Зразок роботи
Вступ
Фінанси підприємств здійснюють важливу роль у забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості значною мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни.
Фінанси – це система грошових відносин, які виникають в процесі розподілу і перерозподілу: на макрорівні – ВВП, на мікрорівні – виручки від реалізації.
Фінанси підприємств – це система економічних відносин, які виникають у процесі отримання і розподілу грошових доходів і накопичень, формування і використання відповідних фондів грошових коштів суб’єктами господарювання.
Предметом фінансів підприємств є система фінансово-економічних відносин, які виникають у процесі операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності на підприємстві.
Об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.
Суб’єктами можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.
Обов’язковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств є:
- різноманітність форм власності;
- свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;
- вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;
- самофінансування підприємництва;
- правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб’єктів підприємницької діяльності;
- обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.
В ході відтворювання фінанси підприємств як економічна категорія виявляють та виражають свою сутність за допомогою таких функцій:
- забезпечувальна – формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;
- розподільча – розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної фінансової та інвестиційної діяльності, виконання своїх зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими суб’єктами господарювання;
- відтворювальна – можливість покрити витрачені фінансові ресурси на виробництво і реалізацію продукції у формі простого відтворення (враховується тільки собівартість) чи розширеного відтворення (враховується собівартість і прибуток);
- контрольна – контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів в процесі відтворення.
Темою даної курсової роботи є «Оцінка та шляхи поліпшення фінансового стану підприємства», тому варто коротко розкрити сутність та актуальність її розгляду.
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Оцінка фінансового стану підприємства завжди буде актуальною, тому що саме вона дає можливість визначити керівництву підприємства щодо платоспроможності (ліквідності), рентабельності, прибутковості і спрогнозувати, спланувати роботу таким чином, щоб досягти найкращих результатів.
Для цього аналізують показники, що базуються на розрахунках економічних даних по фінансовій звітності.
Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.
Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством.
1.1. Сутність фінансового стану підприємства та його складові.
Підприємства, здійснюючи свою діяльність, несуть повну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Це вимагає ефективного управління підприємством та підтримання його фінансового стану.
Незважаючи на те, що трактування поняття «фінансовий стан підприємства» було розглянуто багатьма науковцями, спостерігаються великі розбіжності у визначеннях цього поняття. Розглянемо найбільш розповсюджені визначення поняття «фінансовий стан підприємства» (Таблиця 1.1).
Найбільш обґрунтованішими визначенням порівняно з іншими є трактування тих авторів, що підкреслюють відображення у понятті «фінансовий стан» якісної сторони виробничої і фінансової діяльності, хоча й з деякими відмінностями. До таких можна віднести тлумачення О.В. Крухмальова, М.Я. Дем’яненка, Ю.С. Цал-Цалко, М.Ф. Коробова та ін. Одне із найповніших визначень поняття фінансового стану підприємства наведено у фінансовому словнику-довіднику за редакцією М.Я. Дем’яненка, де серед його характеристик на перший план виходить якісна сторона діяльності підприємства: «Фінансовий стан ‒ це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Він характеризується системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругообігу, здатність розраховуватися за своїми зобов’язаннями і забезпечувати ефективне фінансування своєї виробничої діяльності на певний момент часу» [5].
Більш ширшим є визначення сутності цього поняття у М.Я. Коробова. За його словами: «Фінансовий стан підприємства ‒ це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. Фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями».
Окремо можна виділити визначення Г.В. Савицької, так як автор уперше визначає фінансовий стан як економічну категорію, а не комплексне поняття, і підкреслює, що ця категорія відображає стан капіталу у процесі його кругообігу та спроможність підприємства до саморозвитку саме на фіксований момент часу, тобто сьогодні і тільки сьогодні, тому що завтра ситуація уже може бути зовсім іншою. Це трактування практично повторюється, лише без наголошення на відображенні фінансового стану підприємства саме на фіксований момент часу, авторами підручника «Курс економічного аналізу» за редакцією І.Ф. Прокопенка, де фінансовий стан підприємства визначено як економічну категорію, що відображає стан капіталу у процесі його кругообігу і здатність суб’єкта господарювання до розширення своєї діяльності [7].
У деяких літературних джерелах (О.В. Павловська, Т.О. Фролова, М.А. Болюх, І.Ф. Прокопенко, О.П. Крайник та ін.) поняття «фінансовий стан підприємства» подано у зовсім спрощеному варіанті. Наприклад, М.А. Болюх наводить таке визначення: «Фінансовий стан підприємства ‒ це результат фінансової діяльності. Він характеризується розмірами коштів підприємств, їх розміщенням та джерелами надходження» [8].
Не уточнюють це поняття й автори О.П. Крайник, З.В. Клепкова. Ними представлено таке визначення: «Фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям і характеризується системою показників, які відображають наявність та розміщення коштів, реальні та потенційні фінансові можливості підприємства» [9].
За методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23 лютого 1998 року, сутність поняття визначено так: «Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів» [12].
1.2. Фінансовий аналіз, його види та методи.
У сучасних економічних умовах діяльність кожної господарської одиниці є предметом уваги великої кількості учасників ринкових відносин (організацій, осіб), які зацікавлені в результатах його діяльності. На основі наявної у них бухгалтерської та економічної інформації вони намагаються оцінити фінансовий стан компанії. Основним інструментом для цього є фінансовий аналіз, який використовується для об'єктивної оцінки внутрішніх і зовнішніх відносини об'єкта, що аналізується, а потім прийняття обґрунтованих рішень на основі його результатів.
Фінансовий аналіз являє собою метод оцінки ретроспективного (минулого) і перспективного (майбутнього) фінансового стану господарюючого суб'єкта на основі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Головним завданням фінансового аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих у майбутнє [6].
Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:
• майновий стан підприємства;
• ступінь підприємницького ризику, зокрема можливість погашення зобов'язань перед третіми особами;
• достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій;
• потребу в додаткових джерелах фінансування;
• здатність до нарощення капіталу;
• раціональність залучення позикових коштів;
• обґрунтованість політики розподілу і використання прибутку;
• доцільність вибору інвестицій та ін. У широкому сенсі фінансовий аналіз може використовуватися:
• як інструмент обґрунтування короткострокових і довгострокових економічних рішень, доцільності інвестицій;
• засіб оцінки майстерності і якості управління;
• спосіб прогнозування майбутніх результатів [6].
Існує кілька видів фінансового аналізу, які можна виокремити в залежності від наступних ознак.
За організаційними формами проведення виділяють два головні види фінансового аналізу:
• внутрішній аналіз – здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані;
• зовнішній аналіз – здійснюють аналітики, котрі є сторонніми щодо підприємства особами і не мають доступу до його внутрішньої інформаційної бази. Через це такий аналіз є більш формалізованим і загальним.
Особливості зовнішнього фінансового аналізу:
• значна кількість суб'єктів аналізу – користувачів інформації про діяльність підприємства;
• різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
• наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;
• орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;
• обмеженість завдань аналізу як наслідок попереднього фактора;
• максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.
Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, як правило, складається з...
За обсягом дослідження виділяють...
Залежно від об'єкта аналізу можна виділити такі його види...
З огляду на терміни та цілі проведення виокремлюють:
• попередній (ретроспективний) фінансовий аналіз пов'язаний з вивченням умов фінансової діяльності підприємства в цілому чи здійсненням окремих фінансових операцій. Наприклад, оцінка власної платоспроможності за потреби отримання банківського кредиту;
• поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз провадиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності;
• прогнозний (чи перспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за прогнозними або очікуваними даними, які порівнюють з даними відповідного звітного періоду. Він дає змогу глибше й повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства, ніж попередній та поточний, оскільки базується на звітних матеріалах, а також уможливлює прогнозування діяльності підприємства в майбутньому.
Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.
Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.
В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.
Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.
Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях.
До неформалізованих належать такі методи:
• експертних оцінок і сценаріїв,
• психологічні,
• морфологічні,
• порівняльні,
• побудови системи показників,
• побудови системи аналітичних таблиць.
Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:
• ланцюгових підстановок;
• арифметичних різниць;
• балансовий;
• виокремлення ізольованого впливу факторів;
• відсоткових чисел;
• диференційний;
• логарифмічний;
• інтегральний;
• простих і складних відсотків;
• дисконтування.
1.3. Показники оцінки фінансового стану підприємства.
Показники для оцінки фінансового стану підприємства повинні бути такими, щоб кожен, хто пов’язаний з економічними відносинами підприємства, міг відповісти на питання про те, наскільки надійне є підприємство як фінансовий партнер, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. Кожен партнер компанії - акціонери, банки, податкові адміністрації - має свої критерії прибутковості. Отже, показники оцінки фінансового стану повинні бути такими, щоб кожен партнер міг прийняти рішення, виходячи зі своїх власних інтересів.
Зрозуміло, що саме підприємство в першу чергу зацікавлене в хорошому фінансовому становищі. Однак фінансовий стан підприємства формується в контексті її взаємин з постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними та фізичними особами. З іншого боку, ступінь його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, які завжди мають можливість вибору між багатьма компаніями, здатними задовольнити той самий економічний інтерес, безпосередньо залежить від компанії.
Одним з найважливіших показників фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов’язаннями (пасивам) за допомогою майна (активів), яке є на балансі. Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. До основних показників ліквідності належать: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт маневреності, співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторської заборгованості. Основними показниками платоспроможності є: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт фінансового левериджу , коефіцієнт покриття [14].
Аналіз фінансової стійкості підприємства має на меті аналіз фінансової стабільності та незалежності в напрямку відповідності джерел коштів для формування запасів і затрат.
Отже, фінансова стійкість - це такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов’язань, тобто підприємство платоспроможне. Визначається фінансова стійкість відношенням вартості матеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних та позикових джерел коштів для їх формування. Основними показниками, які характеризують фінансову стійкість підприємства, його незалежність від позикових коштів, є коефіцієнти: автономії, фінансової стабільності (власних та позикових коштів), фінансового левериджу (залежно від довгострокових зобов’язань), забезпеченості власними коштами, фінансової залежності, маневреності власних коштів. Аналіз динаміки фінансової стійкості й стабільності підприємств дозволяє оцінити стан і тенденції зміни фінансової стійкості будь-якої діяльності, а також потенційні резерви підвищення фінансової стабільності [14].
Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. У практиці господарювання обчислюються такі основні показники рентабельності: рентабельність продажу, рентабельність основної діяльності, рентабельність власного капіталу, рентабельність усього капіталу підприємства, період окупності власного капіталу. Оцінка рентабельності дозволяє скласти характеристику основних показників рентабельності та зробити загальні висновки [14].
Оцінка рентабельності за переліченими показниками характеризує такі складові рентабельності, як рентабельність продажу, основної діяльності, основного, власного та перманентного й усього капіталу підприємства. Динаміка цих показників дасть змогу визначити конкретні резерви її підвищення.
Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, яку доцільно оцінювати за коефіцієнтами:
1. Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.
2. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству.
5. Строк погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.
6. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) показує ефективність використання основних засобів підприємства.
7. Коефіцієнт оборотності власного показує ефективність використання власного капіталу підприємства.
2.1. Призначення, зміст та метод аналізу фінансового стану підприємства
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції [17].
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.
Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами:
• прибутковість роботи підприємства;
• оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів;
• наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;
• раціональне розміщення основних і оборотних фондів;
• платоспроможність та ліквідність.
Фінансовий стан підприємства потрібно систематично оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності як за певний період, так і за кілька періодів, дасть змогу визначити «слабкі місця» у фінансовій діяльності та способи більш ефективного використання фінансових ресурсів, раціонального розміщення та інше.
Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансовий показників і розподіляються на такі аналітичні блоки, як:
• структурний аналіз активів і пасивів підприємства;
• аналіз фінансової стійкості;
• аналіз платоспроможності, здатності (ліквідності);
• аналіз необхідного приросту власного капіталу.
На думку багатьох вчених оцінити фінансовий стан підприємства можна шляхом аналізу шести груп показників, кожна з яких характеризує окремий аспект діяльності суб'єктів господарювання:
• показників майнового;
• показників;
• показників платоспроможності (фінансової стійкості);
• показників ділової активності;
• показників прибутковості (рентабельності;
• показників ринкової активності (для акціонерних товариств).
2.2. Аналіз і оцінка стану ліквідності підприємства
Одним з найважливіших показників фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов’язаннями (пасивам) за допомогою майна (активів), яке є на балансі. Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. До основних показників ліквідності належать: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт маневреності, співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторської заборгованості. Основними показниками платоспроможності є: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт фінансового левериджу , коефіцієнт покриття [14].
Проведемо розрахунки показників ліквідності підприємства «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОГАЗ»» за 2020 рік.
Коефіцієнт поточної ліквідності –це відношення суми всіх поточних активів до суми короткострокових зобов’язань. Розраховується за формулою:
Кпл=(поточні активи)/(поточні зобов^' язання)
На підприємстві АТ «ДНІПРОГАЗ» коефіцієнт загальної ліквідності складає:
〖Кпл〗_(п.п.)=(335 047)/(1 032 764)=0,324 грн/грн
〖Кпл〗_(к.п.)=(288 297)/1 027 538=0,280 грн/грн
Отже, підприємство має неліквідний баланс, так як...
Коефіцієнт швидкої (миттєвої) ліквідності розраховується як відношення високоліквідних поточних активів до короткострокових зобов’язань. До високоліквідних поточних активів відносять грошові кошти, поточні фінансові інвестиції та нормальну дебіторську заборгованість. Коефіцієнт розраховується за формулою:
Кшл=(високоліквідні активи)/(поточні зобов^' язання)
На підприємстві «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОГАЗ»» коефіцієнт миттєвої ліквідності складає...
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань підприємства може бути погашена на конкретну дату протягом однієї доби. Коефіцієнт розраховується за формулою:
Кал=(грошові засоби та іх еквіваленти)/(поточні зобов'язання)
На підприємстві АТ «ДНІПРОГАЗ» коефіцієнт абсолютної ліквідності складає...
Чистий оборотний капітал (працюючий капітал) визначається як різниця між сумою поточних активів та сумою короткострокових зобов’язань підприємства.
ЧОК=поточні активи-поточні зобов'язання
На підприємстві АТ «ДНІПРОГАЗ» чистий оборотний капітал дорівнює...
〖ЧОК〗_(п.п.)=335 047-1 032 764=-697 717 грн
〖ЧОК〗_(к.п.)=288 297-1 027 538=-739 241 грн
Тобто, підприємство не є ліквідним, так як...
Коефіцієнт маневреності визначається як відношення чистого оборотного капіталу підприємства до суми джерел власного та прирівняного до нього капіталу підприємства. Розраховується за формулою:
Км=ЧОК/(власний капітал)
На підприємстві АТ «ДНІПРОГАЗ» коефіцієнт маневреності складає...
Тобто, фінансовий стан підприємства вважається недостатнім, так як коефіцієнт маневреності не сходить в рамки нормального значення (0,3-0,4 грн/грн) та більш того, його значення є від’ємним. Також можна сказати, що протягом року спостерігається тенденція росту коефіцієнту маневреності
Отже, після проведення усіх розрахунків, можна зробити невеликий висновок.
Загалом, підприємство АТ «ДНІПРОГАЗ» не є ліквідним, так як усі його показники (коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності; чистий оборотний капітал; коефіцієнт маневреності) не входять в...
2.3. Аналіз і оцінка стану ділової активності підприємства.
Узагальненим поняттям, що характеризує не лише ефективність, а й динаміку розвитку підприємств за ринкових умов є ділова активність.
Ділова активність - це комплексна характеристика, яка відображає зусилля підприємств, спрямовані на забезпечення динамічності розвитку і досягнення поставлених цілей у різних напрямах діяльності. Основними цілями оцінки та аналізу ділової активності підприємств є здійснення ефективних управлінських рішень з метою забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності за умов ринкового середовища.
На сьогоднішній день ділова активність розглядається з трьох позицій:
– індивідуума;
– підприємства (мікрорівень);
– країни (макрорівень).
Проведемо розрахунки показників ліквідності підприємства АТ «ДНІПРОГАЗ» за 2020 рік.
Коефіцієнт обігу активів підприємства характеризує швидкість обігу активів підприємства і розраховується за формулою:
Кт=(чистий дохід від реалізації продукції)/(середня сума активів)
На підприємстві «ДНІПРОГАЗ» коефіцієнт обігу активів складає:
〖Кт〗_(п.п)=472 997/((604 157+560 385)/2)=0,812 раз/рік
Як доповнення до характеристики швидкості обігу активів підприємства розраховується також тривалість одного обороту активів у днях за формулою [19]:
T_(о.а)= 365/K_m ,діб
T_(о.а(п.п))= 365/0,812=449 діб
Отже, коефіцієнт трансформації станом на початок звітного періоду становить 0,812.
Коефіцієнт обігу поточних активів підприємства розраховується як відношення обсягів чистої реалізації до середньої суми поточних активів підприємства:
K_ona= (чистий дохід від реалізації продукції)/(середня сума поточних активів)=(р2000(Ф2))/((р (1195)пп+(р1195)кп.)/2)
На підприємстві «ДНІПРОГАЗ» коефіцієнт обігу поточних активів складає:
Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості показує, скільки разів протягом звітного року дебіторська заборгованість трансформується в реальні грошові кошти. Розраховується як відношення чистого доходу від реалізації до середньорічної суми дебіторської заборгованості [19]:
K_одз= (чистий дохід від реалізації продукції)/(середня сума дебіторської заборгованості)=(р2000(Ф2))/(((р 1125+ … р 1155)пп+(р 1125+ ...р 1155)кп)/2)
На підприємстві «ДНІПРОГАЗ» коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості складає:
Відповідно період погашення дебіторської заборгованості розраховується за формулою [19]:
T_одз= 365/K_одз
T_(одз (п.п))= 365/1,55=235,5 діб
Отже, термін погашення дебіторської заборгованості станом на початок звітного періоду становить 235,5 діб, тобто перевищує нормальне значення (40-50 діб). Це означає, що на підприємстві можуть виникнути проблеми вчасного погашення виставлених ним рахунків.
Коефіцієнт обігу поточних зобов’язань підприємства показує, скільки підприємству потрібно зробити оборотів, щоб сплатити в повному обсязі свої зобов’язання. Розраховується наступним чином [19]:
K_опз= (чистий дохід від реалізації продукції)/(середня сума поточних зобов'язань)=(р2000(Ф2))/((р (1695)пп+ р (1695)кп)/2)
На підприємстві «ДНІПРОГАЗ» коефіцієнт обігу поточних зобов’язань становить:...
Період обігу кредиторської заборгованості розраховується за формулою:
T_окз= 365/K_окз
Коефіцієнт обігу товарно-матеріальних запасів характеризує швидкість трансформації виробничих запасів в обсяги товарної продукції на складі підприємства. Розраховується як відношення суми операційних витрат до суми товарно-матеріальних запасів [19]:
K_омз= (сумарні операційні витрати)/(середня сума запасів)=(р2000(Ф2))/(((р1100+р1110)пп+(р1100+р1110)кп)/2)
Тривалість обігу товарно-матеріальних запасів розраховується за формулою:
T_омз= 365/K_омз
T_(омз (п.п.))= 365/47,532= 7,68 діб
Отже, після проведення розрахунків можна зробити невеликі висновки щодо стану ділової активності на підприємстві «ДНІПРОГАЗ» станом на 2020 рік:
1. Згідно з коефіцієнтом обігу активів підприємства оборот обігу активів підприємства на початок року не може здійснити повний цикл.
2. Згідно коефіцієнту обігу поточних активів підприємство за рік встигає зробити один повний оберт.
3. Згідно з розрахунками коефіцієнта обігу дебіторської заборгованості, даний коефіцієнт становить 1,55. Завдяки додатковому показнику періоду погашення дебіторської заборгованості бачимо, що на підприємстві термін погашення значно перевищує нормальне значення (40-50 діб), тому на підприємстві можуть виникнути проблеми вчасного погашення виставлених ним рахунків.
4. Згідно з показником обігу поточних зобов’язань підприємство не встигає зробити жодного повного оберту. Тобто, підприємство не спроможне сплатити в повному обсязі свої зобов’язання.
5. Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості показує, що протягом року підприємство не може зробити жодного повного оберту. Тобто підприємство не в змозі повністю сплатити свої зобов’язання.
6. Згідно з розрахунками коефіцієнту обігу товарно-матеріальних запасів, показник на початок періоду становить 7,68 діб.
2.4. Аналіз і оцінка процесів формування й розподілу прибутків підприємства
Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Прибуток підприємства формується як фінансовий результат за всіма видами його діяльності: операційній, інвестиційній, фінансовій. Операції формування та розподілу прибутку підприємства представлені у звіті про фінансові результати підприємства (форма №2) [19].
Прибуток підприємства — це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень.
З метою підвищення ефективності управління прибутковістю підприємству необхідно систематично здійснювати аналіз формування, розподілу та використання прибутку. Результати аналізу фінансових результатів мають важливе значення не тільки для підприємства, а й для зовнішніх користувачів: фінансових органів, комерційних банків, податкових органів, акціонерів, власників, менеджерів тощо
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток чи збиток) визначається як алгебраїчний підсумок прибутків (збитків) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат [29].
Операції формування і розподілу прибутку підприємства «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОГАЗ»» в таблиці 2.1...
Отже, після проведення розрахунків, результати яких зазначені в таблиці 2.1, можна зробити такі висновки щодо «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОГАЗ»»:
Операційні доходи (operating income) – надходження, отримані банком у результаті здійснення операцій чи надання послуг своїм клієнтам. Операційні доходи складаються з процентних (отримані проценти) та непроцентних (чисте позитивне сальдо) доходів від торговельних операцій на валютному ринку та ринку цінних паперів; дивідендів; доходів від фінансового лізингу; отриманих штрафів тощо [4].
Треба зауважити, що операційні доходи як у звітному періоді, так і у базовому періоді мають...
2.5. Аналіз і оцінка стану рентабельності підприємства
Рентабельність - це інтегральний показник, що відображає ефективність роботи підприємства, що націлене на отримання прибутку у короткостроковій перспективі і який вказує на якість управлінських рішень, що стосуються фінансової, операційної та інвестиційної діяльності підприємства. У такому визначенні підкреслено у яких випадках рентабельність є дійсно критерієм економічної ефективності діяльності підприємства, а також враховано, що різні показники рентабельності можуть свідчити про ефективність різних ділянок роботи менеджменту [20].
Показники рентабельності характеризують відносну прибутковість підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу. Можливі зіставлення прибутку з факторами, які на нього впливають, формують множину показників рентабельності. Вони відрізняються між собою за змістом та метою розрахунку.
Таким чином, показники рентабельності можна об'єднати у декілька груп:
• показники, що характеризують рентабельність капіталу та його складових;
• показники, що характеризують рентабельність активів та їх складових;
• показники, що характеризують рентабельність витрат та інвестицій;
• показники, що характеризують рентабельність реалізації.
Для оцінювання стану рентабельності діяльності підприємства використовують наступні показники:
1) коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства;
2) коефіцієнт рентабельності поточних активів підприємства;
3) коефіцієнт рентабельності інвестицій;
4) коефіцієнт рентабельності власного капіталу;
5) коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції (комерційна маржа).
Отже, проведемо розрахунки показників рентабельності на підприємстві АТ «ДНІПРОГАЗ».
Коефіцієнт рентабельності активів підприємства показує, скільки прибутку одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньої суми активів за формулою [19]:
К_ра=(чистий прибуток підприємства)/(середня сума активів )=(р2350(Ф2))/((р1300пп+р1300кп)/2)
Коефіцієнт рентабельності поточних активів підприємства деталізує значення попереднього показника і розраховується за формулою:
К_рпа=(чистий прибуток підприємства)/(середня сума поточних активів )=(р2350(Ф2))/((р1195пп+р1195кп)/2)
К_рпа=((-106 118)/(335 047+288 297))/2=-0,34 грн/грн
Коефіцієнт рентабельності інвестицій характеризує прибутковість інвестиційної діяльності підприємства. Розраховується за формулою:
К_рі=(прибуток до оподаткування)/(середня сума інвестиційних ресурсів)=(р2290(Ф2))/(((р1495+1595)пп+(р1495+1595)кп)/2)
К_рі=((-106 141)/((-508 528+79 921)+(-613 444+146 291) ))/2=0,24грн/грн
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку «заробила» кожна грошова одиниця, вкладена власниками акціонерного капіталу. Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до суми власного капіталу [19].
К_рвк=(чистий прибуток підприємства)/(сума власного капіталу)=(р2350(Ф2))/((р1495пп+р1495кп)/2)
Коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції показує, скільки прибутку одержує підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. В літературі цей показник відомий як комерційна маржа. Розраховується за формулою:
К_рр=(чистий прибуток підприємства)/(чистий дохід від реалізації)=(р2250(Ф2))/(р2000(Ф2))
К_рр=(30 526)/(472 997)= 0,064грн/грн
Інтегральний фінансовий аналіз залежності рентабельності активів від швидкості обігу активів та рівня комерційної маржі. В основі інтегрального фінансового аналізу знаходиться «формула Дюпона», згідно з якою коефіцієнт рентабельності активів (Кра) визначається як добуток коефіцієнта трансформації (Кт) і комерційної маржі (Крр) [19].
Кра=Кт*Крр
Отже, після розрахунку показників можна зробити наступні висновки:
Згідно з розрахунками коефіцієнту рентабельності активів, можна сказати, що показник знаходиться значно нижче нормативного значення (0,14), та більш того, значення є від’ємним.
Щодо коефіцієнта рентабельності поточних активів підприємство, за результатами розрахунків можна побачити, що показник є від’ємним.
Стосовно коефіцієнту рентабельності інвестицій – цей показник становить 0,24 грн/грн, тобто це є недостатнім показником, так як нормальне значення повинно бути більше 14. Тобто на підприємстві не ефективно...
2.6. Аналіз і оцінка стану структури капіталу підприємства
Капітал – це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.
Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів.
Структура капіталу - це співвідношення власних і позичених фінансових коштів, які використовує мале підприємство у процесі своєї господарської діяльності.
Структура капіталу, що використовується малим підприємством, визначає багато аспектів не лише фінансової, а й операційної та інвестиційної його діяльності, чинить активний вплив на кінцеві результати праці.
Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань, які доводиться вирішувати у процесі фінансового управління підприємством.
Оптимальна структура капіталу - це таке співвідношення використання власних і позичених коштів, за якого забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності й коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
Структуру капіталу підприємства характеризують такі показники:
коефіцієнт незалежності (власності);
коефіцієнт фінансової стабільності (стійкості);
коефіцієнт фінансування;
коефіцієнт фінансової залежності.
Отже, проведемо розрахунки стану структури підприємства АТ «ДНІПРОГАЗ».
Коефіцієнт незалежності характеризує частку власного капіталу в структурі всього капіталу підприємства і таким чином визначає співвідношення інтересів власників підприємства й кредиторів. Розраховується за формулою:
К_н=(власний капітал)/(підсумок балансу)=р1495/р1900
Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує частку тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час (більше від одного року). Розраховується за формулою:
К_фс=(власний капітал+довгострокові зобов'язання)/(підсумок балансу)=(р1495+р1595)/р1900
К_(фс(п.п.))=(508 528+79 921)/(604 157)=0,974 гррн/грн
К_(фс(к.п.))=(613 444+146 291)/(560 385)= 1,355 грн/грн
Коефіцієнт фінансування характеризує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу. Для забезпечення стабільного фінансового стану підприємства потрібно, щоб його величина була більшою за одиницю [19].
К_ф=(власний капітал)/(позиковий капітал)=р1495/(р1595+р1695+р1700)
Коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність підприємства від зовнішніх позик. Розраховується за формулою
К_фз=(позиковий капітал)/(власний капітал)=(р1595+р1695+р1700)/р1495
Так як значення коефіцієнта >1 це означає, що на підприємстві може виникнути ситуація, що призведе його до банкрутства.
Отже, після розрахунку показників, можна зробити висновки щодо АТ «ДНІПРОГАЗ».
Коефіцієнт незалежності перевищує нормальні межі (0,55-0,6) та становить на початку періоду 0,84 та 1,09 на кінець періоду відповідно. Зростання коефіцієнта фінансової незалежності означає підвищення фінансової стійкості підприємства і є позитивним моментом.
Водночас зростання коефіцієнта фінансової незалежності може і не сприяти збільшенню виробничої активності підприємства, зростанню його рентабельності.
Коефіцієнт фінансової стабільності протягом періоду зростає. Це тенденція має позитивний характер, так як, чим більший показник, тим менший рівень фінансових ризиків.
Коефіцієнт фінансування протягом періоду має позитивну динаміку, тобто на кінець періоду значення коефіцієнта зростає. Але його значення менше одиниці, це означає, що фінансовий стан підприємства не є стабільним.
Коефіцієнт фінансової залежності протягом усього періоду має велике значення і це має негативний характер. Так як величина цього коефіцієнта має бути меншою одиниці. Це може призвести до дефіциту грошових засобів, тобто до загрози неплатоспроможності. Але, слід зазначити, що протягом періоду коефіцієнт залежності має тенденцію до спаду і це...
Розділ 3.
Для нормального функціонування підприємству необхідно скорочувати час перетворення коштів, що знаходяться в запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості на грошові кошти на розрахунковому рахунку. Зусилля щодо зменшення періоду обігу оборотних коштів (за умов зацікавленості підприємства в продовженні строку сплати кредиторської заборгованості) можуть обернутися зведенням його фінансово-експлуатаційних потреб до нуля або навіть перетворенням на від'ємну величину, коли в підприємства залишиться більше коштів, ніж їх потрібно для безперервної роботи.
В цьому разі необхідно визначитися з поняттям оборотних коштів підприємства.
Отже, під оборотними коштами слід розуміти предмети праці, які повністю беруть участь у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (наданих послуг) протягом одного виробничого циклу, як правило, менше за 365 днів. Оборотні кошти постійно знаходяться в безупинному русі і утворюють сукупність виробничих оборотних фондів і фондів обігу [23].
Відтак, оборотні кошти можна класифікувати за сферами обігу. Виробничі оборотні фонди - це предмети праці, які споживаються протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію. Вони обслуговують процес виробництва. Фонди обігу - це засоби підприємства, залучені до обслуговування процесу обігу товарів (зокрема, готова продукція).
Норматив оборотних коштів – це планова сума грошових засобів, постійно необхідних підприємству для проведення його господарської діяльності. Сукупний норматив оборотних коштів підприємства визначається як сума часткових нормативів по окремих елементах чи виробничих структурних підрозділах підприємства. До нормованих оборотних коштів відносять оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві, витратах майбутніх періодів та у залишках готової продукції на складі підприємства.
Норматив оборотних коштів по окремому із його елементів може визначатися наступним чином:
Ne = Hд * Qo,
де Ne – норматив оборотних коштів по окремому елементу;
Hд – норма запасу в днях по окремому елементу оборотних засобів;
Qo – вартість одноденного виробничого споживання чи виготовлення по окремих елементах оборотних засобів.
У курсові роботі для розрахунку нормативів оборотних коштів використовується інформація форми № 2 «Звіт про фінансові результати» та дані про підприємство, наведені в таблиці додатку В.
Розрахунок нормативу оборотних коштів для формування виробничих запасів
Спочатку проводимо розрахунок нормативу оборотних коштів для формування виробничих запасів за формулою:
N_ВЗ=Н_Д*Q_o,
де Hд – норма запасу в днях для виробничих запасів;
Qo – вартість одноденного споживання сировини і матеріалів у виробничому процесі, тис. грн.
Норма запасу в днях для виробничих запасів визначається наступним чином:
Нд=Тt+Тпд+Тпт+Тст,
де Tt – транспортний запас, час знаходження сировини і матеріалів в процесі його доставки від постачальників до станції прикріплення підприємства (якщо доставка проводиться засобами залізничного транспорту);
Тпд – підготовчий запас, час необхідний для приймання, розвантаження, сортування і складання сировини і матеріалів на складі підприємства;
Тпт – поточний запас, час знаходження сировини і матеріалу на складі підприємства до запуску його у виробничий процес;
Тст – страховий запас приймається в розмірі 30 – 50% від величини поточного запасу.
Далі визначимо норматив оборотних коштів для формування виробничих запасів:
N_ВЗ=50*296,67=14 833,5 тис.грн.
Таким чином, для забезпечення безперервного процесу виготовлення і реалізації продукції на підприємстві необхідно сформувати запаси сировини і матеріалів на суму 14 833,5 тис. грн.
Розрахунок нормативу оборотних коштів для формування запасів незавершеного виробництва
Незавершене виробництво – це запаси напівфабрикатів власного виробництва, які знаходяться на різних стадіях обробки повного виробничого циклу виготовлення продукції.
Норма запасу в днях для незавершеного виробництва розраховується наступним чином:
N_НВ=Т_вц*К_нв
де Твц – тривалість виробничого циклу виготовлення продукції, діб;
Кнв – коефіцієнт нарощення витрат в процесі виготовлення.
Коефіцієнт нарощення витрат характеризує інтенсивність нарощення витрат протягом виробничого циклу виготовлення продукції. Розраховується наступним чином:
К_НВ=(ПВ+0,5*НВ)/(ПВ+НВ)
де ПВ – витрати, необхідні для започаткування виробничого процесу виготовлення продукції. Це вартість сировини, матеріалів, енергоресурсів в структурі собівартості продукції;
НВ – наступні витрати виробничого процесу виготовлення продукції. Це заробітна плата, амортизація, накладні витрати, які наростають при переміщенні напівфабрикатів власного виробника по стадіям виробничого циклу.
Коефіцієнт нарощення витрат на підприємстві складає...
Розрахунок нормативу оборотних коштів для формування готової продукції на складі виробництва
Норма в днях запасу готової продукції визначається наступним чином:
Нгп=Тпт+Тпд,
де Ттп – час комплектування продукції на складі підприємства і формування транспортних партій, діб;
Тпд – час на оформлення і здачу платіжних документів в банк, діб.
Для умов прикладу, що розглядається, норма запасу в днях готової продукції складає:
Нгп=7+1=8 діб.
Вартість одноденного надходження готової продукції на склад підприємства визначається наступним чином:
Q_o=С/365
Q_o=501 098/365=1 372,87 тис.грн./добу
Норматив оборотних коштів для створення запасів готової продукції на складі підприємства буде складати:
Нгп=8*1 372,87=10 982,96 тис.грн.
Таким чином, для забезпечення ритмічності процесу відвантаження готової продукції необхідно мати її запас на складі підприємства в розмірі 10 982,96 тис. грн.
Сукупний норматив оборотних коштів по підприємству буде складати:
N_n=N_вз+N_НВ+N_гп
Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства
Ефективність використання оборотних коштів підприємства визначається швидкістю їх обертання і трансформацією в обсяги виручки від реалізації продукції та відповідні суми прибутку. Найбільш поширені показники ефективності використання оборотних коштів підприємства наступні.
Коефіцієнт обігу нормативу оборотних коштів підприємства. Розраховується наступним чином:
Ко=ЧД/Nn,
де ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції.
Для підприємства, коефіцієнт обігу нормативу оборотних коштів складає...
Тривалість періоду трансформації нормативу оборотних коштів у вартість реалізованої продукції підприємством:
Ттр=365/Ко
Ттр=365/7,28=50 діб.
Це означає, що сформовані оборотні засоби обсягом в 64 943,26 тис. грн. протягом 50 діб трансформуються в обсяги реалізованої продукції підприємства. Зменшення значень даного показника є характеристикою зростання ефективності використання нормативу оборотних коштів підприємства.
Коефіцієнт завантаження нормативу оборотних коштів підприємства розраховується за формулою:
Кз=Nn/ЧД
Коефіцієнт прибутковості використання нормативу оборотних коштів підприємства:
Кn=ЧП/N
Кn=(-106 118)/64 943,26=-1,63 грн./грн.
Це означає, що...
Отже, після проведення усіх розрахунків у даному розділі, можна зробити висновок, що стан формування оборотних коштів на підприємстві АТ «ДНІПРОГАЗ» є достатній.
Норматив оборотних коштів по підприємству вцілому складає 64 943,26 тис. грн., а норма формування оборотних коштів 50 діб. Тобто, підприємству необхідно 64 943,26 тисяч гривень та 50 діб для формування оборотних коштів для фінансування своєї діяльності.
Щодо показників ефективності використання оборотних коштів, то вони...
Висновок
У даній курсовій роботі було розглянуто три розділи.
У першому розділі було розглянуто сутність фінансового стану підприємства, його значення для оцінки діяльності підприємства.
Фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, вона визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому та виробничому відношенні.
Було визначено, що існує два головні види фінансового аналізу (за організаційними формами проведення) – внутрішній та зовнішній. Внутрішній аналіз здійснюється аналітиками підприємств і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані. А зовнішній аналіз – здійснюють аналітики, котрі є сторонніми щодо підприємства особами і не мають доступу до його внутрішньої інформаційної бази. Через це зовнішній аналіз є більш формалізованим і загальним.
Також розділяють види аналізу за такими критеріями: за обсягом дослідження; залежно від об’єкта аналізу; з огляду на терміни та цілі проведення.
У першому розділі також було визначено, що ліквідність є одним з найважливіших показників фінансового стану підприємства, її суть полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов’язаннями за допомогою майна, яке є на балансі.
Рентабельність – показник, який характеризує рівень прибутковості відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.
Було визначено, що показники оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, яку доцільно оцінювати за коефіцієнтами: коефіцієнт оборотності активів; коефіцієнт оборотності матеріальних запасів; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості; строк погашення дебіторської і кредиторської заборгованості; коефіцієнт оборотності основних засобів; коефіцієнт оборотності власного. Ці показники більш широко було розглянуто у другому розділі даної курсової роботи.
У другому розділі цієї курсової роботи було проведено розрахунки аналізу і оцінки фінансового стану підприємства АТ «ДНІПРОГАЗ».
У третьому розділі курсової роботи було проведено розрахунки нормування оборотних коштів за елементами та по підприємству. Було також проведено оцінку ефективності використання оборотних коштів підприємства.
По розрахункам, які було проведено у третьому розділі, можна сказати, що...
Магістр