0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Український правопис 20х-30х років 20 століття (ID:1088831)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Філологія
Сторінок: 7
Рік виконання: 2024
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
1.Вступ -Коротка характеристика політики в Україні у 1920-1930-х роках. -Важливість мовної політики та необхідність правописної реформи. -Мета роботи: розглянути значення українського правопису у 20–30-х роках для формування сучасної літературної мови. 2.Історичний і культурний контекст (об'єднаний розділ) -Політика коренізації та її роль у розвитку української мови. -Підґрунтя для правописної реформи: потреба уніфікації норм для усієї України. 3.Всеукраїнський правописний з'їзд 1927 року та прийняття Харківського правопису -Основні положення Харківського правопису та його принципові нововведення. -Вплив на мовну політику і літературу. 4.Політичні зміни і скасування правопису -Репресії проти діячів української культури у 1930-х роках та вплив на мовну політику. -Скасування правопису як етап русифікації та наслідки для української мови. 5.Висновок -Роль і значення українського правопису 20–30-х років у сучасному контексті. -Актуальність вивчення мовної реформи для національної ідентичності.
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Політика радянської влади щодо мовного питання в Україні у 1920–1930-х роках була ключовою в контексті національно-культурного розвитку республіки. У ці роки розпочалася інтенсивна робота з підтримки та розвитку української мови, яку намагалися ввести у всі сфери суспільного життя. Державна політика сприяла так званій коренізації, або українізації, що надавало шанс українській мові і культурі стати основою ідентичності населення. Проблема уніфікації українського правопису на початку ХХ століття була важливою для літератури, освіти, науки та культурного життя. На той час українська мова розвивалася в різних умовах, що спричинило регіональні розбіжності в правописі між Східною та Західною Україною. Реформа правопису в цей період стала своєрідною спробою об'єднати українців навколо спільної мовної норми, яка сприяла б розвитку літератури, науки та інших сфер суспільства. Водночас вона допомагала закріпити українську мову як важливий символ національної самобутності. Цей реферат має на меті розглянути причини, особливості та наслідки правописної реформи в Україні у 20–30-х роках ХХ століття, зокрема на прикладі Харківського правопису 1928 року. Окремо буде розглянуто значення цієї реформи для подальшого розвитку української мови. Історичний і культурний контекст В умовах радянської влади в Україні у 1920-х роках впроваджувалася політика коренізації. Її метою було залучення національних кадрів до роботи в державних і партійних установах, а також сприяння розвитку національних культур, що зокрема охоплювало й мовну сферу. Для України коренізація, яка тут реалізовувалася у формі політики українізації, означала впровадження української мови в освіту, державне управління, науку та медіа. Така підтримка дозволила розпочати роботу над створенням єдиного правопису, що, окрім зміцнення національної культури, спростило б комунікацію в різних регіонах країни. До початку 1920-х років правопис української мови мав різні регіональні варіації, оскільки формувався в умовах, коли українці перебували в складі різних держав
Інші роботи з даної категорії: