Зміст
Вступ
1. Форми реалізації державних пріоритерів в інноваційній сфері
2. Інвестиційні джерела фінансування інноваційної діяльності
Висновки
Список використаних джерел
Висновки
Інноваційна діяльність має комплексний характер і впливає на всі сторони суспільно-економічного розвитку підприємств. Одне із найактуальніших завдань це спрямування інновацій на вирішення соціальних та екологічних проблем. Зокрема, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, органічного землеробства, виробництво екологічно чистої продукції та ін. У таких процесах, з одного боку, держава покликана надавати особливу підтримку нововведенням, які забезпечують соціальну стабільність і підтримання екологічної рівноваги, а з іншого – тільки на державному рівні можливо запобігти негативним впливам, викликаних науково-технічним прогресом. Держава організовує пропаганду науково-технічних досягнень і нововведень, заохочення та соціальний захист новаторів. Важливе значення має регулювання міжнародних аспектів інноваційних процесів. Держава у рамках зовнішньоекономічної та інноваційної стратегій стимулює міжнародну науково-технічну та інноваційну кооперацію.
Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування інноваційної діяльності можуть бути: власні фінансові ресурси; позичені фінансові ресурси; кошти, отримані від продажу цінних паперів; внески членів трудових колективів; кошти державного та місцевих бюджетів; кошти іноземних інвесторів.
Інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний рівень зростання економіки підприємства. У результаті інвестування коштів в економіку збільшуються обсяги виробництва, підвищується рівень національного доходу, розвиваються і йдуть уперед в економічному суперництві галузі і підприємства, задовольняючи якнайбільше попит на ті чи інші товари і послуги.
Інвестиції - один з основних засобів, що забезпечує вихід з фінансової економічної кризи, розвиток науки і техніки, впровадження нових технологій, проектів, сприяють розв’язанню важливих економічних проблем.