Розвиток інноваційних послуг в банківській сфері (ID:1018683)

Розвиток інноваційних послуг в банківській сфері ПЛАН ВСТУП……………………………………………………………………………2 РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ……………………………………………………………7 1.1 Інноваційні послуги в банківській сфері, їх види та значення………………………………………………………………...………….7 1.2 Розвиток інноваційних послуг в банківській сфері………………………………………………………………………………11 РОЗДІЛ 2. ПОКРАЩЕННЯ, ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ…………………...….23 2.1 Інноваційний розвиток діяльності банків України: тенденції та перспективи……………………………………………………………………....23 2.2 Вдосконалення системи інноваційних послуг в банківській сфері………………………………………………………………...…………….27 2.3 Спірні питання в інноваційних послугах в банках…………………………………………………………………………….33 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………………………………….....41 ВСТУП В умовах активного розвитку науково-технічного прогресу, виникнення нових знань інновації займають важливе місце. Не виключенням є банківський сектор економіки країни. В умовах високої конкуренції використання інноваційних продуктів комерційними банками є вкрай необхідним. Наразі рідко зустрінеш людину, яка не є клієнтом комерційного банку та не користується банківськими послугами. У боротьбі за клієнта банки прагнуть удосконалювати свою діяльність та впроваджувати нові інноваційні продукти. В сучасних умовах у світовій тенденцій відбувається бурхливий розвиток та впровадження інноваційних технологій в усіх сферах діяльності, що є однією з головних завдань економічної політики держави, яка полягає у відновленні інноваційного потенціалу країни, особливо у фінансовій сфері, постійне запровадження сучасних технологій є умовою для успішного втілення бізнес моделей та ефективного підкорення і удержання належних секторів фінансового ринку. В сьогоднішніх умовах інновації розглядають не тільки як фактор, який певною мірою передбачає прогрес та економічний зріст, інноваційні технології є тим явищем, який сприяє до модернізації всіх секторів економіки, також враховуючи сектор банківської діяльності. Сучасні банки запровадили багато інноваційних технології, серед яких є: Інтернет-банкінг, мобільний банкінг, NFC-технологій, використання чат-ботів, створення банків без відділень та багато інших сучасних технології[26]. Створення нових банківських продуктів, підвищення інноваційності існуючих банківських послуг стає важливою ознакою сьогодення. Причинами інноваційної діяльності у комерційному банку є не лише залучення нових клієнтів, а й пошук напрямів економії та забезпечення конкурентних переваг, які виділяють банк серед інших за рівнем інноваційного потенціалу, новітніми технологіями, більшими та кращими можливостями для клієнтів. Серед великої кількості українських комерційних банків лише декілька з них характеризуються високою інноваційності. Причини вбачаються в недостатньому застосуванні інноваційного потенціалу персоналу банків, відсутності достатніх ресурсів для впровадження інноваційних продуктів, невизнанні важливості і ролі інновацій у розвитку банківської діяльності. Нині складно уявити функціонування будь-якого ринку без інноваційних технологій. Ринок банківських послуг не став винятком. Банківські інновації дають можливість підвищити рівень конкурентоспроможності банку, спростити та пришвидшити обслуговування клієнтів, полегшити роботу персоналу, покращити стан банківської системи в цілому. У зв’язку з цим важливим є дослідження спектру банківських послуг, пов’язаних з інноваційними процесами та технологіями на фінансовому ринку, що в подальшому будуть застосовуватись і в банках України. Метою роботи виступив аналіз та дослідження сутності, функції та розвиток інноваційних послуг в банківській сфері. Проаналізовано види і напрями застосування цифрових технологій, готовність персоналу ефективно реалізовувати цифрову модель розвитку банку. Установлено, що банки переживають революцію в галузі продуктів, послуг і способів їх надання, технологій ідентифікації клієнтів і зв’язку, біометричних технологій для підвищення рівня безпеки і надійності ідентифікації. Предметом роботи є інноваційні послуги в банківській сфері. Об’єкт дослідження – самі інновації в банках, структурованість та функціонал банківських інновацій. Для досягнення поставленої мети в роботі використано сукупність методів дослідження: метод аналізу і синтезу — для дослідження економічної сутності розвитку банку; розрахунку — для аналізу діяльності банківської системи та виокремлення деяких показників; теоретичного узагальнення — для визначення характеристики та принципів стратегії розвитку; графічний — для наочного подання тенденцій формування і реалізації фінансової діяльності банківського сектору. Інноваційні технології в наш час відіграють дуже важливу роль. При створенні банку майбутнього інноваційні технології у сфері банківських послуг — це такі технології, яким притаманний «стратегічний ефект» приросту клієнтської бази, зменшення витрат на здійснення банківських операцій за оптимального рівня операційного ризику та операційних затрат[11]. Поняття «інновації» сучасна економічна наука трактує як «кінцевий результат інноваційної діяльності, що знайшов втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку» [1]. На думку І.Т. Балабанова, банківська інновація – це «реалізований у формі нового банківського продукту чи операції кінцевий продукт інноваційної діяльності» [2. с. 155]. Н.М. Матвійчук визначає банківську інновацію як «синтетичне поняття про діяльність банку у сфері інноваційних технологій, направлене на отримання додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов формування і розміщення ресурсного потенціалу за допомогою нововведень, які сприяють клієнтам в отриманні прибутку» [3]. Незважаючи на різне трактування поняття «банківська інновація», важливим є те, що саме інновації сприяють розвитку банківської сфери сприяють нарощенню капіталу всередині країни, що дає можливість активного розвитку. Кардинальні зміни, які відбулися за останні десять років в кредитно-фінансовій сфері, зумовили високий ступінь динамізму вітчизняного ринку банківських продуктів. Протягом відносно нетривалого шляху його розвитку спостерігалися значний перерозподіл часток ринку між його учасниками та постійні зміни у сфері регулювання ринкових взаємовідносин з боку держави, що зумовило наявність додаткових стимулів для поповнення і зміни наявного спектру банківських продуктів. Ці процеси зумовили появу «інноваційної» сфери банківської діяльності[11]. Інноваційна діяльність (від англ. innovation — нововведення) — діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг[29]. Інноваційний процес – це узагальнення системи знань, через яку створюються ідеї, що у подальшому впроваджуються у вигляді комерціалізації або системи змін, які поширюються через нові товари, послуги або процеси, які здатні задовольнити потреби на якісно новому рівні[29]. Інновації сприяють розвитку банківської системи, дозволяють полегшити процес нарощування нової клієнтської бази, особливо молодого покоління, яке легко вбирає в себе новітні технології. Для все більшого нарощення конкурентних переваг українським банкам необхідно більше використовувати Інтернет-технології, оновлювати свої системи до рівня зарубіжних країн і більшою мірою задовольняти потреби своїх клієнтів. При цьому, важливо зосереджувати особливу увагу на кібербезпеці [29]. Отже, розвиток та впровадження інноваційних продуктів в українській банківській системі сприяють нарощенню клієнтської бази комерційних банків, підвищують конкурентний рівень, допомагають залучати нових інвесторів і нарощувати капітал всередині країни. На думку вчених, інновації є суперечливим явищем, причому первинним є протиріччя між інноваційною та традиційною, рутинною діяльністю: перша заперечує другу. Існують протиріччя й всередині самої інноваційної діяльності – між радикальними та інкрементальними її видами. З сучасної точки зору можна сказати, що певні протиріччя існують і між учасниками інноваційного процесу – ініціаторами, організаторами, розробниками, виробниками тощо, оскільки кожна з таких функціональних груп може мати власні інтереси, що суттєво відрізняються від інших. Розв’язання цих суперечностей можливо на шляхах ефективного управління інноваційними процесами на всіх рівнях – від держави до суб’єкта господарювання[11]. Необхідність створення систем управління інноваційною діяльністю, кращого розуміння форм її прояву та взаємозв’язку з економічним зростанням викликала потребу у моніторингу, насамперед, на державному рівні, інноваційних процесів та виміру їх параметрів. Міжнародні стандарти у даній сфері визначаються декількома документами, найважливішими серед яких є документи Організації економічного співробітництва та розвитку, що мають назву Керівництво Фраскаті та Керівництво Осло. Розвиток банківських послуг у сфері кредитування гостро потребує інноваційних змін. Велика кількість комерційних банків, небанківських фінансових установах надають кредити, конкуренція у цьому секторі є надто високою. Комерційні банки спрямовують свої зусилля у боротьбі за позичальників, використовуючи інструменти діджиталізації[11]. Інновації на основі діджиталізації дозволяють по новому надавати банківські послуги, орієнтуючись на індивідуальні запити споживачів. Ще більш затребуваним даний напрям дослідження став у період карантинних дій внаслідок COVID-19. Отже, розгляд інноваційних послуг у сфері кредитування та пошук шляхів їх ефективного розвитку в українських комерційних банках є актуальним[26]. РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ 1.1 ІННОВАЦІЙНІ ПОСЛУГИ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ, ЇХ ВИДИ ТА ЗНАЧЕННЯ Ефективний розвиток банківського продуктів дає можливість вирішувати питання продовольчої безпеки, створювати надійне джерело бюджетних надходжень та потужний виробничо-економічний потенціал для розвитку сільських територій. Подальший потребує якісних перетворень, зумовлює необхідність пошуку нових інструментів фінансування. Виконання цього завдання пов’язане із визначенням стратегічних напрямів та забезпечення ефективного функціонування ринкових механізмів, інтеграції економіки країни в світову економічну систему, тому не викликає сумніву актуальності і своєчасності питання забезпечення функціонування підприємств в умовах сучасного економічного середовища, які потребують теоретичного вивчення та подальшого практичного удосконалення[17]. Ринок банківських послуг будучи важливою і невід’ємною складовою глобальної фінансової системи є одним із механізмів забезпечення потреб населення та реального сектору економіки у фінансових ресурсах. Ефективну діяльність на ринку банківських послуг забезпечує розвинена інфраструктура. Інфраструктура ринку банківських продуктів і послуг – це сукупність організаційно-правових форм, які обслуговують формування попиту і пропозиції, купівлю-продаж банківських послуг через кредитно-фінансові інститути[11]. Поняття «інновації» можна застосовувати до всіх нововведень у всіх сферах функціонування банку, яким притаманний певний позитивний економічний або стратегічний ефект, прикладом якого можна вважати приріст клієнтської бази банку, збільшення частки ринку, скорочення витрат на проведення будь-якого виду операцій і тощо, або створюють умови для вищезазначеного. Інноваційний процес, тобто процес, пов’язаний зі створенням, освоєнням і поширенням інновацій, охоплює всі сторони діяльності банку: від розробки концепції або ідеї до її практичної реалізації [11]. Всі існуючі в банку інноваційні процеси можна розподілити на три логічні групи[15]: 1. Внутрішньоорганізаційний інноваційний процес, тобто процес, який передбачає створення і використання інновації в рамках одного і того ж банку. У цьому випадку нововведення не набуває форми нового банківського продукту, а тільки вдосконалює технологію виробництва вже існуючих продуктів або певну сервісну технологію. 2. Простий міжорганізаційний процес, який передбачає формування нового банківського продукту, призначеного для просування на ринку як предмет купівлі-продажу. 3. Розширений інноваційний процес, в основному пов’язаний із формуванням комплексного банківського продукту, коли при його створенні банк співпрацює зі своїми партнерами, тим самим перерозподіляючи інноваційний процес між кількома учасниками. Як приклад можна навести послуги еквайрингу, - системи дистанційного керування рахунком, пакетне надання страхових послуг тощо. В цілому, будь-який інноваційний процес у банку має циклічний характер. Діяльність, в основі якої покладений інноваційний процес, логічно розподіляється на окремі чітко виражені елементи, реалізовані хронологічно послідовно, часто різними підрозділами банку[17]. Кожна стадія інноваційного процесу призначена для вирішення певної задачі: 1. Поява ідеї майбутнього інноваційного процесу. 2. Складання плану дій та заходів, необхідних для досягнення мети. 3. Визначення потреби в ресурсах (кадрових, технологічних, матеріальних), необхідних для реалізації інноваційного процесу, постановка локальних завдань перед виконавцями. 4. Проведення виконавцями (співробітниками банку, відповідальними за здійснення інноваційних заходів) дій, пов’язаних із реалізацією поставлених завдань. 5. Контроль, аналіз та корегування проведених дій. Оцінка ефективності інноваційного проекту, інноваційних управлінських рішень, додаткова аналітична робота для уточнення плану подальших заходів для впровадження результатів інноваційного процесу. Особливості інновації, що впроваджуються в банківському секторі [8]: 1.Перешкоджання процесу запровадження інноваційних технології, через те що банківські організації перебувають перебуває під впливом системи регулювання та нагляду; 2. Більшість банківських інноваційних технології були породженими попитом споживачів, або перейняти з решти галузей суспільного виробництва. 3. Ноу-хау і авторські права є основним знаряддям захисту інтелектуальної власності на інновацій банку. 4. Зменшується витрати на інноваційну діяльність банків, за рахунок того, що інноваційні технології базуються на прикладних та практичних досліджень, а не на фундаментальних науковотехнологічних вченнях[8]. На сьогодні процесу запровадження інноваційних технології в банківську діяльність обмежують такі фактори, які породжені загальними закономірностями розвитку фінансового ринку, такі як: змінність цін, які спостерігаються у більшості сегментів ринку; недостатність інформаційної обізнаності; збільшується вартість інноваційних рішень; недовіра клієнтів до інновацій; неозначений строк запровадження інновацій; податкові різності; збільшується рівень ризиків; низький рівень розвитку інноваційної інфраструктури; низький ступінь розвитку правового регламенту та фінансового права та ін[27].