Зразок роботи
Державна служба є не тільки видом публічної професійної державно-управлінської діяльності, а й правовою та управлінською наукою (теорією) і навчальною дисципліною. Відповідно, вони мають відповідні характеристики (об'єкт та предмет вивчення, методологію та методи досліджень, функції, мету і основні завдання), які будуть розглянуті нижче.
Теорія державної служби (грец. theoria — розгляд, дослідження) одночасно і галузь права та законодавства, яка регулює правовідносини щодо організації та функціонування державних органів; і наука, що досліджує історію, закономірності, принципи та перспективи розвитку державної служби; і підгалузь науки управління (адміністративний менеджмент).
Теорія державної служби поєднує: історію та філософію державної служби, теоретичні концепції державної служби, методологію дослідження державної служби тощо.
Тим самим державна служба охоплює, характеризує та визначає практичну реалізацію:
державної політики;
здійснення цілей, завдань, функцій і повноважень державного апарату та органів державної влади;
адміністративних послуг;
посадових компетенцій в органах державної влади.[ Державна служба : підручник : у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; редкол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), О. Ю. Оболенський (заст.голови), С. М. Серьогін (заст. голови) [та ін.]. - К. ; Одеса : НАДУ, 2012. - Т. 1. -372 с. 16 с.]
Об'єктом теорії державної служби (від лат. objectus — предмет) є система органів державного управління з державними службовцями, що працюють у них.
Предметом науки і навчальної дисципліни "Державна служба" є: правовідносини державних органів між собою, між державними органами та приватними особами, між державними органами та державними службовцями; система державної служби, її організаційно-управлінська структура, принципи функціонування державної служби та управління нею. Тобто предмет (як і самі наука та навчальна дисципліна) має міждисциплінарний характер. Окремі аспекти державної служби спираються на досягнення філософії (філософії історії, філософії права, філософії культури, філософії цивілізації, філософії державного управління), політології, правознавства (теорії держави і права, історії держави і права, деонтології, конституційного, адміністративного, господарського, екологічного, житлового, земельного, кримінального, трудового, права соці-ального захисту, фінансового права і т. ін.), соціології, економіки, теорії управління, теорії систем, теорії інформації, наукового адміністративного менеджменту, особистої та професійної етики, психології та багатьох інших наук.