Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми роботи. Значення Лесі Українки для нашої культури важко переоцінити — її літературний і публіцистичний талант та глибина політичної думки вражають сильніше з плином часу. Актуальність дослідження лірики Лесі Українки полягає у її міждисциплінарності та становить інтрес як для літератури, так і для музики, а також для синтезу цих галузей. Вокальна композиція лірика Лариси Косач-Квітки як синтетичний твір уміщує своєрідний «подвійний код музики»: музикальність поетичної інтонації і безпосередній художній результат − музична інтонація поетичного слова.[23, с.420]
Адже загальновідомо, що саму Поетесу вважають музиканткою і музикознавицею. Вона дуже ретельно досліджувала народну літературно-пісенну творчість українців, залишивши нащадкам вагомий спадок у сфері фольклористики, частиною якого є фонографічні записи, здійснені Климентом Квіткою з голосу Лариси Петрівни (наприклад, колодяжненські пісні). Щодо її поезії, то дослідники наголошують на особливій музикальності світовідчуття поетеси. «Музика ставала тим джерелом високої енергії, яке надавало її слову особливої сили і відкривало канал для сприйняття невимовного». [23, с. 8]
Всеукраїнська конференція «Леся Українка у вимірах національної та світової культур» об'єднала школярів та студентів зі всієї країни. Їхній шлях часто починається з однієї відправної точки, спільної теми, але надалі розвідка веде кожного з них до своєї мети. Так, одне з найвідоміших драматичних творів української літератури, «Лісова пісня», у кожного з авторів розкривається по-різному, з незвичних досі ракурсів. Дехто досліджує перебування Лариси Косач у різних регіонах України, вплив цих місць, тамтешнього фольклору та звичаїв на життя та лист авторки. Особлива увага тут до рідної Волині, але не менш захоплюють і згадки про Полтавщину, Полісся, Запоріжжя, Крим, де яскраво змальовано красу Бахчисараю та теплоту кримськотатарського народу. Крім народних джерел, привертають увагу і неосяжні знання світових літератур, прадавніх сюжетів: тут і давні греки, і Біблія, і Шекспір, і Мільтон із Міцкевичем.На цьому ґрунті й розквітнув європеїзм Лесі Українки.
До літературознавчого апарату потрібно долучити й мистецтвознавчий, адже творчість Лесі Українки має інтермедіальні виміри: поезія та п’єси повні статичних фігур — таких собі словесних статуй, матеріалу для скульптора; описи природи наче лягають на живопис, адже й сама їх авторка полюбляла малювати; що й казати про театр, коли Українка розвивала жанр драматичних поем.
Лариса Косач сама була музикознавицею й фольклористкою, спів якої фонографував її чоловік, Климент Квітка. Твори Лесі Українки набули нових втілень і в мистецтвах, які за її життя ще не мали достатнього розвитку чи взагалі не існували. Сучасні дослідники можуть аналізувати роботу з текстами поетеси мультиплікаторів і кінорежисерів, вуличних художників і розробників комп’ютерних ігор.
Новітні художні медіуми та способи розглядати творчість Українки відкривають нові можливості й перед педагогами — так їм легше зачепити учнів уже знайомими їм сучасними форматами, щоб далі зуміти розбудувати довкола них ґрунтовніше знання, зацікавити їх у подальшому дослідженні творчості.
До речі, деякі не очевидні на перший погляд тексти літераторки по-своєму вже такі формати нагадують: так, мандрівні листи й нотатки схожі нашим розвідникам на сучасний жанр тревел-блогу. Власне, погляд на життя й творчість Українки з перспективи кінця XX – початку XXI століть від Оксани Забужко, Віри Агеєвої, Тамари Гундорової роблять фігуру поетеси цілком актуальною й цікавою тут і зараз, навіть поза врахуванням загальної історичної значущості. Феміністичний дискурс, розроблений Соломією Павличко, ґендерні студії, погляд на проблеми довкілля — все те, що привертає увагу молоді й нині.
Лариса Косач була навдивовижу різносторонньо обізнаною людиною, що палко прагнула до самоосвіти й пізнання нового. Вона знайомилася і товаришувала зі знаними українськими й іноземними митцями та науковцями. Її листування з Ольгою Кобилянською, Іваном Франком — взірець епістолярного жанру. Що казати, коли серед друзів письменниці був Агатангел Кримський, а серед сучасників критику її робіт публікували Микола Зеров і Михайло Драй-Хмара. Окремий предмет інтересу дослідників становлять родинні зв’язки мисткині.
Сім’я Драгоманових-Косачів рясніє іменами, відомими й поза зв’язком із Лесею Українкою. Вплив на майбутню поетесу мали передусім матір, знана як літераторка й фольклористка Олена Пчілка, та дядько — Михайло Драгоманов, політичні погляди якого подібні й до майбутніх позицій Лесі Українки. А є ж ще й брат Михайло, якого разом із нашою поетесою в дитинстві називали одним на двох жартівливим іменем «Мишолосіє». Він був помітним і важливим фізиком і метеорологом, історично затьмареним фігурою сестри, та від цього не менш цікавим й окремо від неї. Родинні зв’язки й подальша доля членів сім’ї Лесі Українки також становлять інтерес для дослідників — їхня історія сповнена цікавих сторінок, на жаль, часто трагічних. Що ж, життя та творчість Лесі Українки донині порушує вдосталь цікавих тем, які потребують ретельного дослідження й подальшого осмислення.
Але проаналізована література не містить в необхідній мірі всі аспекти напрямку дослідження. Тому для більш детального аналізу окресленого проблемного напрямку дослідження нами була вибрана дана тема роботи.
Метою дослідження дослідити специфіку поетикальної парадигми інтимної лірики Лесі Українки.
Для виконання сформульованої мети дослідження, нами були поставлені наступні завдання:
1. проаналізувати жанрову специфіку інтимної лірики Лесі Українки;
2. розглянути музичні мотиви в поезії Лесі Українки;
3. охарактеризувати специфіку поетикальної парадигми інтимної лірики поетеси;
4. звернути увагу на особливості хронотопу в інтимній ліриці Лесі Українки;
5. визначити символічне навантаження інтимної лірики Лесі Українки.
Об’єктом дослідження є інтимна лірика Лесі Українки.
Предметом дослідження є художні засоби, які допомогають розкрити поетикальну систему інтимної лірики Лесі Українки.
Методика дослідження ґрунтується на поєднанні історико-генетичного, історико-типологічного, історико-функціонального та частково біографічного методів.
Практична цінність роботи полягає в необхідності міждисциплінарного підходу до аналізу поетикальногї парадигми інтимної лірики Лесі Українки.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох роздлів, висновків, списку використаної літератури та 1 додатку.
