ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ У БОРОТЬБІ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ (ID:1226467)
Зміст
ВСТУП 1
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГОСПІВРОБІТНИЦТВА У БОРОТЬБІ З МІЖНАРОДНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ 3
1.1. Поняття та правова сутність міжнародної злочинності 3
1.2. Класифікація злочинів у міжнародному кримінальному праві 5
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ У БОРОТЬБІ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ 9
2.1. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю: 9
поняття та зміст 9
2.2. Форми та принципи міжнародного співробітництва держав у 12
боротьбі зі злочинністю 12
РОЗДІЛ 3. СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА ЄС У СФЕРІ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ 16
3.1. Напрямки удосконалення національного законодавства у сфері боротьби зі злочинністю згідно з європейськими стандартами 16
3.2. Участь України в Агентстві Європейського Союзу з питань 20
співпраці у правоохоронних органах (Європол) 20
ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27
Зразок роботи
Актуальність теми, яка буде висвітлена у даній роботі, надзвичайно важлива, особливо в контексті сучасних викликів та загроз. Міжнародна організована злочинність дійсно стала однією з найскладніших проблем для багатьох держав та міжнародного співтовариства загалом. Вона не лише становить загрозу для безпеки та стабільності країн, а й має значний вплив на економічний розвиток, права людини, соціальну справедливість та демократію.
Злочинні організації стають все більш впливовими та глобальними, використовуючи нові технології, швидку мобільність та інші аспекти глобалізації для своєї користі. Боротьба з такими явищами, як тероризм, торгівля людьми, кіберзлочинність та інші форми злочинності, стає дедалі складнішою через їхню складність та міжнародний характер.
Для ефективного протидії цим явищам потрібна глибока співпраця між державами на міжнародному рівні, спільні стратегії, обмін інформацією та координація дій. Важливо розвивати механізми міжнародного правового співробітництва, вдосконалювати правові інструменти, які дозволять ефективно протистояти міжнародній злочинності. Також необхідно звертати увагу на причини, що сприяють зростанню злочинності, такі як бідність, нерівність, відсутність правової держави тощо.
У світлі зростаючої складності цих проблем, розвиток міжнародного співробітництва у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю стає важливою складовою політики багатьох країн і міжнародних організацій.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є здійснення комплексного аналізу змісту правового регулювання міжнародного співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
− дослідити поняття та правову сутність міжнародної злочинності;
− охарактеризувати класифікацію злочинів у міжнародному кримінальному праві;
− розкрити поняття та зміст міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю;
− дослідити форми та принципи міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю;
− провести аналіз основних напрямків міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю; − окреслити особливості здійснення діяльності Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) у сфері боротьби з міжнародною злочинністю.
Об’єкт дослідження: суспільні відносини у сфері міжнародного співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
Предмет дослідження – норми права, що регулюють міжнародне співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю; організаційно-правові механізми міжнародного співробітництва держав у сфері боротьби зі злочинністю
У даній курсовій роботі були використані такі методи: формально-логічні методи (аналіз, синтез, дедукція, індукція використані при дослідженні сучасних наукових підходів до розуміння сутності поняття «злочинність», «міжнародна злочинність», «транснаціональна організована злочинність»; «міжнародне співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю»);
- загальнонауковий метод (застосовано з метою вивчення особливостей організації та здійснення міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю);
- системно-структурний метод (був застосований при дослідженні особливостей впливу положень міжнародних договорів у сфері протидії міжнародній злочинності на національне законодавство держав-учасниць).
Інші роботи з даної категорії: