Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи аналіза прибутка і рентабельності торгових підприємств
1.1. Загальна характеристика прибутка і рентабельності торгових
1.2. Завдання та джерела аналіза прибутка і рентабельності торгових підприємств
1.3. Методика аналіза прибутка і рентабельності торгових підприємств
2. Практичні аспекти аналіза прибутка і рентабельності на Універсальній конторі матеріально – технічного забезпечення Облспоживспілки
2.1. Організаційно – економічна характеристика УКМТЗ ОПС
2.2. Аналіз прибутка і рентабельності УКМТЗ ОПС
3. Шляхи удосконалення аналіза прибутка і рентабельності торгових підприємств
Висновки
Література
Аналіз доходів, витрат, витрат обігу і прибутка заключається розробкою дій, направлених на більш повне використання резервів поліпшення фінансових результатів торгової діяльності.
Основні шляхи підвищення рентабельності слідуючі:
- використання резервів росту товарообороту;
- розширення прямих зв’язків з промисловістю;
- спрощення шляхів товароруха;
- повне отримання від постачальників основних і допоміжних скидок;
- застосування нових форм організації та спеціалізвції;
- економія витрат обігу;
- ліквідація незапланованих втрат.
Вагомий резерв збільшення прибутка і рентабельності торгівлі – зниження витрат обігу, за рахунок обережного ставлення до тари, раціональна підготовка товарів до продажу і режим економії в цілому.
Крім цього економічне використання тари має важливе значення не тільки для торгівлі але й для всього народного господарства, так як кожного року на її виготовлення використовується багато різних матеріалів. Перевірка якості тари при надходжені товарів, обережне ставлення при відкритті, організація малого ремонта в торгових підприємствах, своєчасне повернення її тарозбиральним організаціям і інші заходи дозволяють не тільки зменшити втрати але й отримати прибуток по операціям з тарою і тим самим з економити значні матеріальні ресурси, збільшити свій прибуток.
Зменшення витрат, пов’язаних із реалізацією товарів народного споживання і збільшення рентабельності торговлі можуть бути досягнуті за рахунок збільшення частки товарів, які надходять для реалізації у розфасованому вигляді.
Важливий резерв підвищення рентабельності торгівлі – зменшення витрат живої праці і товарних втрат, удосконалення організації доставки товарів.
Великий ефект досягається за рахунок масового використання в торгівлі тари – обладнання.
Збільшення рентабельності сприяє швидкій обіговості засобів, вкладених в товарні запаси. Ускорити їх швидкість обертання допомагає краще вивчення попиту, контроль за своєчасною і ритмічною поставкою товарів згідно із заключиними договорами по кількості, асортименту і якості, своєчасна уцінка і реалізація товарів, які не користуються попитом і довго лежать на складах.
На величену рентабельності впливають неплануємі доходи і витрати. По кожному випадку виникнення непланованих втрат необхідно вияснити їх причини й прийняти міри нераціональних витрат.
Методика має певні недоліки:
- помилки ( арифметичні та методичні ) допущені під час розрахунку;
- недостатній ступінь деталізації факторів і точність обчислення;
- факторний аналіз прибутку можна зробити тільки за данними річного звіту.
Тому потрібно в аналізі застосовувати комп’ютерні програми. Тому що застосування ЕВМ має такі переваги:
- зменшує трудоміскість порівняно з ручним обчисленням, що має важливе значення в умовах підприємницької діяльності;
- підвищує оперативність аналізу та якісну деталізацію факторів;
- дає точніші результати порівняно з ручним способом обчислення.
Методика факторного аналізу прибутка із використанням ЕОМ дає найточніші та найбільш широкі результати обчислень факторів порівняно з іншими.
За допомогою ЕВМ можливо здійснювати перш за все оперативний контроль та аналіз виконання договорів постачання. Реквізити договорів постачання, що включають види товарів та строки їх поставки одноразово вводяться в ЕВМ і там залишаються в пам’яті на весь період дії договору. Також туди заноситься і інша інформація, яка необхідна для сформування базисних масивів. Дані про надходження певного товару від конкретного покупця вводяться в ЕВМ з первинних документів у згідній послідовності.
Використовуючи необхідну інформацію економічного значення в базисних масивах і поточну інформацію про надходження товарів проводять згрупування даних, порівнюють їх з фактичним нвдходженням товарів по певних договорах.
Зведені в таблиці дані дозволяють оперативно контролювати і аналізувати послідовність виконання договорів поставки з окремим постачальником ( у грошовому та натуральному показниках ). Система передбачає інвентарізацію товарно – матеріальних цінностей в певний проміжок часу.