Естетика трагікомічного у сучасній українській драматургії (ID:1237155)

ВСТУП Актуальність теми. Естетика трагікомічного описує поєднання елементів трагічного і комічного в одному творі. Це дозволяє показати найглибші проблеми людської душі і суспільства з використанням гумору і сарказму. Такий підхід дозволяє показати складні соціальні проблеми, такі як корупція, насильство, бідність, політичні та релігійні конфлікти, з іронією і гумором, що робить їх доступними та зрозумілими для широкої аудиторії. Оскільки сучасна українська драматургія створюється в умовах постійних змін у суспільстві та культурі, естетика трагікомічного стає актуальним інструментом для розуміння цих змін. Із роками, вона стає все популярнішою серед драматургів, оскільки дозволяє ефективно показувати складні проблеми та суперечності сучасного життя. Таким чином, естетика трагікомічного є актуальною темою у сучасній українській драматургії, яка дозволяє зображувати найскладніші проблеми людства з використанням гумору і іронії. Естетику трагікомічного в українській драматургії вивчали Л. Бондар, Є. Васильєв, Н. Кузякіна, О. Рябініна, Т. Свербілова, Ю. Скибицька та ін. Мета дослідження – розкриття основних естетичних засад трагікомічного та специфіки його вираження в пєсах через Леся Подерв’янського. Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження:  наукова рецепція «трагікомічного» в драматургії;  визначити місце трагікомедії та трагікомічного в сучасній українській драматургії;  описати формальні особливості п’єс Леся Подерв’янського;  розглянути специфіку творення образу в драматичних творах письменника. Об’єктом дослідження є трагікомедія у творах Леся Подерв’янського. Предметом дослідження є трагікомедія у сучасній українській драматургії. У роботі використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень. Такі як: методи наукової абстракції, аналізу та синтезу; систематизації та узагальнення опрацювання спеціальної наукової літератури, основних теоретичних праць, ресурсів Інтернет щодо окремих теоретичних положень теми роботи; історико-генетичний метод; культурно-історичний метод; описовий; психоаналічний метод; рецептивноестетичний метод; біографічний метод – спосіб вивчення літератури на підставі виявлення її зв'язку з біографією автора твору, яка розглядається як визначальний чинник художньої творчості, формальний.