Монетарна політика держави та ії роль в забеспеченні економічного роста (ID:1181079)

Вступ Актуальність теми дослідження. Економічне зростання в значній мірі обумовлюється результатами ефективного впровадження грошово-кредитної політики, яка реалізується через вплив на рівень грошової маси, обсяг кредитування, відсоткові ставки, валютний курс та інші фінансові параметри з метою досягнення макроекономічних цілей, таких як стабільність цін, збалансованість бюджету, зростання економіки та забезпечення фінансової стабільності. вимагають перегляду та спрямування на визначення стратегічних кроків та рекомендацій для удосконалення грошово-кредитної політики в Україні на сучасному етапі. Актуальні тенденції в галузі грошово-кредитної політики, зокрема у контексті макроекономічної стабільності та економічного зростання вимагають перегляду та спрямування на визначення стратегічних кроків та рекомендацій для удосконалення грошово-кредитної політики в Україні на сучасному етапі. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження е визначення сучасних тенденцій грошово-кредитної політики в України в контексті забезпечення максимальной ефективності ії впливу на формування передумов для зростання національной економіки в майбутніх періодах. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:  обґрунтувати сутність грошово-кредитної політики та її роль у забезпеченні стабільності цін; - проводиме Центральним банком грошово – кредитну політику на засадах цінової стабільності;  з’ясувати зміст, особливості та складові стабільності грошової одиниці; - застосування обмежувальної монетарної політики, спрямованої на контроль рівня зростання грошових агрегатів; - виявити характерні риси режиму монетарного таргентування; режиму режим валютного таргентування; режиму інфляційного таргентування; - розкрити сутність та здійснити класифікацію інструментів грошовокредитної політики; - розкрити напрями вдосконалення грошово-кредитної політики. 1.1.Теоретичні підходи до розкриття економічної сутності та цілей грошово-кредитної політик Монетарна політика, сукупність заходів і методів, за допомогою яких уповноважені державні органи намагаються впливати на макроекономічні умови шляхом збільшення або зменшення пропозиції грошей. Грошово-кредитні органи мають у своєму розпорядженні три основні варіанти: поповнення грошової маси шляхом друкування банкнот (сьогодні цей варіант рідко використовується), прямий контроль грошових запасів грошово-кредитним сектором, а також операції на відкритому ринку (купівля-продаж державних цінних паперів через операції на відкритому ринку) Традиційна кейнсіанська концепція розглядає монетарну політику як найкращий інструмент (гроші не мають значення) впливу на економіку, тоді як монетаристська концепція їй категорично протистоїть. З точки зору нової класичної макроекономіки, заходи монетарної політики абсолютно неефективні. Сьогодні домінуючою тенденцією монетарної політики є обмежувальна політика, відповідальні монетарні органи переконані, що таким чином можна обмежити інфляцію. 1.2. Стратегія НБУ о таргетуванні інфляці Відповідно оцінкі Радою Національного банку України діяльності Правління Нацьонального банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першому півріччі 2017 р., пріоритетна ціль грошово-кредитної політики полягае в зниженні інфляції(за індексом споживчих цін) до рівня однозначного показника та утримання ії на такому рівні в середньосроковії перспективи[3 ]. Також, Основними засадами визначено, що у 2017 році Національний банк України розгладатими свії цільовий оріентир за споживчою інфляціею( тобто зміною індексу споживчих цін) на рівні 8% (+),(-) 2 п.п. (грудень до грудня попереднього року). Середньострокова ціль шодо інфляції встановлена на рівні 5% (+)(-) 1п.п.( для річного приросту індексу споживчих цін) і досягатиметься поступово. Зокрема визначена подальша траекторія цільових показників для річної зміни індексу споживчих цін: грудень 2018 року – 6% (+)(-) 2п.п. грудень 2019 року -5% (+)(-)1п.п. [ 4 ]. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про Національний банк України» ,іншими завданнями Національного банку, що уособлюють виконання його основної функції,е: • сприяння в межах повноважень фінансовії стабільності, у тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджуе досягнення пріоритетної цілі; • сприяння дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду за умови, що це не перешкодуе досягнення цілей цінової та фінансової стабільності[5]. 1.3 . Оріентация грошово-крединої политики на грошові агрегати Грошові агрегати вимагають застосування обмежувальної монетарної політики, спрямованої на контроль рівня зростання грошових агрегатів, з метою усунення надлишкової ліквідності в економіці, надлишку, який зрештою призводить до зниження купівельної спроможності національної валюти. Одностайно визнається, що висока інфляція постійно супроводжується надлишковою пропозицією грошей для покриття тривалого зростання загального рівня цін. У довгостроковій перспективі зростання рівня цін визначається рівнем зростання денежної пропозиції. Для цього Центральній банк зобов’язаний забеспечити певний рівень зростання грошовой маси, представлено оброним агрегатом. У ціому випадку виникае килька проблем, пов' язаних з: • вібіром репрезентативного грошового агрегату (з урахуванням їх різноманітості та рівня агрегування елементів, що їх складають); • встановлення рівня зростання обранного агрегату або смуги коливання темпу зростання грошової маси; • встановлення способу управління грошовим агрегатом як проміжна мета монетарної політики. Грошові агрегати вимагають застосування обмежувальної монетарної політики, спрямованої на контроль рівня зростання грошових агрегатів, з метою усунення надлишкової ліквідності в економіці, надлишку, який зрештою призводить до зниження купівельної спроможності національної валюти. Одностайно визнається, що висока інфляція постійно супроводжується надлишковою пропозицією грошей для покриття тривалого зростання загального рівня цін. У довгостроковій перспективі зростання рівня цін визначається рівнем зростання денежної пропозиції. Для цього Центральній банк зобов’язаний забеспечити певний рівень зростання грошовой маси, представлено оброним агрегатом. У ціому випадку виникае килька проблем, пов' язаних з: • вібіром репрезентативного грошового агрегату (з урахуванням їх різноманітості та рівня агрегування елементів, що їх складають); • встановлення рівня зростання обранного агрегату або смуги коливання темпу зростання грошової маси; • встановлення способу управління грошовим агрегатом як проміжна мета монетарної політики. 1.4 Стабільність грошової одиниці: сутність та фактори впливу Обмінні курси мають наслідки для цінової стабільності та економічного зростання. Наприклад, валютні курси впливають на ціні в міжнародній торгівлі. Коли за 1 євро можна отримати більше доларів США, іншими словами, коли євро дорожчає продукти США стають дешевшими для громадян Єврозони. Тому імпортні ціни падають, Це мае прямий вплив на інфляцію в Єврозоні через ціни на імпортовані споживчі товари, а також непрямий вплив через ціни на імпортну сировину на проміжні товари, які використовуються для виробництва. Орієнтування на певний рівень обмінного курсу – це стратегія грошово-кредитної політики, яка використовується для уникнення надмірного знецінення або підвищення курсу національної валюти в періоди масового відтоку або припливу валюти. Дійсно, як знецінення, так і сильне підвищення курсу національної валюти мають ряд негативних наслідків для економіки, яких влада намагається уникнути. Отже, основними негативними наслідками девальвації є: а) девальвація часто є сигналом м’якої монетарної політики; б) оскільки цінові очікування пов'язані з валютним курсом, девальвація підживлює інфляційні очікування, що ускладнює завдання грошово-кредитної політики; в) швидкий вплив коливань обмінного курсу на внутрішні ціни обмежує коригування відносних цін; в) якщо валютний ризик комерційних банків є високим, знецінення може поставити під загрозу стабільність банківської системи. Обмінні курси мають наслідки для цінової стабільності та економічного зростання. Наприклад, валютні курси впливають на ціні в міжнародній торгівлі. Коли за 1 євро можна отримати більше доларів США, іншими словами, коли євро дорожчає продукти США стають дешевшими для громадян Єврозони. Тому імпортні ціни падають, Це мае прямий вплив на інфляцію в Єврозоні через ціни на імпортовані споживчі товари, а також непрямий вплив через ціни на імпортну сировину на проміжні товари, які використовуються для виробництва. Орієнтування на певний рівень обмінного курсу – це стратегія грошово-кредитної політики, яка використовується для уникнення надмірного знецінення або підвищення курсу національної валюти в періоди масового відтоку або припливу валюти. Дійсно, як знецінення, так і сильне підвищення курсу національної валюти мають ряд негативних наслідків для економіки, яких влада намагається уникнути. Отже, основними негативними наслідками девальвації є: а) девальвація часто є сигналом м’якої монетарної політики; б) оскільки цінові очікування пов'язані з валютним курсом, девальвація підживлює інфляційні очікування, що ускладнює завдання грошово-кредитної політики; в) швидкий вплив коливань обмінного курсу на внутрішні ціни обмежує коригування відносних цін; в) якщо валютний ризик комерційних банків є високим, знецінення може поставити під загрозу стабільність банківської системи. Висновки по першому розділу 1. Потрібно зазначити, що монетарна політика е одним із ключових елементів економічної політики держави (поряд з бюджетною, структурною, фіскальною) и имеет прямое влияние на економічний рост. 2. Сутність режиму інфляційного таргентування полягае у публічному оголошенні цілей з інфляції та забов’язанні центрального банку досягти цих цілей упроводж середньострокового періоду. 3. За монетарного режиму інфляційного таргентування Центральний банк публічно оголошує бажаний рівень інфляції та використовує всі доступні інструменти, щоб його досягнути. 4. В більшості випадків, інфляція носить не монетарний характер, а структурний. Тому таргентування інфляції НБУ в наших умовпах – суперечливе питання.: Тому не завжди можна досягти цільових орієнтирів, оскільки на інфляцію впливають безліч факторів. сукупний попит і сукупна пропозиція, виробничі витрати, рівень зарплат. тарифи. 5. Коли Центраьний банк мае досвід проведення послідової монетарної політики, спрямованої на досягнення цілі з інфляції, економічні агенти очікуватимуть, що інфляція в майбутньому буде близько до цілі. Потужність ціого каналу критично залежить від рівня довірі до центрального банку та його монетарної політики. Розділ 2 Особливості реалізціи грошово-кредитної политики у забеспеченні економічного роста в економіки 2.1 Сучасні стратегії грошово – кредитної політики Відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку е розроблення Основних засад грошово – кредитної політики та забезпечення контролю за проведенням грошово-кредитної політики. За характером стратегічної мети, що слугує цільовим монетарним оріентитром, існують такі види грошво – кредитної політики: • режим монетарного таргентування (віл анг. target – ціль); • режим валютного таргентування; • режим інфляційного таргентування. Режим монетарного таргентування. Цільовий показник грошової маси визначається з розрахунків прогнозованого показника інфляції, оцінок зростання реального ВВП. Переваги такого режиму: • високий рівень координації монетарної і макро - економічної політики країни; • можливість швидкого реагування з боку центрального банку на змину таргету. Між динамікою грошової маси і динаміки ВВП існує тісні функціональний зв’язок, а грошові імпульси найбільш надійний настроювач економіки. Зростання грошової маси повинно бути таким, щоб забезпечити стійкість цін. Воно повинно також відповідати темпам зростання ВВП. 2.2 Інструменти грошово-кредитної політики у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці Набір інструментів і процедур, за допомогою яких центральний банк реалізує монетарну політику для досягнення своєї фундаментальної мети, формує оперативну основу монетарної політики. Щоб впливати на еволюцію грошової маси та процентної ставки, Центральний банк має набір засобів інтервенції, які можна згрупувати у дві важливі категорії. Перші спрямовані на досягнення ролі, яку відіграє Центральний банк у забезпеченні балансу банківської ліквідності, включаючи всі втручання грошово-кредитної влади у сферу банківської ліквідності. Другі полягають, навпаки, у використанні адміністративних процедур для обмеження або обмеження розвитку діяльності банків. Це кількісний контроль, у якому кредитна стеля, природно, є найважливішою. Крім того, діючи у зовнішніх відносинах для захисту національної валюти на валютних ринках, грошово-кредитні органи мають специфічні інструменти інтервенції. У разі жорсткіших умов фінансування та вищих відсоткових ставок населення та фірми більш неохоче позичають і тому споживають або інвестують менше. В результаті економіка сповільнюється, а інфляція знижується. Справедливо і протилежне. Коли більша ліквідність доступна за нижчою ціною для банків, населення та фірми охочіше брати позики. Таке полегшення умов фінансування стимулює банківське кредитування та стимулює економіку. Надлишкова ліквідність являє собою грошову масу в банківській системі, що залишилася після виконання комерційними банками спеціальних вимог щодо підтримання рівня мінімальних резервів. Банки повинні підтримувати ці мінімальні резервні вимоги для покриття певних зобов’язань, зокрема депозитів клієнтів. Банки зберігають ці кошти на поточному рахунку, відкритому в національному центральному банку. 2.3 Вплив монетарної політики на економічний рост. Макроекономічна оцінка ефективності грошово – кредитної політики пов’язана з економічним зростанням; фінансово – стабільністю; ціновою та валютною стабільність, збільшенню доходів населення. Інтерпретація впливу, ефективності монетарної політики здійснюється в подвійній перспективі: обмежувальній і експансивній. У цьому сенсі макроекономічні моделі зближуються, підкреслюючи, що монетарна політика, будь то скорочувальна чи експансіоністська, діє на економічну діяльність (виробництво та споживання), перш ніж впливати на ціни. Таким чином, стверджується, що збільшення грошової маси, виявляючи свій вплив протягом 8-12 кварталів, діє переважно в першій половині періоду на обсяг (ефект - обсяг), так що після цього ефект - ціна переважає. Інтуїтивно здається очевидним, що вливання додаткової ліквідності в економіку безпосередньо впливає на діяльність економічних агентів, як у прямому споживанні, так і в інвестиціях, отже, економічне зростання обсягів виробництва. Відстрочений вплив на ціни менш доведений з точки зору відносин, він все ще існує через напругу, яка виникає, коли виникає дисбаланс між попитом і пропозицією. Висновки по другому розділу 1.Фіксація Нацбанком валютного курсу дозволила уникнути невизначенности для населення та бизнесу й утримовати девальваційні та інфляційні очікування під контролем. Курс став стабілізатором цін або «номінальним якорем» для всіеі економіки і не давав надмірно розкручуватися інфляції, яка могла б додатково дестабілізувати макроекономічну ситуацію. 2.Не повинно бути абсолютизації жорсткого фіксування чі вільного плавання валютного курсу, тому з економічної ситуації держава вибирае денежній режим. За сучасних умов режим фіксованого та вільно плаваючого курсів у чистому вигляди практично не застосовуеться, діють їх модифікації фіксований, але регульований валютний курс та курс керованного плавапння. 3.НБУ здійсне регулювання грошово – кредитного ринку з використанням різних монетарних механізмів та інструментів, у тому числі і через рефінансування банків. Кредити рефінансування призначені для підтримки ліквідності банків у разі виникнення неочікуваного та тимчасового ії дефіциту у зв’язку з незапланованим відпливом ресурсів (наприклад, вилученням депозитів) або не поверненням кредитов, цінні папери тощо. 4. Додатково до короткострокових інструментів рефінансування НБУ запроводил механізм довгострокового рефінансування строком від одного до п’яти років під ту саму заставу, що й для тендерних кредитів . У 2020 році ця сумма склала 48,5 млрд. грн. Цей крок дае можливість збільшення кредитування реального сектору та сприяння дотримання стійких темпів зростання економіки. Розділ 3. Підвищення ефективності проведення грошово – кредитної політики в контексті забеспечення єкономічного роста 3,1 Стратегічні напрями вдосконалення грошово – кредитної політики в України Стратегія грошово – кредитної політики виражаеться в двох категоріях кількісних цілей: кількісті грошей в обігу та обсягах кредитів. У зв’язку з цим в залежності від стану господарськой кон’юктюри центральний банк може реалізувати два основних типи грошово – кредитної політики, які взаємно протилежно впливають на динаміку грошової маси. Приоритетом монетарной політики е досягнення та забеспечення цінової стабільності. Цінова стабільність передбачае незначне зростання цін, а не їх незміність. Доходи підприємців, домогосподарств можуть бути захищені, коли інфляція є низькою і тоді з'являється можливість здійснювати довгострокові інвестиції у галузях економіки та створення робочих місць. З 2015 року до початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року Національний банк забезпечував цінову стабільність, використовуючи інфляційне таргентування та плаваючий обмінний курс гривні. Основним інструментом монетарної політики за режиму інфляційного таргентування е обликова ставка. Упроводж останніх десятилить українська економіка потерпела від мінливої та непербачуваної інфляції, що знижувало довіру до гривні та відповідно зумовлювало довіру високі процентни ставки за депозитами та кредитами, високий рівень доларизації, як наслідки, нестабільне економічне середовище, що перешкоджало економічному зростанню. 3.2. Ключові проблеми розвитку банківскої системи України Вітчизняна банківська система завжди досить чутливо реагувала на всі зовнішні виклики, які припадали на ії долю за останні 30 років. Україна пережила три системні кризи, які супроводжувалися спадом виробництва, валютними, фінансовими та банківськими потрясіннями (1998-1999 рр., 2008 – 2009 рр. та 2014 – 2015 рр.). Для того, щоб вітчизняна економіка ефективно працювала нам необхідно, сильна фінансова система, а отже і банківська система. Якщо розглянути зміні банківської системи України у кількісному виміри то видно, що спостерігається тенденція зменшення кількості банків проти 2019 року на 10 одиниць, а також зменшення кількості банків з іноземним капіталом на 5 одиниць. Таблиця 3,2 Кількість банків 2019 2020 2021 2022 I.23 II.23 Платоспроможні Зміна Державні, у т.ч. Приватбанк Зміна Іноземні Зміна Приватні Зміна 75 -2 5 0 20 -1 50 -1 73 -2 5 0 20 0 48 -2 71 -2 4 -1 20 0 47 -1 67 -4 4 0 16 -4 47 0 65 -2 4 0 15 -1 46 -1 65 0 4 0 14 0 46 0 Дж. НБУ. Огляд банківського сектора Так, за даними Національного банку України станом на 1 січня 2024 році у Державному реестрі банків зареестровано 72 діючих банків. Упроводж цього періоду 47 банків находятся в режиме ликвидации, 94 банків виключени з Реестру банків. Реорганізація банків має йти за процедурою об'єднання між собою чи іншими банками. Сім банків мають у своєму статутному фонді частину державного капіталу, чотирнадцять мають іноземний капітал, сорок два є банками із приватним капіталом. Усього шістдесят три банки. 3.3.Кредитний механізм грошово – кредитної политики Крім емісийного механізму, важливу роль у забеспеченні впливу грошово – кредитної політики на економічний розвиток і стабільність грошей відіграе також кредитний механизм як друге складове ціей політики. Через зміну грошової пропозиції можно активно впливати на результати діяльности економічних агентів, на виконання їх прогнозних показників ІСЦ, ВВП тощо. Однак, існують ризики недотримальности прогнозних темпів зростання виробництвав у результаті різних факторів пов'язані з погодними умовами, різних міжнародних потрясінь у плані клімату, попиту на окремі види продуктів, що впливають на прибутковість зовнішнього впливу. Локализовати негативні наслідки таких случаев можливо шляхом оперативної зміни самих цільових оріентирів грошово – кредитної політики якщо для цього е об’ективні підстави. По друге, недосконалість самого передаточного механізму грошово- кредитної політики в України ослабляе вплив «монетарних імпульсив» на цілову активність економічних суб’ектів, а отже, на темпи економічного зростання та цінову стабільність. В кредитному передавальному каналі, крім сектору рефінансування банків, е мікроекономічний сектор, через який реалізуеться кінцевий вплив усіх монетарних імпульсив, що спрямовуються в реальний сектор за рахунок усіх видів кредитних ресурсів – центральной емісії, децентралізованной емісії комерційних банків та коштів, мобілізованих на грошовому ринку. Головними чинниками, що визначають ефективність діі кредитного каналу монетарної трансмисіії е високий рівень ліквідності банківської системи, помірни процентни ставки, сприятливий кредитний та інвестиційний климат. До 2014 року (за винятком 2009 рік та 2012 рік) кредитний канал монетарної трансмісії в український економіці функціонував достатньо стабільно та був одним із найбільш ефективних. З 2015 року відбуваються зворотні процеси, має місце підвищення процентних ставок за видані кредити, підвищення кредитних ризиків та збільшення активів банків за рахунок непрацюючих кредитів. Висновки по третьему розділу 1. На динаміку цін у короткостроковому періоді крім чинників монетарної експансії впливають інші чинники: сукупний попит, технологічний прогрес, зміна ціни сировинні товари. Їхній вплив можна зменшувати шляхом проведення певного коригування економічних політик та грошово – кредитної політики. Центральний банк контролює довгострокові тенденції зростання цін. 2. З огляду на посилення інфляційних ризиків у IV кварталі 2017 року НБУ перейшов до здійснення жорсткішої монетарної політики, двічи підвищивши облікову ставку. Це було зумовлено необхідністю упередження подальшого погіршення інфляційних очікувань. 3. Розворот тренду зростання інфляції який спостерігався в 2017 році, е результатом насамперед жорсткої монетарної політики національного банку. Споживча інфляція у 2019 році сповільнилась до 4,1% і досягне найнижчого значення з квітня 2014 року. У результаті за підсумками минулого року НБУ досягнув середньострокової інфляційной цілі 5% +- 1 в.п. 4. Згідно даних НБУ, у 2023 році всі банкі виконували норматив Н1 (регулятивний капітал не менше 200 млн.грн), норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), який мае складати не менше 10%, норматив доста -точності основного капіталу (Н3. не менее 7%). Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу за 9 місяців 2023 року составлял 25%, 5.Висока прибутковість банків зумовила зростання показників достатності капіталу. Нине запас капіталу достатній для покриття ризиків та виконання нових запланованих вимог. Найбільш вагомі з них – повне покриття капіталом операційного та ринкового ризиків, а також нова структура регулятивного капіталу і вимоги до його достатности. Висновки 1.Національний Банк України, проводячи адекватну загальноекономічній ситуації грошово – кредитну політику, корегує монетарні параметри відповідно до динаміки економічних показників, забезпечуючи при ціому досягнення основної цілі. Однак, постійні зміни цільових показників чи їх уточнення впроводж року не сприяють прогнозованості політики, що заважае формувати раціональни очікування, економічних суб’ектів, Так, наприклад, порівняння фактичного виконання та прогнозних оріентирив, видображених в «Основних засадах грошово – кредитної політики, показує, що вже декілька років підряд планові показники по інфляціи и приросту грошовой маси задабться меншими реальних і зазвичай не виконуються. Одніею із багатьох причин такої ситуації можно назвати недосконалість існуючої емісійний модели. Існуючій емісійний механізм дуже слабо орієнтований на внутришній попит. Для України зміна емісійного ресурсу в напрямку створення системи рефінансування, за якої емісія грошей активно реагувала б на попит суб’ектам господарювання на гривневи ресурси. 2. Підтримка структурних реформ і спрямування зусиль на піднесення виробництва вимагае переходу від грошовової рестрикції до грошово-кредитної експансії. Зрозуміло, що миттєво змінити характер діяльності монетарної влади, що е наслідком антиінфляційної політики, неможливо, оскільки така зміна курсу вимагае змін у всьому механізмі пропозиції грошей, в інструментах, методах та каналах монетарних передавальних механізмів. Однак і затягувати з коригуванням монетарної політики не можна, бо це може призвести в подальшому до гальмування темпів економічного зростання в України. Список литературі 1. Постанова Правління Національного Банку України від 18.08.2015 №541 «Про Основні засади грошово-кредитної політики на 2016 – 2020 роки 2. Mankiw,N.G.Macroeconomics. Harvard University.Worth Publischers.New York/ 1992. P.287 – 298. 3. Рада НБУ. Рішення 27.02.2018 –рд. Про діяльність Правління НБУ щодо виконання Основних засад грошово – кредитної політики в 2017 році. 4. Рада Національного банку України Р І Ш Е Н Н Я Про діяльність Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першому півріччі 2017 року. 5. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679 – XIV. Додаток 1 Огляди фінансових корпораций Огляд депозитних корпораций1 Додаток 2 Грошові агрегати та кореспондуючі статті Огляду депозитних корпорацій Додаток 3 Компоненти М3 за секторами економіки Додаток 4 Оперативні дані, що характеризують ліквідність банківськой системи та чинники ії зміні у січень 2022 році, млн..грн