Юридична природа примусу в міжнародному праві (ID:158343)

1.1. Поняття та цілі міжнародно-правового примусу Примус властивий будь-яким типам і системам права як специфічний метод правоохорони і правозастосування. У рамках кожного правопорядку завжди функціонує, відображає його особливості і організований стосовно до нього механізм примусу. Це зумовлено природою права взагалі і міжнародного права зокрема. Дане положення має широке визнання. У тій чи іншій формі його підтримують представники різних шкіл і напрямів міжнародно-правової доктрини, зокрема Л.Оппенгейм, Г.Кельзен, Дж. Кунц, Д.Б. Левін, В.Давід [4]. Поняття примусу в міжнародному праві найтіснішим чином пов'язане з поняттям сили, але не тотожне йому. У сфері міждержавного спілкування поняття «сила» охоплює насильницькі заходи головним чином військового, політичного та економічного порядку. Таке розуміння сили підтверджують багато міжнародні акти, зокрема Декларація про принципи міжнародного права [2]. Особливе значення має запобігання конфліктних ситуацій, запобігання виникненню загрози миру в перспективі. У цьому сенсі можна вважати заходами превенції створення колективної безпеки, безьядерних зон і т.д. Правда, зффективності система міжнародної безпеки не може бути зведена до системи заходів превенції. Вона націлена на розвиток довіри між державами і народами, на переорієнтацію уваги міжнародного співтовариства на загальнолюдські цінності, тобто на створення такої міжнародної атмосфери, яка зводила б до мінімуму ймовірність виникнення конфліктних ситуацій і сприяла б поглибленню міжнародного співробітництва.