Зразок роботи
ВСТУП
Сільське господарство, як важлива складова галузь національної економіки стикається з новими проблемами та викликами. Негативні наслідки для галузі принесли початок повномасштабного вторгнення, блокування портів, зміна погодно-кліматичних умов. З метою подолання кризових явищ, досягнення соціально-економічного ефекту, вирішення продовольчої проблеми і розширення експортного потенціалу в агропромисловому комплексі необхідне впровадження науково-технічного прогресу та інноваційних технологій у розвиток галузі сільського господарства. Виконання таких передумов не можливе без залучення інвестиційного фонду до розвитку галузі, при чому як внутрішнього (державної підтримки), так і іноземних інвестицій. Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до критичної нестачі інвестиційних ресурсів в сільському господарстві. Низький рівень розвитку інвестиційної та фінансово-кредитної системи негативно відображається на якості використанні усіх наявних виробничих ресурсів, конкурентоспроможності національної сільськогосподарської продукції, технічному і технологічному забезпеченні галузі.
Актуальність роботи визначається важливістю дослідження впливу залучених інвестицій на стабільність та розвиток агропромислового комплексу країни, які у повоєнний період відіграватимуть значну роль у відновленні економіки держави, стимулюючи розвиток виробництва, його технічного переоснащення, освоєння інноваційних технологій, розширення напрямів впливу на соціально-економічних показники та конкурентоспроможність.
Мета роботи: є дослідження тенденцій розвитку інвестиційної діяльності в сільське господарство в умовах сьогодення та визначення можливих перспектив інвестиційних ресурсів вітчизняних сільськогосподарських виробників. Для досягнення даної мети сформовано ряд наступних завдань:
1. розкрити економічну сутність іноземних інвестицій, систематизувати теоретико-методичні підходи до їх класифікації иа визначення інвестиційної привабливості;
2. проаналізувати динаміку розвитку іноземних інвестицій в сільське господарство України за останні роки;
3. узагальнити законодавчу базу регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві.;
4. визначити ефективність використання іноземних інвестицій в сільському господарстві.;
5. узагальнити пріоритетні та стратегічні напрямки залучення іноземних інвестицій в сільське;
6. визначити можливі шляхи вдосконалення вітчизняного нормативно-правового регулювання інвестиційної діяльності сільського господарства.
Об’єктом досліджень перспективи іноземного інвестування в сільське господарство України. Предметом є теоретико-методичні засади та стратегічні напрями залучення іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України.
Наукова новизна полягає роботи більш широкому окреслені та обґрунтуванні отриманих результатів теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо активізації залучення іноземних інвестицій в сільське господарство України.
Методи дослідження. В роботі під час проведення досліджень були використані такі методи, як аналізу та синтезу, статистичний метод, систематизації та узагальнення, аналітично-дослідницький метод, прийоми економічного аналізу (табличний, порівняння, груповання, графічний).
Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Основна частина курсової роботи становить 43 сторінки. В роботі налічується 7 рисунків, 6 таблиць. Список використаних джерел становить 37 джерел.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В ГАЛУЗЬ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
1.1 Суть та значення іноземних інвестицій для розвитку сільського господарства України
Інвестування є основою функціонування розвиненої економіки провідних держав світу, як елемент інтеграції ресурсів в розвиток громад, підприємств, агропромислового комплексу, ефективного соціально-економічного зростання. Термін «інвестиція» (від лат. Investіо – вкладати) означає усі види майнових чи інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається ефект. Інвестування – це процес вкладання власного або залученого капіталу в підприємницьку діяльність, проєкт, соціально-економічні програми розвитку територій, галузь народного господарства або сферу економіки задля отримання очікуваного ефекту від інвестицій. Інвестором може бути фізична, юридична особа чи держава, яка виражає намір здійснювати інвестиційну діяльність. Інвестиції можуть бути державні, які надаються із державного бюджету країни чи фінансуються державними фінансовими установами, та іноземні, які були залучені з боку іноземних інвесторів, компаній, банків, підприємств, установ, організацій, фондів чи держав, і т.д. [3].
Іноземними інвестиціями називається економічна категорія, що характеризує систему економічних відносин між резидентами різних країн, які виникають в процесі інвестування іноземними фізичними та юридичними особами, міжнародними організаціями, іноземними державами за межами країни розташування, ресурсів (матеріальних, нематеріальних, фінансових активів, грошей, позик та кредитів), а також технологій, навичок чи знань у сфері менеджменту, маркетингу, підприємництва, з метою збільшення капіталу, отримання прибутку або досягнення економічного, соціального, інноваційного, екологічного ефекту [16, с. 15].
Інвестиційна діяльність в галузь сільського господарства є одним із способів залучення та формування ресурсного потенціалу з метою забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських виробників. Сутність всіх інвестиційних правовідносин визначається змістом наступних елементів їх складу: суб’єкти, об’єкти та зміст. В ЗУ «Про інвестиційну діяльність» визначено, що суб’єктами інвестиційних правовідносин є інвестори та учасники (див. табл. 1.1), якими можуть бути громадяни чи юридичні особи іноземних держав з України та інших держав [30, с. 10].