свобод постраждалого населення, обумовлюють необхідність розвитку існуючих форм та заходів їх соціального забезпечення. Безумовно, це потребує від держави створення належної системи правового регулювання в даній сфері.
Виникнення права на соціальний захист громадян, постраждалих від радіаційного забруднення, зумовлене публічним ризиком, пов’язаним із подією надзвичайного характеру – техногенною катастрофою на Чорнобильській АЕС, яка завдала шкоди життю і здоров’ю громадян, а також їх майну, що зумовило потребу таких осіб у додатковому матеріальному забезпеченні та соціальних послугах. Виходячи з того, що соціальні проблеми, викликані перебудовою країни, зміною принципів та організації системи соціального захисту в Україні, створили проблеми у реалізації законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціальний захист цих категорій громадян потребує глибокого і всебічного врахування нових факторів, що виникли в сучасних економічних умовах.
Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці таких видатних українських та російських вчених з теорії права: С.С. Алексєєва, В.К. Бабаєва, А.Б. Венгерова, В.А. Іваненко, О.В. Зайчука, В.В. Лазарева, О.А. Лукашкової, А.В. Малько, Л.А. Морозова, Б.Л. Назарова, П.Є. Недбайло, Н.М. Оніщенко, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, В.М. Скобелкіна, Ю.К. Толстого, В.С. Андрєєва, Я.І Безуглої, Н.Б. Болотіної, Г.С. Гончарової, В.В. Жернакова, Д.В. Журавльова, М.Л. Захарової, Р.І. Іванової, І.М. Кісєльова, О.І. Кульчицької, С.С. Лукаша, А.М. Лушникова, М.В. Лушникової, О.Є. Мачульської, О.Т. Панасюка, П.Д. Пилипенка, С.М. Прилипка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, І.М. Сироти, Н.М. Стаховської, Б.І Сташківа, Є.Г. Тучкової, Г.І. Чанишевої, О.Г. Чутчевої, В.Ш. Шайхатдінова, О.А. Шенкарьова, О.М. Ярошенка та інших.
Проте, не зважаючи на ґрунтовність зазначених праць, на сьогодні відсутнє комплексне наукове дослідження питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виявлення проблем недостатньої дієвості правового механізму та пошуку шляхів їх вирішення.
Метою дипломного дослідження є виявлення та вирішення теоретичних і практичних питань соціальної роботи з громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні задачі:
провести теоретичний аналіз поняття «соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
з’ясувати особливості організаційно-функціонального забезпечення соціального захисту постраждалих громадян від наслідків катастрофи на ЧАЕС;
дослідити діюче законодавства з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
проаналізувати соціальну роботу за досліджуванною категорію населення на прикладі Запорізької області
сформулювати конкретні пропозиції і рекомендації щодо реформування системи існуючих видів соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.
Об’єкт дослідження соціальна робота у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Методи дослідження. Методологічну основу дипломної роботи складають система загальних і спеціальних методів наукового пізнання, вибір яких зумовлено особливостями об’єкта, предмета, мети і завдань дипломного дослідження. Діалектичний метод пізнання правових явищ. Історичний та порівняльно-правовий методи.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що соціальна робота з ліквідаторами та їхніми сім’ями, буде більш ефективна за умов:
при посиленні контролю за соціальними службами з боку держави;
та при цілеспрямованому проведенні реабілітаційних заходів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є спеціальним комплексним дослідженням теоретичних і практичних питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі висновки і пропозиції можуть бути використані: а) у науково-дослідній сфері – для подальшої наукової розробки проблем соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; б) у навчальному процесі – при викладанні курсу «Соціальна робота» і спеціальних курсів, присвячених проблемам теорії соціальної роботи;, а також для подальших наукових досліджень.
Магістр