Аналіз рентабельності підприємства на прикладі ТОВ Еппл Україна (ID:927798)

Вступ Завдяки фінансовому результату в діяльності підприємства ми можемо одержання нового змісту під час сучасних умов в ринковій економіці, фінансовий результат сприяє тому, щоб сформувати реальну самостійність суб’єкта господарювання. Тому актуальна задача на сучасному етапі це те, щоб керівник оволодів сучасним методом відносно того, як ефективно сформувати і керувати прибутком і рентабельністю під час діяльності підприємства. Ефективне керування відносно сформованого прибутку має передбачити створення на підприємстві відповідної організаційно – методичної системи по забезпеченню даного керування, знання основного механізму по формуванню прибутку і вірність відносно ведення бухгалтерського і податкового обліку, використовуючи сучасний метод його аналізу відносно рентабельності і планування. Аналіз фінансового результату і рентабельності при умові використання сучасної інформаційної технології має грунтуватися на тому, щоб визначити основний елемент по виконанню відповідної аналітичної процедури і розробки логічно обгрунтованого алгоритму під час розрахунку аналітичного показника, на основі якого здійснюється узагальнення і оцінка результату діяльності і приймається управлінське рішення відносно того, як підприємство має розвиватися. Економіка на ринку має вимагати від підприємства здійснити збільшення ефективність виробництва, збільшити конкурентоздатність продукції і послуги завдяки введенню досягнення НТП ( науково – технічний прогрес). Під час ринкової економіки фінансовий ресурс має вкладатися в будь- який вид діяльності виключно по критерію максимізації прибутку. Тому, рентабельність являється великим значення, якщо визначати фінансовий результат діяльності підприємства. Оскільки власник підприємства, менеджер мають оцінити будь-яке рішення відносно того, як управляти існуючими коштами, порівнявши витрати і прибуток, тим більше, що фінансовий ресурс буде завжди обмежуватися певним обсягом, а отриманий прибуток – являється фінансовим ресурсом, для того, щоб здійснити нове вкладення і отримати новий прибуток. Також я хотів би відмітити, що рентабельність являється не тільки великим значенням під час визначення фінансового результату в діяльності підприємства, а і велике значення має, коли виникне потреба в тому, щоб здійснити аналіз показника рентабельності для того, щоб запобігти його банкрутству і в подальшому сприяти успішній роботі, маючи перспективу виходу на міжнародний ринок і тим самим, збільшивши авторитет країни. Також значну увагу потрібно приділити вивченню питанню, як збільшити рентабельність підприємства, оскільки це являється дуже важливим і водночас складне завдання. Більшість підприємств в нашій державі працюють без рентабельно, тобто вони або не мають прибутку, або їх рентабельність являється надто низькою. Тому в даний час, тема відносно дослідження рентабельності на підприємстві, а також шляху його збільшення являється досить актуальна в даний час і має потребувати ретельному вивченню і аналізу. Мета роботи – ознайомитися з теоретичним моменту аналізу рентабельності, а також провести аналіз рентабельності на прикладі досліджуваного підприємства. Для того, щоб написати дану курсову роботи за базове підприємство я обрав ТОВ «Еппл Україна». Предмет – аналіз рентабельності підприємства, тому для того, щоб повністю розкрити тему, потрібно поставити і вирішити наступні завдання: - ознайомитися з економічним змістом рентабельності; - здійснити аналіз організаційно – економічної характеристики ТОВ «Еппл Україна» - здійснити аналіз рентабельності на прикладі досліджуваного підприємства і запропонував напрям для того, щоб удосконалити проведення аналізу. Теоретичний і практичний аспект відносно класифікації факторів по рентабельності розглядалися в працях наступних науковців, як: В.В.Баканов, М.Д.Білик, О.В. Березін, Ф.Ф. Бутинець, В.І. Валуєв,В.М.Гриньова і інші. Рентабельність підприємства це складний економічний показник, тому здійснювати його аналіз потрібно всебічно, при цьому мають використовуватися різні методи. Під час того, як я писав дану курсову роботу мною були використанні наступні методи: індукція і дедукція, аналіз і синтез. Всебічно займалися дослідження рентабельності Мец В.О, Нестеренко Ж.К., Старостенко Г.Г і інші. Таким чином, сучасна економічна теорія приділяє значну увагу аналізу прибутку підприємства, абсолютна сума якого, яка отримується підприємством від ведення його основної діяльності являється дуже важливим показником. Але він не може надати характеристику рівня ефективності господарювання. Для того, щоб зробити висновок відносно того, чи ефективно працює підприємство, одержаний прибуток потрібно проаналізувати відносно понесених витрат. Розділ І. Теоретичні основи аналіз рентабельності на підприємстві Прибуток, який одержує підприємство, в тому числі прибуток, від ведення основної діяльності, це дуже важливі показники. Але вони не можуть надати характеристику рівню ефективності господарювання. Якщо мають місце однакові умови більший прибуток одержить підприємство, яке буде мати більший капітал, здійснює використання більшої кількості живої і матеріальної праці, намагається більше виробити і реалізувати продукції ( робіт, послуг) [2] Прибуток являється частиною одержаного на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що може охарактеризувати його винагороду по ризику підприємницької діяльності. Для того, щоб дійти до висновку відносно того, чи ефективно працює підприємства, одержаний прибуток потрібно зпівставити з понесеними витратами. По – перше, витрата може бути розглянута як поточна витрата в діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (роботи, послуги). Тут можна виділити декілька варіантів відносно того, як визначаються поточні витрати і прибуток, які можуть бути використані для розрахунку. По – друге, витрата може бути розглянута як авансована вартість (авансований капітал), для того, щоб забезпечити виробничу і фінансово – господарську діяльність підприємства. Тут також можна виділити декілька варіантів по визначенню авансованої вартості і визначення прибутку, які беруться для розрахунку. [4] . Відношення прибутку і авансової вартості або поточних витрат може охарактеризувати наступне поняття – рентабельність. Відрізняючись від абсолютного показник відносно прибутку рентабельність являється відносним показником і має відобразити ступінь прибутку підприємства. Рентабельність повинна виступати як економічна категорія, і являється оціненним результативним показником, цільовим орієнтиром, інструментом по розрахунку чистого доходу суспільства, джерелом по формуванню різного фонду. [4] Економісти, які здійснювали дослідження рентабельності трактують її по різному: 1. головний вартісний показник по ефективності виробництва, що повинен характеризувати рівень віддачі активу і ступінь по використанню капіталу в процесі виробництва. [3] 2. становище підприємства, коли сума виторгу від реалізації може покрити витрату на виробництво і реалізацію даної продукції [3]. 3. відносний показник відповідно, який має характеризувати ефективність роботи підприємства в цілому, дохідність різного напряму діяльності. [3]. Термін «рентабельність» може мати різне значення відносно позицій підприємства, споживача, країни. Але в більшості випадків він буде означати вигоду. Якщо підприємство планує працювати рентабельно, то це може свідчити відносно того, що покупець, купуючи товар саме в цьому магазині отримає задоволення від покупки, а країна, завдяки податку на рентабельність може підтримати збитковий об’єкт, вирішити пріоритетну соціальну задачу [3]. Як результативний показник вона може надати характеристику ефективності по використанню наявного ресурсу, успіху (неуспіху) відносно бізнесу, збільшення (зменшення) обсягу діяльності. Як кількісний показник рентабельність вказує на різницю відносно ціни і вартості товару, відносно обсягу продажу і собівартістю. Рентабельність, представляє собою кінцевий результат в роботі підприємства, повинна створити умову для того, щоб його розширити, розвивати, самофінансувати і збільшувати конкурентоздатність. Економічна суть рентабельності має полягати в тому, що вказаний показник має відобразити частку прибутку, яка отримана на 1 одиницю витрати, і має визначатися як відношення прибутку до одноразової і поточної витрати. [3] . Рентабельність розглядається як результат дії техніко – економічного чиннику, а значить як об’єкт техніко – економічного аналізу, основна мета вказаного аналізу – знайти кількісну залежність кінцевого фінансового результату в виробничо – господарській діяльності від основного техніко – економічного чиннику. Рентабельність це результат процесу виробництва: вона має сформуватися завдяки чинникам, які пов’язані з збільшенням ефективності оборотних коштів, зменшенням собівартості і збільшенням рентабельності продукції і окремого виробу. Загальна рентабельність підприємства має бути розглянута як функція ряду кількісного показника – чинника: структура і фондовіддача основного виробничого фонду, оборотності нормованого оборотного активу, рентабельність продукції, яка реалізується. [3]. Рентабельність повинна включити наступну велику групу: - базуватися на підході витрат (рентабельність продукції, рентабельність діяльності); характеризувати прибутковість продажу (рентабельність продажу); підхід, який заснований на використанні ресурсу (рентабельність сукупного активу, власного капіталу, оборотного капіталу). [3]. Під час аналізу рентабельності підприємство може дозволити визначити чи ефевтивно вкласти кошти в підприємство і раціонально їх використати. Виділяють певні показники відносно рентабельності підприємства: рентабельність продажу, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестиції, рентабельність продукції, темп приросту власного капіталу. Аналіз рентабельності на підприємстві потрібно здійснювати за допомогою розрахунку певних показників (коєфіцієнтів) – рентабельність продажу, рентабельність активу, рентабельність власного капіталу; рентабельність залученого капіталу; рентабельність діяльності; рентабельність продажу. [3]. Будь – яке підприємство має зацікавленість в тому, щоб збільшити рентабельність. Основний чинник даного збільшення це підвищити якість продукції, яка виробляється, зменшити собівартість і втратити трудовий і матеріальний ресурс, більш продуктивно використати обладнання. [3]. Рентабельність, зокрема її розрахунок, має виконуватися, завдяки використанню системи показників: рентабельність продукції, продажу, виробництва, власних коштів, довгострокового фінансового вкладення, інвестицій, активу. Дані показники можуть використовуватися завдяки аналізу господарської діяльності для того, щоб визначити шлях збільшення ефективного головного напрямку в роботі підприємства. Деякі показники можуть бути використані для того, щоб визначити кредитоспроможність позичальника [3]. Джерело інформації для того, щоб провести аналіз рентабельності це: - форма 1 «Баланс підприємства» - форма 2 «Звіт про фінансові результати» - інформація відносно цін. [3]. Завдання аналізу рентабельності підприємства це: - оцінити виконання визначеного параметру (план, прогноз)№ - ознайомитися з динамікою показника; - визначити фактор відносно зміни його рівню; - знайти резерв для того, щоб збільшити рентабельність; - розробити заходи для того, щоб використати виявлений резерв [3]. Рівень рентабельності підприємства являється відношенням валового прибутку і суми основного і оборотного фонду, які мають знаходитися в розпорядженні підприємства. [3]. Сукупність показників, які характеризують рентабельність повинні всебічно відбивати ефективність виробничої (операційної), інвестиційної і фінансової діяльності підприємства і відповідати інтересу учасника економічного процесу. На рівень показника рентабельності, який, по суті являється узагальнюючим, може вплинути багато чинників, що можуть відбивати різний аспект відносно діяльності підприємства. Звичайно, позитивний чинник буде сприяти тому, що рентабельність зросте. Фінансовий аналітик повинен здійснити кількісну оцінку впливу будь-якого чинника на рентабельність, таким чином зробити оцінку саме його внеску. Здійснюючи регулювання розміру чинник, враховуючи їх взаємозв’язок можна отримати бажаний рівень рентабельності. [3].