Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Визначним атрибутом розвитку людського суспільства є зміцнення взаємозв’язків і взаємозалежності країн і народів, що як тенденція, історично обумовлена вимогами науково-технічного розвитку, розвитком міжнародного співробітництва, появою глобальних проблем, особливо збільшилася у другій половині століття, породивши велику кількість різноманітних міжнародних організацій.
Характерною рисою нинішнього міжнародного процесу є посилення ролі ООН та інших міжнародних організацій як інструментів надходження балансу зацікавлень держав і формування консенсусу у найважливіших напрямках загальнолюдської діяльності. В цих організаціях, що являють собою розгалужену систему взаємодії держав, здійснюється обмін досвідом і колективне опрацювання передових стандартів в усіх сферах. ООН - універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки світу і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами. Статут ООН обов'язковий для всіх держав і його преамбула говорить: "Ми, народи об'єднаних націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління від нещасть війни, знову затвердити віру в основні права людини, у достоїнство і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав великих і малих націй і створити умови, при яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань і в цих цілях виявляти терпимість і жити разом, у світі один з одним, як добрі сусіди, об'єднати наші сили для підтримки міжнародного світу і безпеки, забезпечити, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у загальних інтересах, вирішили об'єднати наші зусилля для досягнення цих цілей.
В рамках Організації Об’єднаних Націй вперше була створена низка взаємопов’язаних між собою фінансових організацій з торгівлі та розвитку: Світова організація торгівлі, яка згідно з Угодою, забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами; Комісія Організації Об’єднаних Націй з прав міжнародної торгівлі; Конференція Організації Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку.
Ці спеціальні установи виступають як здобувачі необхідних правових знань, що спрямовуються на забезпечення ефективного функціонування світової торгівлі, вирішення питань глобальної взаємозалежності та економічного розвитку. Тому тема дослідження правової природи та діяльності спеціалізованих установ є досить актуальною для міжнародного торгового права.
Сьогодні міжнародні спеціалізовані установи ООН економічного та торгового характеру діють на багатосторонній основі, охоплюючи широке коло економічних відносин, пов’язаних, з одного боку, з торгівлею країн, що розвиваються, а з іншого боку, з розвитком цих країн. Визнаючи торгівлю одним з найважливіших елементів економічного зростання та світового розвитку, а також інструментом для викорінення бідності, спеціалізовані установи ООН стали також форумом для координації зв’язків між торгівлею і розвитком як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Глобалізація міжнародної економіки ставить перед спеціалізованими установами ООН серйозні завдання по вирівнюванню для зазначених категорій країн можливостей в отриманні вигод від торгівлі, інвестицій та потоків технології..
Виходячи з цього, дослідження правового статусу спеціалізованих установ ООН, що діють в рамках міжнародної торгівлі є важливою проблемою теорії та практики міжнародного торгового права, яка ще недостатньо висвітлена у вітчизняній науці міжнародного права.
Метою дослідження є обґрунтування необхідності світової спільноти в спеціальних установах ООН, які б регулювали певну сферу діяльності (зокрема торгівельну сферу) та визначення деяких проблемних аспектів в їх роботі;
Виходячи з поставленої мети, в дослідженні визначено наступні завдання:
1. Дати загальну характеристику системи ООН і її спеціалізованих установ.
2. Розглянути цілі, нормотворчу діяльність спеціалізованих установ ООН.
3. Зупинитись більш детально на деяких проблемах функціонування ООН та спеціалізованих установ ООН.
4. Визначити діяльність Світової організації торгівлі (СОТ) в сфері регулювання міжнародних торгових відносин;
5. Проаналізувати ЮНСІТРАЛ в сфері регулювання міжнародних торгових відносин.
6. Охарактеризувати особливості діяльності ЮНКТАД в регулюванні міжнародної торгівлі.
7. Визначити проблеми уніфікації та гармонізації правового регулювання міжнародної торгівлі в діяльності спеціалізованих установ ООН .
8. Розкрити взаємну роботу спеціалізованих установ ООН торгового характеру з іншими міжнародними організаціями.
9. Розглянути форми участі України в роботі спеціалізованих установ ООН, виходячи з членства в цій Організації з часу її створення.
Об’єктом дослідження є правосуб'єктність та адміністративно-правова діяльність спеціалізованих установ ООН в сфері регулювання міжнародних торговельних відносин.
Предметом дослідження є, завдання, функції та нормотворча діяльність спеціалізованих установ ООН торгівельного характеру ( ЮНСІТРАЛ, ЮНКТАД, СОТ) , аналіз їх окремих проблемних аспектів (зокрема уніфікації та гармонізації правового регулювання міжнародної торгівлі спеціалізованими установами ООН) та співробітництво спеціалізованих установ з іншими суб’єктами міжнародних відноси
Хронологічні рамки дослідження. Досліджувався розвиток ООН в часових рамках від її попередниці Ліги Націй, а саме світ на рубежі ХIХ-ХХ ст. та безпосереднього заснування ООН (1945 рік) до сьогодення та новітнього розвитку ООН і її спеціалізованих установ.
Ступінь дослідження теми. Стан дослідження у вітчизняній юридичній літературі проблеми правового регулювання міжнародної торгівлі в діяльності спеціалізованих установ ООН є недостатнім, оскільки наразі відсутні наукові дослідження узагальнюючого та спеціального характеру з даної проблематики. Правосуб'єктність та адміністративно-правову діяльність спеціалізованих установ ООН в сфері регулювання міжнародних торговельних відносин вивчали такі українські та зарубіжні науковці: С. Войтович, В. Н. Федоров, І. Лукашук, С. Г. Шеретов, М. Микієвич, та ін. Загальні питання функціонування права ООН та її економічних установ досліджували Б. Ашавський, В. Денисов, В. Євінтов, О. Зайцева, Н. Крилов, Л. Мінгазов, Г. Морозов, Т. Нешатаєва, Е. Обмінський, В. Опришко, А. Талалаєв, Е. Шибаєва та багато ін.
Окремі питання правового регулювання міжнародної торгівлі в діяльності ЮНСІТРАЛ та інших спеціалізованих установ ООН були висвітлені в роботах таких вчених, як Н. Є. Блажівської, А. С. Довгерта, М. М. Дутова, В. М. Желіховського, О. К. Порфір’євої, А. В. Чучковської, К. С. Шахбазян та ін.
Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження має наступну структуру: вступ, 3 розділи, 9 підрозділів, висновки, список використаних джерел.
Магістр