Фінансовий стан підприємства (ID:469260)

РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 3.1 Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства Поліпшення фінансово-економічного стану є однією з найважливіших умов розвитку господарської діяльності підприємства. Під резервами поліпшення фінансово-економічного стану розуміють невикористані реальні можливості підвищення прибутковості підприємства, оборотності капіталу, фінансової стійкості та здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Одним із основних і найбільш радикальних напрямків фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів зростання суми власних оборотних коштів. В умовах жорсткої монетарної політики, яка здійснюється зараз в Україні, підприємства переживають нестачу оборотних коштів, внаслідок чого накопичуються борги і очікують витка кредитної емісії – засобу фінансування боргів у виробничому секторі. Існують два взаємодоповнюючі погляди на природу платежів: - на основі інфляційних очікувань, тобто нестача оборотних коштів виникає внаслідок того, що підприємства в очікуванні нової хвилі інфляції ініціюють підвищення цін на свою продукцію. Це призводить до проведення поставок за рахунок боргу. Очікування державного фінансування боргів підприємств дозволяє збільшуватися неплатежам до кризових масштабів; - непідготовленість підприємства до роботи в умовах вільної цінової стабільності, оскільки в своїй нормальній діяльності більшість суб'єктів господарювання не користуються правильними принципами, з точки зору не лише ринкової, а й будь-якої економіки, коли заборгованість погашається за рахунок прибутку. Досить значною проблемою для підприємств надрадобувної галузі є значна сума дебіторської заборгованості. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування. Дебіторська заборгованість – це фактично безвідсоткова позика. Її рівень визначається підприємством за умовами розрахунків зі своїми споживачами. Якщо ці умови є суворими, то зменшується обсяг продажу через те, що покупці не мають можливості придбати товар в кредит і, відповідно, зменшується величина дебіторської заборгованості за розрахунками з споживачами. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає товарообіг і сума дебіторської заборгованості. Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість, має свої переваги і недоліки. Так, з одного боку - зростання обсягу продажу продукції та прибутку, а з іншого - збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості. Тому, перш ніж прийняти рішення про послаблення розрахункових умов, слід порівняти витрати на балансі додаткової дебіторської заборгованості клієнтів з вигодою від приросту обсягу продаж. Проте в умовах нашої держави дебіторська заборгованість зростає не лише за рахунок наведених вище причин, а й через малу платіжну дисципліну. Кредиторська заборгованість постачальникам може розглядатися як безкоштовна позика постачальників. Тобто її наявність дозволяє підприємству не використовувати позику банку чи свій власний капітал для сплати рахунків постачальників. Отже, вигода кредиторської заборгованості фірми постачальникам у тому, що заощаджуються кошти на сплату процентів банку у випадку, якщо постачальники не одразу вимагають гроші за товар. Проте значне збільшення обсягів кредиторської заборгованості погіршує фінансовий стан підприємства і призводить до зниження його платоспроможності.