Зразок роботи
Кожна особа, незалежно від статі, має право на особисту недоторканність, повагу до її гідності та вільний розвиток особистості (ст.ст. 23, 28, 29 ККУ). Держава не втручається в питання як і з ким її громадяни вирішують питання, пов’язані із задоволенням статевих потреб. Водночас вона захищає право громадян на статеву свободу та недоторканість особи, встановлюючи кримінальну відповідальність за застосування насильства, вчиненого у цьому напрямку й захищає підлітків від сексуальних домагань. Одним із найнебезпечніших злочинів у цій сфері є зґвалтування.
Актуальність теми зумовлена насамперед тим, що зґвалтування є одним із найнебезпечніших і водночас більш частих злочинів проти статевої свободи та недоторканності особи. Так, починаючи з 2016 року зросли статистичні показники зґвалтувань і замахів на зґвалтування - з 8117 до 9222 випадків у 2019 році. У 2021 році зареєстровано 5398 зґвалтувань, з них 4790 розкрито. Проте явне зниження цих показників значною мірою відбулося за рахунок збільшення їх латентної складової, про що свідчать результати кримінологічних досліджень.
Актуальність теми пояснюється також тим, що розвиток правових форм протидії сексуальному насильству є важливим завданням кримінального права. Серйозним напрямком такого вдосконалення є правова визначеність складу сексуального насильства, чіткість прояву всіх його ознак, у тому числі кваліфікуючих.
Мета дослідження - всебічний аналіз норм українського кримінального законодавства, що встановлюють кримінально-правові ознаки сексуального насильства, і співвідношення з ними норм, що порушують статеву свободу і особисту недоторканість.
Для досягнення поставленої мети ми ставимо такі завдання:
- дослідити етапи історичного розвитку кримінальної відповідальності за сексуальне насильство у вітчизняному кримінальному законодавстві;
- визначити загальні основні характеристики сексуального насильства;
- розкрити кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки сексуального насильства;
- аналіз пропозицій щодо вдосконалення норми відповідальності за сексуальне насильство.
Об’єктом дослідження є процес правовідносин у сфері реалізації норми кримінального права про відповідальність за сексуальне насильство.
Предметом дослідження є кримінально-правова відповідальність за зґвалтування.
Методологія дослідження. Автором були використані такі методи дослідження, як аналіз та синтез, узагальнення, системно-структурний, діалектичний, формально-правовий, історико-правовий, порівняльно-правовий та інші методи.
Нормативна база дослідження. У роботі були використані наступні нормативно-правові акти, зокрема: Конституція України, Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України та інші нормативні правові акти, що регулюють кримінально-правові відносини в досліджуваній сфері.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
Магістр